Як бізнес Волині допомагатиме студентам луцького вишу стати затребуваними фахівцями
-
-
>
-
>
-
>
2635
Представники Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки обговорили з підприємцями Волині питання дуальної освіти.
Всі охочі висловили свої зауваження, побажання щодо подальшої співпраці в рамках освітнього експерименту. Участь у ньому братимуть студенти факультету економіки та управління з другого по п’ятий курс. Вони два дні працюватимуть на обраному підприємстві, три дні навчатимуться у виші.
Під час зустрічі керівництво навчального закладу висловило своє бачення дуальної освіти. Підприємці звернули увагу на те, що варто змінити у навчальному процесі, аби вони брали на роботу вихованців СНУ.
«Для вас головне – якість роботи працівника на виробництві, для нас – студента на навчанні. Наша мета – забезпечити високу підготовку своїх вихованців. Якщо порівнювати навчання у Польщі та в Україні – у нас переважає теорія, у них – практика. Дуальна освіта – це ідеальний варіант для об’єднання зусиль університету й бізнесу. Ми не просимо у вас грошей, а допомоги у підготовці фахівців, які будуть затребувані на ваших підприємствах», – звернувся до присутніх ректор Східноєвропейського університету Анатолій Цьось.
Читайте також: Доктор Цьось: як і навіщо у СНУ відкривають медичний факультет. ІНТЕРВ’Ю
Анатолій Васильович розповів, що з директором луцької ІТ-компанії InternetDevels Віктором Левандовським уже підписали меморандум про співпрацю. 20 студентів – 10 айтішників і 10 прикладної лінгвістики – навчатимуться в рамках освітнього експерименту.
Читайте також: У Луцьку студенти, ІТ-компанія та СНУ підписали угоду про дуальну освіту
«Ми шукаємо шляхи реалізації дуальної освіти в нашому виші: чи кілька днів на тиждень студенти працюють, чи кілька тижнів у місяць, а потім навчаються. Ми готові так налаштовувати навчальний процес, щоб максимально реалізувати ваші побажання. Головна наша вимога – поряд із виробництвом має бути якісне навчання», – наголосив ректор.
Куратор заходу, декан факультету економіки та управління Любов Ліпич звернулася до підприємців з проханням озвучити сильні і слабкі позиції випускників СНУ та розповісти, що потрібно змінити в навчальних програмах для підготовки конкурентоспроможних фахівців.
Директорка ТОВ «АФ «Актив-Аудит» Ірина Садовська детально розповіла про співпрацю університету з бізнесом.
«Підписання меморандуму – це не фінансова операція. Якщо ви матимете власні пропозиції щодо співпраці, ми готові їх розглянути і врахувати. У рамках дуальної освіти студент із 1 по 5 курси може навчатися в університеті певну кількість часу і певну кількість годин працювати на підприємстві. Особисто я пропоную залучати студентів з другого по п’ятий курси. Три дні вони вчаться, наприклад, із понеділка по середу, а в четвер і п’ятницю працюють на підприємстві», – озвучила своє бачення Ірина Садовська, яка створила два робочих місця для вихованців економічного факультету.
За її словами, бізнес тут у виграші. У виші йому можуть запропонувати менеджера, економіста, фінансиста і бухгалтера. Щонайменше чотири роки студент два дні на тиждень перебуватиме на підприємстві безплатно, адже нема зобов’язання оплачувати його працю. Буде куратор від університету і наставник підприємства, які разом узгоджуватимуть навчальний план, робочі програми.
«Інколи береш на стажування випускника чи когось із ринку праці. Минає місяць, два, три, а працівник не придатний до виконання саме ваших функцій і втрачене найцінніше – час. Система дуальної освіти убезпечить вас від марнотратства часу на відбір кадрів. Викладачі теж будуть прив’язані до вашого підприємства і матимуть змогу проходити стажування на підприємстві з можливим виконанням завдань. Ви матимете можливість формувати саме для себе спеціаліста. До речі, ви не зобов’язані після закінчення навчання брати студента на роботу», – наголосила Ірина Садовська.
Директор Волинського обласного центру зайнятості Роман Романюк зауважив, що дуальна освіта – це тенденція світової практики, яку все більше починають впроваджувати й в Україні. Це додаткове соціальне навантаження на бізнес. За його словами, у минулому році на облік в обласний центр зайнятості звернулося майже 500 випускників вишів, із СНУ – лише 26.
«Рівень знань – запорука подальшої реалізації студента. Випускник повинен бути не лише конкурентоздатний, а й мати стресостійкість, комунікативні навички», – підкреслив Роман Романюк.
За спостереженнями Віктора Левандовського, сьогоднішні студенти не мають культури праці, приходять і «розшатують» колектив.
«Ми повинні показати культуру, донести, що таке робота з 9 до 18 години, хто такий керівник, що таке повага і дисципліна. Університет не дасть цієї бази студентам. Коли «прошиємо» їх етикою праці, отримаємо досвід роботи зі студентами і знатимемо, як їх підготувати до того стану, який нам потрібний, а також фактично готового до роботи працівника. Для студентів це теж безцінний досвід», – зауважив Левандовський.
Президент Волинської торгово-промислової палати Олександр Смолич висловив думку, що дуальна освіта потрібна бізнесу.
«Це дасть змогу підприємству підготувати спеціалістів, які в подальшому замінять тих, хто йде на пенсію. За таким принципом ось уже понад чотири роки університети Західної Європи співпрацюють із бізнесом. Ми підтримуємо таку ініціативу і зі своєї сторони сприятимемо дуальній освіті», – додав Олександр Смолич.
