Старий ринок: історія йде по спіралі, або нескінченний базар про базар

Володимирська, ЛПЗ, Боженка – локації, які згадувалися протягом довготривалих обговорень про перенесення Центрального ринку

З року в рік депутати міської ради та активісти піднімали питання перенесення частини Старого ринку, яка потребує реконструкції. Та щоразу виникали труднощі із прийняттям рішення. Історія йде по спіралі: за 10 років риторика і тих, хто «за» перенесення, і тих, хто «проти», майже не змінилася.

Район.Луцьк зібрав інформацію про конфлікти та обговорення навколо Центрального ринку, яка «гуляла» Інтернетом та проаналізував відкриті дані стосовно діяльності Волинської облспоживспілки.

Зацікавлені особи у цій справі щоразу ділилися на два ворогуючих табори: підприємці, які не хочуть покидати звичне місце та активісти, які говорять про захаращеність та неестетичний вигляд місцевості під замком Любарта. Очевидно, піднімалися й інші аргументи «за» та «проти», водночас ці звучали з уст кожного. Хоча, варто визнати, що з обох боків були винятки, коли підприємці підтримували перенесення ринку, чи коли активісти говорили про те, що ринок краще залишити у тих локаціях, як є на сьогодні.

Обговорювати проблему Центрального ринку почали з 2007 року, і щоразу ці обговорення обмежувалися дискусіями та рекомендаціями.

Насправді, Старий ринок був там не завжди. У 1960-х роках прямісінько під стінами середньовічного замку Любарта влаштували перші кілька торгових рядів. Так почалася історія «Старого ринку». Його назва ввела в оману не одне покоління приїжджих, які вважали, що ринок такий самий давній, як і замок. Але насправді базар біля старого міста – суто радянське явище, як пише видання «Хроніки Любарта».

Старий ринок у 1980-х

У 2009 році департамент містобудування замовив розроблення історико-містобудівного обґрунтування на реконструкцію території Центрального ринку. У цьому ж році на засіданні архітектурно-містобудівної ради затвердили це обґрунтування, розроблене НДІ «Проект реконструкція». Подібних проектів було ще декілька. І що ж з ними стало? За межі статусу «розроблено» вони не пішли. 

У жовтні 2012 року був організований круглий стіл про стратегію розвитку Луцька. Перший заступник міського голови Святослав Кравчук казав, що Центральний ринок довелося закрити на День міста, бо в робочі дні там – хаос, який заважає формуванню туристичного образу міста.

Також він пояснював, що міська рада Луцька повинна прийняти вольове рішення про відселення ринку, але цьому повинна передувати значна за обсягами роз'яснювальна робота. 

«Треба певний період часу, щоб працівники ринку підготувалися до змін в своєму житті. І психологічно, і матеріально», ­– відзначав Кравчук. 

Чи почали продумувати механізм, який допоможе підприємцям підготуватися до змін? Напевно, ні. 

У травні 2013 голова Волинського відділення Української спілки промисловців і підприємців Юрій Анцух закликав контролюючі та правоохоронні органи з розумінням поставитись до підприємців, які облаштували торгівельні кіоски та магазинчики на зупинках громадського транспорту Луцька. Визнав, що наразі в Луцьку облаштовано 66 таких об’єктів, втім, частина з них розташована із порушеннями вже теперішнього земельного законодавства. 

«Так, нема 5 метрів відстані від проїжджої частини, 20 метрів від знаку зупинки. Але прошу поставитись до цих людей, які заробляють гроші для своїх родин, створюють робочі місця, із розумінням, знайти якісь моменти і в законодавстві», – переконував Юрій. Напевно, аргумент про «розуміння» був переконливим для депутатів. 

У лютому 2013 року у Луцький МВ УМВС надійшло колективне звернення підприємців, які торгують на «Завокзальному» про те, що керівництво облспоживспілки перешкоджає їх законній діяльності. Як з’ясували, службові особи спілки з 2011 по 2013 роки погрожували розірвати договори оренди торгових місць, якщо підприємці «Завокзального» та «Центрального» ринків не будуть додатково сплачувати у касу власні кошти як «безповоротну фінансову допомогу», яка нібито необхідна для накриття торгових рядів дахом. Цікаво, що ті кошти потім перераховувалися на рахунок підприємця, який виготовляв акти будівельних робіт, але, як не дивно, самі роботи так і не виконувалися. Службові особи спілки ці кошти привласнювали. Цікаво, що уже через рік ці ж підприємці (або трохи інші) пікетували міську раду, аби останні не створювали комунальний ринок, бо облспоживспілка їх повністю влаштовує.

