Нове життя Старого міста: у Луцьку відкрили музейний простір «Окольний замок» з підземеллями

У Луцьку запрацював унікальний музейний простір «Окольний замок». Офіційне відкриття відбулося у п'ятницю 14 липня. Заразом, під час заходу відзначили двадцятиліття українсько-польського співробітництва «Легенди минулого».

Туристичний об’єкт охоплює Вежу князів Чорторийських з оборонним муром та Монастир єзуїтів з підземеллям. Музейний простір «Окольний замок» народився із реалізації європейського грантового проєкту, що втілювала команда Луцької міської ради у партнерстві із муніципалітетом Любліна.

Виконання плану тривало упродовж 2018-2022-го років. На втілення проєкту виділили понад 1 000 000 євро грантових коштів від Європейського Союзу. 

«Ці проєкти покликані допомогти нам усвідомити, що ми належимо до європейського ментально-культурного простору, адже нас століттями переконували, що ми – окраїна імперії. А сьогодні нам пора зрозуміти, що ми не на окраїні імперії, а в центрі Європи. Спускаючись підземелля під колегіумом, подумайте про те, що вони рятували життя лучан, слугуючи укриттям, 500 років тому, під час Другої світової війни і продовжують робити це зараз», – зауважила керівниця управління туризму та промоції міста Луцької міської ради Катерина Теліпська.

Читайте також: Ремонт століття: як піднімають з руїни рештки окольного замку і розчищають луцькі підземелля

Гроші гранту використали для реставрації фасадів замку загальною площею – понад 2300 м², ревіталізацію збереженої частини та часткової відбудови втраченої частини Оборонного муру. Також здійснили благоустрій території, віднайшли та розчистили підземні галереї. 

Варто зауважити, що нововідкриті приміщення стали найбільшим на Волині археологічним відкриттям часів незалежності України. Окрім того, вдалося облаштувати понад 700 м2.

На офіційному відкритті простору були присутні керівництво Волинської області, представники Програми транскордонного співробітництва Interreg NEXT «Польща-Україна 2021-2027», дипломатичних установ Польщі та Литви, Державного агентства розвитку туризму України, духовенства, освітніх закладів, а також партнерів, які допомагали впроваджувати проєкт.

Читайте також: Показали камінні пізньобарокові елементи декору, які знайшли у луцьких підземеллях

«Хочу подякувати програмі транскордонного співробітництва, нашим польським друзям, партнерам, грантодавцям за те, що ми мали можливість реалізовувати цей проєкт. Також дякую архітекторам і проєктантам, працівникам. Пишаємося тим, що музейний простір увійшов у топ-10 найкращих проєктів у програмі транскордонного співробітництва» – зазначив Луцький міський голова Ігор Поліщук.

Ігор Поліщук

Директор Центру європейських проєктів Лешек Буллер спостерігав за роботою над простором від початку впровадження цього проєкту.

«Насправді, я здивований тим, які зміни тут відбулися. Я пам’ятаю стан пам’яток на початку проєкту. Радий тим, що ці підземелля є найдовшим туристичним маршрутом в Україні. Цей проєкт є підтвердженням того, що кошти, які надаються упродовж 20 років надійно реалізуються. І це стосується не лише культурної спадщини. Це й інфраструктура, кулінарна спадщина та інші заходи, які допомагають налаштувати контакти та комунікувати на польсько-українському прикордонні», – розповів директор Центру європейських проєктів Лешек Буллер.

Лешек Буллер

Голова Волинської обласної ради Григорій Недопад зазначив, що «Окольний замок» стане початком подальшого розвитку туризму у Волинській області.

«Сьогодні 20-та річниця дружба між Україною та Польщею. Впродовж цих років ми спільно реалізовуємо проєкти. Хочу подякувати усім причетним до роботи над створенням музейного простору», –  розповіла заступниця голови Волинської обласної державної адміністрації Мирослава Якимчук.