Віктор Левандовський, апелюючи на власний експеримент, запропонував ввести в навчальну програму вишу логіку. Адже випускники, які починають працювати, мають вміти мислити, бути стресостійкими і, звісно ж, володіти англійською мовою.
«В нашій компанії вже пів року працівникам викладають логіку. Результати вражають і дали зрозуміти, в чому проблема зі студентами. У 1946 році логіку ввели у навчальні програми, але у 1953-му відмінили. Тоді не потрібні були розумні діти. До цього часу логіку не вводять у шкільні дисципліни, а це основа мислення. Пропоную зміни програму і збагатити її логікою. Повірте, студенти будуть інші», – розповів Левандовський.
Завідувач кафедри обліку й аудиту Анатолій Шворак, який має педагогічний стаж і управлінський досвід, бачить, кого вчать і кого беруть на роботу.
«Сьогоднішній студент має завищену самооцінку. Його, в першу чергу, цікавить не досвід, який зможе набути на початках, а зарплата, яку йому платитимуть. Я на лекціях завжди говорю студентам, що фінансове питання дуже актуальне, та зрозумійте, жоден бізнес, навіть соціально-орієнтований, не платитиме просто так», – наголосив Шворак.
Він додав, що на законодавчому рівні виникають питання, коли хлопці-випускники приходять на роботу, а потім йдуть в армію. Підприємство змушене протягом усієї їх служби виплачувати зарплату і при цьому наймати ще одного працівника, який виконуватиме роботу. Держава, на жаль, не дотримується своїх обіцянок і не компенсовує бізнесу такі витрати. За рік ця сума може бути в межах 100 тисяч гривень.
Засновник «Волинь-Зерно-Продукт» Євген Дудка зауважив, що не встигають наші вузи дати студенту те, що потрібно. Якщо в гуманітарній сфері ще можуть забезпечити спеціалістами, то в інженерній, без підтримки підприємств, – це складно. Дуальна освіта з допомогою роботодавця дасть змогу виправити нинішню ситуацію.
«У часи мого навчання викладачі були лідерами, на яких ми рівнялися. Прохання до ректора: поверніть якісний викладацький склад. Ні кому не в образу, але студенти, які зараз приходять влаштовуватися на роботу, в якійсь мірі не при пам’яті. Вони інші. Та й не будуть такими, як ми, адже виросли в іншому середовищі. Ми потребуємо від них англійської мови, базових знань, логічного мислення, здорового глузду. Головне, щоб випускник не був «скалічений» надмірною опікою батьків, які дали своїй дитині все. На жаль, за останніх два роки ми не найняли на роботу випускників вузів. Ми брали тих, хто закінчив технікум, вчили їх і таким чином готували своїх працівників», – розповів Євген Дудка.
Читайте також: Чому будуть перейменовувати СНУ імені Лесі Українки. АРГУМЕНТИ
Представники СНУ запропонували підприємцям почитати студентам лекції, аби вони з перших вуст чули, що саме від них вимагатимуть на роботі. А також, щоб студенти отримували реальні завдання і могли допомогти бізнесу вирішити їхні питання.
Читайте також: «Коли я був президентом Грузії»: що говорив Саакашвілі луцьким студентам. РЕПОРТАЖ
Заступник директора департаменту фінансів Волинської облдержадміністрації Володимир Селедець погодився, що ініціатива стосовно дуальної освіти дійсно хороша. Вони вже підписали меморандум і готові співпрацювати за умови власного відбору студентів.
«Університет має проблеми з набором студентів і з випуском фахівців. Роботодавець зацікавлений у найменших витратах на пошук та підготовку працівника. На багатьох підприємствах вимушено створюють освітні центри, бази практик. Роботодавці несуть зайві витрати, нетипові для себе, чим збільшують собівартість своєї продукції чи послуг. Таким чином, у деякій мірі, втрачають конкурентоздатність на ринку», – додав Володимир Селедець.
За словами підприємців, нині інтернет дуже інтегрувався у життя і в бізнес. Нові онлайн-професії, що з’явилися на вимогу часу, ніяк не відображаються на тих, які викладають в університеті. Таких фахівців мало і всі вони здебільшого самоучки. Тому на цей напрямок потрібно звернути увагу.
«Навчання потрібно заповнити не контентом, який дуже швидко старіє, а мисленням. Багато нудних лекцій не конкурують із цікавим ютубом. Поки ми цього не зрозуміємо, сидітимемо у старій парадигмі», – наголосив Левандовський.
Віталій Захарчук, директор Спільного україно-чеського підприємства «НЕРІС», яке спеціалізується на заготівлі та переробці ягід та грибів, порадив залучати більше практиків на лекції. Це допоможе студентам уже на другому чи третьому курсі чітко визначилися, чим вони будуть займатися у майбутньому.
Директор Волинського Інституту підтримки та розвитку Громадських ініціатив Петро Лавренюк запропонував брати на підприємство мінімум по три студента, аби вони вчилися працювати в команді і могли інтегруватися з колективом.
«Будь-яка дія повинна мати наслідки. Найближчим часом ми розробимо конкретні шляхи-домовленості і знову зустрінемося для підбиття підсумків», – наголосив у кінці зустрічі Анатолій Цьось.
Читайте також: План Цьося: сімнадцять обіцянок нового ректора СНУ
Любов Ліпич додала, що наступний формат буде більш індивідуальний, адже в кожного є свої вимоги, які потрібно узгодити задля подальшої співпраці.
Анна КАРАСЬ
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