У серпні 2013 Луцька міська рада розглядала пропозицію розірвати договори оренди землі під торгові ряди на Центральному ринку з підприємством «Скорпіон-сервіс». Суть пропозиції депутатів Богдана Шиби та Володимира Никитюка полягала у тому, щоб усунути посередника між підприємцями та міською радою. Пропонували з кожним підприємцем укласти окремий договір, щоб ті могли стати власниками тимчасових споруд. Проте «базарники» виступили проти, бо не зрозуміли, чого їм чекати. Близько 30 людей пікетували міську раду. Очільник ГО «Бізнес Волині» Ігор Дильов говорив, що ініційована пропозиція – це експерименти над людьми, а так не можна. Водночас він запропонував подовжити договір із «Скорпіон-сервіс» до 2014 року і за цей час створити комісію із представників громади, депутатів, архітекторів, щоб знайти оптимальне рішення для Центрального ринку. Про таку ж комісію тоді говорив і інший депутат Роман Бондарук. Мер Романюк, у свою чергу, казав, що це підприємство сплачує у міський бюджет 109 тисяч гривень, тому було б нерозумно відмовлятися від таких доходів. Далі – заглохло.

У березні 2014 року приблизно сотня підприємців Луцька зібралися під міськрадою із вимогою не створювати у місті комунального ринку.
«В нас мирне зібрання всіх підприємців Завокзального і Старого ринку. В нас депутати хочуть забрати землю і створити комунальний ринок. Ми проти комунального ринку», – заявляла член ради підприємців Лілія Сідмороз.
Вона казала, що підприємців влаштовують усі умови роботи з Облспоживспілкою. За словами Сідмороз, підприємці платили 60 гривень за квадратний метр. Міська рада піддалася. Далі – заглохло.

Пікетувальники 26 березня 2014

Базарники на мітингу у 2014

Так, зі слів заступника Луцького міського голови Лариси Соколовської, перший раз цим питанням обранці громади почали перейматися в 2007 році.
«Тоді ми розробляли генеральний план Старого міста та оголосили конкурс на краще визначення місця, де можна було б облаштувати новий Центральний ринок. Були різні проекти, але у 2008 році почалась економічна криза, й на фоні цього усе зупинили», – зазначала вона. Підтримки вона не знайшла. Отже, знову заглохло.

У листопаді 2015 року лучани подали 2 електронні петиції. Електронна петиція, у якій просили залишити Старий ринок на тому ж місці підписали 300 жителів міста. Необхідну кількість підписів зібрали за один день. Водночас петиція з проханням перенести Центральний ринок також набрала необхідні 300 голосів.

Зміст однієї із петицій

«Ми не лобіюємо інтереси облспоживспілки. Нас просто поставили перед фактом… Це вільна територія для людей, які живуть у віртуальній дійсності. Ми виживаємо, кормимо дітей, створили робочі місця. Цього питання тут і б не стояло. Наразі нам треба завтра йти на роботу, купляти хліб. Ніхто до нас не прийшов і не спитав, куди ми підемо купувати хліб і працювати. Будь ласка, надайте нам 1200 робочих місць і ми самі підемо», – розповідав підприємець Лєснків.
Підприємець Надія Прихода інформувала, що в час війни навряд чи треба робити красиву Замкову площу та відбирати у людей робочі місця, бо у країні війна, і ніхто не знає, що буде завтра. Підприємець Аліна Гопанчук казала, що луцькі «базарники» занепокоєні можливою втратою робочих місць. Також жінка запропонувала створити робочу ініціативну групу з підприємців ринку, депутатів для того, щоб напрацювати єдину концепцію. Далі – заглохло.

У липні 2017 року Печерський районний суд міста Києва розглядав справу, пов’язану із луцькою облспоживспілкою. Ця справа є цікавою, оскільки підтверджує той факт, що у грудні 2016 року начальник управління правової, організаційно-кооперативної та кадрової роботи Волинської облспоживспілки, маючи доступ до її документів, прийшов у Луцьку міську раду з документами, які доводять незаконність діяльності спілки. І ці документи, відповідно, могли б стати підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки від 2009 року. Але так і не стали. Депутати час від часу апелюють до того, що ця компанія не є необхідною для існування ринку, що комунальний ринок міг би стати альтернативою. В той же час, підприємці впевнені, що без облспоживспілки – не буде майбутнього.

У серпні 2017 року у міськраді вкотре підняли питання Центрального ринку. Гравці на арені залишилися ті ж самі. Їх аргументи також не змінилися. Підприємці вкотре приходять пікетувати міськраду, депутати вкотре піддаються тиску громадськості. Проте цього разу комісію, яку пропонували створити ще з 2013 року, усе ж створили. Далі, як нас переконують, має відбуватися конструктивний діалог між усіма зацікавленими сторонами.

Пікетувальники 30 серпня 2017

Базарники на мітингу у 2017

Також ми відібрали декілька цікавих, на наше переконання, коментарів лучан про конфлікти навколо Старого ринку, які публікували на форумі з 2013 року.

Читайте також: Дайте нам гарантію, що ринок не згорить

Богдана Хмельницького: базарники влаштували мітинг під міською радою
Підприємці зі Старого ринку заблокували роботу міської ради

Депутати розповіли, що вони думають про проблему Центрального ринку у Луцьку​

Біля міськради страйкують базарники
Старий базар: підприємців проганяють з рядів вздовж доріг