Григорій Недопад

Мирослава Якимчук

Екскурсію підземеллями для гостей провела завідувачка науково-експозиційного відділу музейного простору «Окольний замок» Оксана Штанько. Вона розповіла, що Вежа Чорторийських отримала свою назву від власників землі. 

Оксана Штанько

Замок складався з восьми веж: чотири з них були мурованими, решта – дерев’яними. Якщо на місто нападали, мешканці Луцька шукали захисту у мурованих вежах замку.

Зараз до експонованого простору входять 18 кімнат і 4 коридори.

«Зацікавити молодь читанням історичних книг зараз не так просто, тому ми представляємо кімнату альтернативної реальності, де можна спробувати себе у ролі середньовічного воїна, який оберігає Луцьк від ворожих нападів», – розповіла про першу атракцію Оксана Штанько.

На початку ХVII стoліття до Луцька з освітньою та релігійною місією прибувають єзуїти. Члени ордену отримали землі неподалік від замку та почали активну розбудову своїх навчальних комплексів. Цій темі присвячена окрема експозиція. 

Читайте також: Лист з Риму: як у кінці XV століття повідомили про обрання нового єпископа Луцька

У ній встановили силіковану фігуру монаха-єзуїта. Він є збірним образом римо-католицького ченця, що колись міг викладати у колегіумі. У локації лунає голос ченця. Він промовляє молитву, щоправда, латиною.

У іншій залі мешкає привид міщанки Ганни Войтехової. Її втілення віднайшли у голограмі. Наприкінці листопада 1596 року жінка поплатилася головою через «гріховне почуття». В міській ратуші суд, керуючись Магдебурзьким правом, визнав її та лікаря Станіслава Хрустеля винними у подружній зраді. 

Жінку стратили, а чоловік виявився хитрішим: заплатив кату гроші й уникнув обезголовлення. Проте привид досі «блукає», розповідаючи відвідувачам свою трагічну історію.

Читайте також: У Луцьку побували представники провідних туроператорів України

Також є локація з мультимедійною системою інтерактивного смарт-табло. Завдяки йому, відвідувачі можуть самостійно ознайомитися, як змінювався Луцьк упродовж початку ХVI стoліття й до сьогодення. 

Діє зала лицарства, облаштована зразками обладунків, які могли використовувати у Луцькій війні 1431 року.

Читайте також: Луцька війна: обстріл кіньми замку Любарта. Епічна історія Волині

Ще одна виставка відтворює імовірний інтер’єр класу, де навчалися спудеї єзуїтського колегіуму. Освіта була дворівнева: нижня – для світського населення, а нижня і верхня – для тих, які прагнули стали служителями церкви.

«Спудеї були добрими промоутерами у профорієнтаційної освіти. Вони могли вийти на площу і вільно вправлятися у віршах латиною. Добре знали всіх тогочасних класиків філософії. Якщо вчителі вважали знання учнів недостатніми – їх залишали на ще один рік. Варто зауважити, що освіта робила акцент на походження учнів. Шляхтичі не отримували фізичних покарань, їх намагалися замінити іншим методом», – розповіла Оксана Штанько.

Також у музейному просторі розмістили сувенірну крамницю, де відвідувачі можуть придбати продукцію зі зображеннями Окольного замку.

Екстер’єр замку, а саме оборонні мури також заслуговують уваги. Завідувачка музейного простору розповіла, що ромбоподібний орнамент є слідом іноземних майстрів, які будували замок й залишали тут свої традиції.

Окрім відкриття нового музейного простору, на Замковій площі та у дворику коледжу університету харчових технологій відбулися заходи до 20-річчя українсько-польської співпраці. 

Читайте також: Доблесть віків: відкритий кубок Луцька зі середньовічного бою

Лучани могли приєднатися до презентацій міжнародних проєктів, взяти участь у майстерках з народних ремесел, побачити лицарські поєдинки та спробувати середньовічну кухню.

Читайте також: Українка-лицарка виборола «золото» на чемпіонаті світу в Іспанії

Довідково: 

Проєкт музейного простору «Окольний замок» взяв участь у Програмі транскордонного співробітництва ПБУ 2014-2020.