Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Володимир Воровченко вдячний за прихисток і харчі, бо інакше замерз би на вулиці
Володимир Воровченко вдячний за прихисток і харчі, бо інакше замерз би на вулиці

У безплатній нічліжці купають, годують ще й одяг дарують

13:58 20.02.2016
1863

Наприкінці січня на залізничному вокзалі поліція підібрала 35-річного інваліда на візку: покинутий на станції бездомний житель Кіровограда Роман Мороз блукав нічним містом. Коли правоохоронці вирішили прилаштувати нужденного, виявилося, що його немає куди подіти. Відвезли в район ДПЗ, де, як з’ясувалося, працює єдина на Волині нічліжка для бездомних.

Клієнти цієї установи живуть за принципом «усе своє ношу з собою». Зазвичай улітку ночують у підвалах, а вдень шукають харчі на смітниках. Проте взимку ризикують замерзнути в бетонних стінах. Завдяки благодійному фонду «Переображення» безхатченки пристають на нічліг у комфорті. На території церкви «Фіміам» для них створили дві кімнати для ночівлі – чоловічу і жіночу.

ІЗ ПІДВАЛІВ – ДО ЗАТИШНИХ КІМНАТ

«Офіційно нічліжка зветься відділенням нічного перебування при Центрі обліку бездомних обласного благодійного фонду «Переображення». Тут ми реєструємо безхатченків без права проживання. Надається прописка, щоб людина могла реалізувати свої громадянські права: право на працю, отримання пенсії і соціальної допомоги, участь у виборах. Заодно відновлюємо особисті документи», – розповідає керівник центру Віктор Гаврилюк.

Центр реєстрації створили у 2009 році за домовленістю з міською владою. Однак фонд пішов далі: із власної ініціативи чотири роки тому створив нічліжку при центрі. Одночасно тут можуть переночувати 13 безхатченків. Працює безплатний готель лише у зимовий період. Як тільки температура повітря знижується до –5 ºС упродовж п’яти днів, нічліжка розпочинає приймати відвідувачів. Хоча нинішнього року двері відкрили вже 7 листопада, зважаючи на холоднечу.

«Людина може заночувати, взявши довідки з шкірно-венерологічного і тубдиспансеру. За домовленістю з міським відділом охорони здоров’я, подібних пацієнтів обстежують безплатно і поза чергою. Це йде на користь бездомним, бо й самі знатимуть, чи здорові. Якщо ні – їх кладуть до лікарні», – наголошує Віктор Гаврилюк.

Як розповів відповідальний працівник відділення нічного перебування Володимир Чайковський, по прибутті відвідувачів додатково оглядає медсестра. Потім вони миються в душі. А затим їхній пошарпаний і брудний одяг викидають, оскільки немає умов для санобробки. Взамін дарують новий одяг – від нижньої білизни до курток і шапок. Для цього у відділенні створили банк вживаного гуманітарного одягу.

«Опісля на відвідувачів відділення чекає доволі ситна вечеря. У раціоні суп із «Мівіни», гречана каша з тушонкою, картопля-пюре швидкого приготування і гарячий чай або кава. Поряд є шкільне кафе, то тамтешні дівчата-кухарі нам безплатно віддають страви, які діти не з’їли», – каже наглядач нічліжки.

У НІЧЛІЖЦІ – «СУХИЙ ЗАКОН»

Графік роботи нічліжки подібний до армійського. Із 18:00 до 20:00 – прийом відвідувачів. Далі бездомні миються, перевдягаються, вечеряють, моляться перед сном. І лягають. Уранці підйом о 7-й. За годину мусять залишити притулок.

«Обов’язкова умова – відвідувач повинен бути тверезим. Інакше мова коротка: наклюкався – ночуй там, де пив. П’яним роз’яснюємо: ти відповідальний за своє життя, а ми відповідальні за вас усіх. Така строгість стимулює цих людей змінювати свій стиль життя», – кажуть працівники відділення.

Загалом із листопада до лютого бездомні 240 разів скористалися послугами безплатної нічліжки. Їх обслуговують лише восьмеро працівників благодійного фонду. Із відвідувачами нічліжки працює і психолог.

«У СЕРЦЕ КОЖНОМУ НЕ ЗАГЛЯНЕШ»

«Ми нікому не відмовляємо, часто приймаємо на нічліг бездомних пацієнтів, яких направляють з лікарень. Хоча й не маємо специфічного персоналу для догляду за немічними», – каже керівник Центру обліку бездомних.

За словами благодійників, зазвичай контингент нічліжки доволі сумирний. Переважно – літні чоловіки, які втратили родину і житло. Щоправда, бувають і кримінальні елементи.

«У серце кожному не заглянеш. Був відвідувач, хворий на псоріаз. Ми його прихистили, відвезли в лікарню. Він трохи оклигав, а потім украв у сусіда-пацієнта тисячу гривень і втік. Ну що тут скажеш?», – кажуть працівники відділення.

Був тут і сирота Тарас Врублевський, який прибився до Луцька з Тернополя і жив у саморобній хатині-бараку.

«Він звернувся до нас торік із проханням про тимчасову реєстрацію. Ми зареєстрували місце проживання. Коли минув піврічний термін прописки, він не прийшов її подовжити. Зник. А нещодавно дзвонить до мене депутат і просить за нього. Не він прийшов, а депутат дзвонить! Я, звісно, поновив Тараса на обліку, зробив реєстрацію на наступні півроку. Заодно пояснив: немає де ночувати – приходь сюди, ночуй. Ні, відмовився, мотивуючи, що ночує у знайомих. Чим могли, тим допомогли», – розповів керівник центру.

Роман ЖИЖАРА («Сім’я і дім»)

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

Коментарі
25 вересня
Сьогодні
Вчора
23.09.2018
22.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин