Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Корінні лучани: композитор Георгій Мірецький адаптовував світові оркестрові шедеври для акапельного хору

18:06 31.05.2016
1258

…У залі темрява, на затемненій сцені таємниче звучать чоловічі голоси… Цей спів нагадує інструментальний перебір. Звучить шедевральна «Місячна соната» Бетховена.

Під такий незвичний акомпанемент соліст Іван Секлій баритоном виконує пісню Олександра Богачука «Тиха ніч», йдеться на сторінках газети «Сім’я і Дім».

У якийсь момент прожектор освітлює тендітну солістку Аліну Рогозінську, яка завершує цю неймовірну композицію колоратурним сопрано (дуже високий жіночий голос). Спів стихає, як спогад, що відлітає за хмари. У залі вмикають світло, але публіка мовчить… Люди вражені. Але вже за кілька секунд отямлюються. І починаються несамовиті овації.

РОЗПОЧИНАЛИ З ДІВОЧОГО КВАРТЕТУ

Хор викладачів Луцького педучилища у свій час був чи не єдиним в Україні, який сам собі «заміняв» симфонічний оркестр. Публіка надзвичайно любила голосистих лучан, а колектив неофіційно називали «Білі лебеді Мірецького». Георгій Мірецький – неординарний композитор і аранжувальник, який організував ансамбль із викладачів та студентів музичного відділу педучилища. Про його батька, Адама Мірецького, який був піонером луцького джазу «Сім’я і дім» писала в одному з попередніх номерів. А про його сина Георгія після публікації зголосилися розказати наші читачі, які співали в знаменитому ансамблі.

– Білими лебедями нас почали називати за неймовірно легкі білі парчові сукні зі шлейфами, – розповідає Аліна Рогозінська, та сама солістка, яка виконувала соло у «Місячній сонаті». – А розпочинали з дівочого квартету. 1960 року я тільки приїхала у Луцьк після навчання у Львові. Але з часом квартет перетворився на великий хор, у якому брали участь чи не всі викладачі музвідділу.

Розповісти про улюбленого маестро в одному з кабінетів зібралося четверо колишніх учасників ансамблю Мірецького. Крім Аліни Рогозінської, яка уже на пенсії, прийшли Марія Тесунова, В’ячеслав Хмілевський та Іван Комосій. Усі троє продовжують викладати. Про наставника Георгія Мірецького зберегли найсвітліші спогади.

– Я «Місячну сонату» зараз не можу слухати! Починається музика і серце щемить, – каже Марія Тесунова.

НЕ БЕТХОВЕНОМ ЄДИНИМ

Від початку існування ансамблю, а саме з 1960 року, Георгій Мірецький обробив для акапельного виконання мішаного хору чи не одні з найкращих світових шедеврів. Лучани співали не гірше те, що виконують симфонічні оркестри: «Вальс» Штрауса, «Танець з шаблями» Хачатуряна, «Прелюдія і фуга» Баха, «Романс», «Танець маленьких лебедів», «Вальс квітів» Чайковського, «Танець Анітри», «Пісня Сольвейг» та інші композиції Гріга. Мірецький також розписав партитури для волинської народної пісні «Сива зозуленька». Були підготовлені, але не встигли виконати «Поргі і Бесс» Гершвіна та «Місячне сяйво» Дебюсі.

Мірецький у свій час очолював Спілку самодіяльних художників Волині, хоча й не мав за плечима композиторської освіти: будучи учнем видатного українського композитора Лева Ревуцького у Київській консерваторії, перервав навчання через проблеми зі здоров’ям. За це місцеві колеги неодноразово «нагороджували» Георгія Адамовича шпильками. Вищу освіту, яка була необхідною для викладацької діяльності, Мірецький все-таки здобув, але в Рівненському інституті.

– Повірте, для нього диплом – це не більше, ніж папірець, бо він був геніальним! – емоційно розповідає про свого вчителя В’ячеслав Хмілевський. – У нього був абсолютний слух, неймовірне відчуття музики. Скрипаль був колосальний. А гра на фортепіано! Дивився і грав!

– Він мені схожий на знаменитого литовського композитора Раймонда Паулза своєю культурою, естетикою, навіть жестами, – додає Аліна Рогозіна. – Це було суцвіття мудрості й таланту, доброти і щедрості. Надзвичайний естет. Красивий, культурний, елегантний. От школа – ще та, колишня!


НЕ ПЕРЕНОСИВ НАЙМЕНШОЇ ФАЛЬШІ

Колеги пригадують, що Мірецький був дуже імпозантним мужчиною, одягався зі смаком, у побуті полюбляв усе робити власноруч. Щоправда, деякі свої задумки втілював роками. Як-от стінку для книг робив… майже 10 років. І численні томи світової літератури лежали по всьому помешканні. А ще він зібрав власноруч колекцію макетів кораблів з журналу «Знания – сила» для сина, який згодом вступив до «мореходки».

… Його відхід у кращі світи був шоком для всіх, адже мав тільки 49 років, був сповнений творчих планів. Георгій Мірецький не переніс інфаркту, який стався наступного дня після великого концерту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Корінні лучани: як музиканти Мірецькі творили музику у ХХ столітті

– На тому концерті трапився неприємний казус. Соліст вийшов виконувати пісню на музику Мірецького і… забув слова. Із другої спроби глядачі почули тільки першу фразу «Борзі коні» і знову… провал. Співак із розпачу покинув сцену. А Георгій Адамович, схоже, не зміг перенести провалу підопічного, – пригадує Іван Комосій, який не тільки співав в ансамблі Мірецького, а й товаришував з композитором.

– Ми неодноразово прогулювалися після занять луцькими вулицями, вели чоловічі розмови. Тож добре знаю, яким вразливим був Георгій Адамович. Він не переносив найменшої фальші у музиці. А ще важче не міг пережити несправедливість житейську. Мав багато ран він душевних, – веде розповідь музикант, але в подробиці особистого життя Мірецького вдаватися не хоче, мовляв, уже все минуло, що там розповідати.

…Лебеді Мірецького уже не білі, а сивочолі. Багато хористів виконують свої партії уже в ангельських хорах. А той квартет, що зібрався на імпровізовану зустріч, присвяченому їхньому маестро, ще довго пригадував молоді роки і тих, з ким разом творили Музику.

Повірте, для Мірецького диплом – це не більше, ніж папірець, бо він був геніальним!

Довідка

Георгій Адамович Мірецький (народився 6 травня 1929 року у Луцьку – помер 6 лютого 1978-го) – український композитор, піаніст і педагог, представник неоромантичного напрямку в українській музиці.

Наталка ПАХАЙЧУК








Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

Коментарі

Олександр Мірецький

18:06 06.05.2017

Гарна стаття, однак має суттєву неточність у вигляді "...хоча й не мав за плечима композиторської освіти". Рекомендую журналістам видання хоча б "погуглити" Георгій Мірецький, щоб "наткнутися" на матеріал https://uk.wikipedia.org/wiki/Мірецький_Георгій_Адамович ... батько повністю прослухав курс композиторського факультету київської консерваторії... був допущений до держекзамену... але (далі і трапились ті події "особистого характеру") оформив академічну відпустку... і отримав диплом вже церез багато років. Казати: "у нього не було композиторської освіти" - невігластво... http://www.forumklassika.ru/showthread.php?t=56338&highlight=

25 вересня
Сьогодні
Вчора
23.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин