В офісі на вулиці Винниченка, 14-А пропонують купити китайську продукцію на 100 доларів та оформити договір за 15 доларів взамін на привабливу вакансію.
Район.Луцьк уже писав про дивну роботу, куди запрошують лише тих, хто любить сміятися. Наші журналісти теж уміють посміхатися, тому після маси негативних відгуків ми вирішили детально перевірити, що це за організація і яку саме роботу там пропонують.
За словами потенційних працівників, найчастіше ці «роботодавці» телефонують самі у відповідь на розміщене резюме. Вирішили діяти за таким же принципом. Створили резюме на популярному сайті пошуку роботи «rabota.ru». На дзвінок довго чекати не довелося. У той же день зателефонували та запросили на співбесіду в офіс на вулиці Винниченка, 14-А, 4 поверх. Із собою сказали взяти документ, що засвідчує особу, та на вході повідомити, що прийшли до керівника Мельникова О.М. Про те, чим будемо займатися в організації, нам не повідомили. Сказали лише, що чекатимуть на співбесіді.
У призначений час ідемо за вказаною адресою. Піднімаємося на четвертий поверх і намагаємося знайти назву фірми. Бачимо лише табличку з написом «Business Information Center». Очевидно, це і є місце призначення.
При вході стоїть стіл, за яким сидить дівчина приємної зовнішності, одразу вітається та запитує, до кого прийшли. Стараємося не відходити від сценарію і відповідаємо так, як пояснили у телефонній розмові. Після короткого знайомства нас запрошують до залу очікування, де уже сидить кілька людей.
Перше, що впадає в око – це по-мінімуму вмебльована кімната. На стінах висять мотиваційні плакати про подорожі, а на великому екрані для розваги, чи то додаткового впливу на людей, показують програму «Орел і решка».
Працівники офісу вбрані стильно та носять бейджики. Складається враження, що ми потрапили у солідну фірму. В процесі заповнюємо анкету зі стандартними питаннями: про попередні місця роботи, знання комп’ютерних програм та бажану заробітну плату. Однак, було й запитання про те, чи є у власності якась нерухомість, що дуже здивувало.
Дочекавшись своєї черги, заходимо в кімнату для співбесід. Цей кабінет також практично порожній. Із меблів – лише кілька столиків, за якими кожен із співробітників проводить персональні співбесіди.
Кілька секунд очікування, і ми вже ведемо розмову із так званим менеджером – симпатичною молодою дівчиною. Спочатку панянка ставить питання по суті, а потім все переходить у психологічний тренінг: ким ви себе бачите в майбутньому, ваше хобі, чи хотіли б мати власний бізнес, тощо.
Нарешті дівчина доходить до етапу інформаційної розповіді про компанію та посаду. Чуємо різні казки про кар'єрні перспективи, поїздки в інші країни, високооплачувану працю. На запитання, що потрібно буде робити – завчена фраза про справу з документацією, прийом дзвінків, різні зустрічі та інші доручення. Допитатися, чим займається фірма, не вдалося, пояснення були розмиті.
Ввечері, того ж дня, нам подзвонили і повідомили, що співбесіда минула успішно. Запросили на семінар та сказали взяти із собою два фото і бейджик.
Перед семінаром все та ж пані-менеджер ввічливо вітається, питає, чи принесли усе, що потрібно. Після бажаної відповіді маркером пише на бейджику необхідне прізвище і слово «перепустка». Нам повідомили, що лише з цим папірцем тепер пускатимуть на семінари.
Перше заняття із красномовною назвою «Фінансовий план» триває півтори години. Протягом цього часу розповідають про найману працю, економічні умови в країні та інші основи бізнесу.
Та про умови роботи і обов’язки знову нічого не чуємо. Повідомили лише назву фірми – «Тієнс Україна» і те, що вона якось пов’язана із китайською продукцією «Тяньши». Нас одразу запевнили, що продавати чи купувати якусь продукцію не потрібно.
Наприкінці навчання задають домашнє завдання – написати 50 мрій, дату їх виконання і необхідну суму на реалізацію. Після семінару кожного з учасників викликають на кілька слів, питають чи сподобалась лекція та улесливо просять прийти на наступну.
На другому занятті кандидатів на вакансію поменшало. Керівники пояснюють це тим, що їх не допустили до наступного заняття. Хоча було зрозуміло, ті, хто «в’їхав» у політику фірми, оминають таких роботодавців десятою дорогою.
Пробуємо поспілкуватись із тими, хто все ж прийшов на лекцію. Запитуємо, як дізнались про вакансію та що розповідали їхні керівники «тет-а-тет». Раптом вбігає дівчина з рецепції і поспіхом промовляє: «Не спілкуйтесь з іншими, адже всі претендують на різні посади».
Розпочинається лекція. Вже новий спікер розповідає про «Види доходів». На конкретні питання відповідають не чітко, оминаючи прямої відповіді. Після заняття кажуть, що дають додому книгу для прочитання, але під заставу у розмірі 100 гривень.
Відмовляємося від такої пропозиції та висловлюємо своє обурення. Запідозривши нашу недовіру, пропонують скинути матеріал на флешку. Як виявилось, обов’язковою для прочитання була книга «Багатий тато, бідний тато» Роберта Кійосакі.
Наступні лекції теж присвятили різним бізнесовим темам та обіцянкам «золотих гір» для майбутніх працівників.
Після шести занять навчання нарешті закінчується. В останній день нам все ж розповідають, що потрібно буде робити: телефонувати людям, які шукають роботу та запрошувати на співбесіду, а потім проводити таке ж навчання, яке проводили з нами.
Телефонувати працівники повинні за власні кошти, а фірма пізніше покрила б витрати. Також необхідно купити продукцію «Тяньши» на суму 100 доларів. Роботодавці мотивують це тим, що таку процедуру проходять всі охочі потрапити на роботу. Крім цього, потрібно сплатити 15 доларів за оформлення договору. Після чого одразу ж пропонують підписати контракт, однак особисто у руки його не дають. Просимо ознайомитися з документом, проте чуємо відмову, посилаючись на нестачу часу. Тому контракт просять підписати негайно.
Звісно, на такі умови не погоджуємося. Однак, вправні менеджери використовують усі можливі психологічні методи, для того щоб людина повірила у те, що її чекає хороша перспективна робота.
Чи варто погоджуватися на такі умови і продовжувати піраміду «витягування грошей» з кишень довірливих, але уже в ролі роботодавця – вирішувати вам. Проте ми застерігаємо: будьте пильними, старайтеся не платити гроші наперед і уважно читайте те, що підписуєте.
Тетяна РАДІОНОВА
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу lutsk.rayon@gmail.com.