Що робити, аби бджоли були здоровими і медоносили. ПОРАДИ ПАСІЧНИКАМ

Бджолярам Волині розкрили сучасні аспекти застосування екологічно безпечних ветеринарних препаратів у бджільництві, зокрема засіб «Ентеронормін» разом із Йодіс-Se. Цей препарат вітчизняний, жодного компоненту з-за кордону не імпортують.

Про це говорили у клубі-музеї бджільництва села Баїв Луцького району під час семінару-навчання 2 лютого. Журналісти Район.Луцьк зібрали найцікавіше із заходу для своїх читачів. Бджолярам фахівці з Києва порадили, що потрібно робити, аби бджілки були здоровими і медоносили.

Голова братства бджолярів землі Волинської «Ройовий стан» Володимир Дмитрук розповів, що їхня організація почала діяти з 2004 року. З 2006 року вони задумалися про своє місце-офіс для зібрань.

Володимир Дмитрук

«Свого часу нам в департаменті агропромислового розвитку надали кімнату за гривню в рік. Але організація неприбуткова, а комунальні послуги оплачувати треба, тому виїхали звідси. Знайшлося це приміщення, цей сільський клуб мали розбирати, бо довгий час стояв пусткою. Зробили тут ремонт власними силами і вирішили зробити музей бджільництва. Багато гостей тут приймаємо, і на екскурсії дітей привозять. Тому тішимося, що маємо таке приміщення», – поділився Володимир Дмитрук.

Читайте також: 

• Єдиний музей бджільництва побудований у Баєві
• Від промислу до промисловості: як волинські пасічники розвивають питні меди

Лікар ветеринарної медицини, представник підприємств «СГП «МБС» і «НВК «Йодіс» Михайло Переста зазначив, що не раз пасічники зіштовхуються з проблемою загибелі бджіл. Тому потрібно впроваджувати екологічно безпечні препарати без антибіотиків «для здоров’я» бджіл.

Михайло Переста

«Бджола, як людський організм, на превеликий жаль, хворіє. Ми провели дослідження, чому так стається, що бджоли гинуть. Зрозуміло, коли є отруєння хімікатами. Але є й фактори, коли масова загибель. Дуже важливий захист бджіл. Є багато причин, що впливає на організм. Я б розділив би їх на п’ять груп: біологічні, фізичні (клімат, температура, вологість), стресові й інформаційні», – наголосив Михайло Переста.

За його словами, якщо патогенний вплив на рівні захисту бджоли, то вона здорова. Як тільки захист ослаб, вплив сильніший, і починається захворювання, яке дуже часто призводить до загибелі бджіл.

«Участь у захисті бере імунна система, а між сапрофітами й патогенами йде постійна боротьба. Тобто йде боротьба між хорошими бактеріями та поганими. Коли ж зменшується рівень сапрофітів, організм починає хворіти, зазвичай навесні. Патогени розмножуються і нема хорошого розплоду», – додав лікар.

Коли дослідники почали аналізувати препарат «Ентеронормін» разом із Йодіс-Se, то побачили, що механізм впливу добрий, каже Михайло Переста. І вони задумалися, як він працює.

У ветеринарному препараті три складові (комплекс корисних молочнокислих бактерій (мікроорганізмів), таких як Lactobacillus spp., Bacillus subtilis, Enterococcus spp.), що створюють умови, без яких життєдіяльність організму нормально фізіологічно неможлива. Його можна використовувати, тому що він природний.

Читайте також: Меди на вагу золота: як пасічники з Волині виробляють хмільну «візитівку» України

«Ентеронормін» активно формує нормальну мікрофлору, бере участь в активізації захисних сил організму бджоли, стимулює розвиток та продуктивність бджолосімей, пригнічує активність до широкого різноманіття патогенних бактерій та грибків.

«Препарат ефективний проти збудника американського гнильця. В інституті дослідили, що він таки діє. Препарат застосовували на пасіках, і видно результат», – наголосив головний доповідач.

Засіб має реєстраційне посвідчення. Щоразу удосконалюють методику застосування.

«Кожного разу удосконалюємо методику застосування. Ми виготовляємо однодозну (на одну сім’ю), десятидозну, 50-дозну, стодозну норму, в залежності в кого скільки бджіл. Препарат активується 16 годин і можна використовувати», – пояснив  Михайло Переста.

Зберігається він від -25 до +25 градусів два роки не в активованому стані. Коли активували, то може зберігатися до семи днів у холодильнику. Препарат варто застосовувати перед основним взятком меду.

«Два рази дати через 5-7 днів і побачите, що буде з вашою бджолиною сім’єю. Осінню перед обробкою проти варотозу теж потрібно застосувати і один раз після обробки. Таким чином знімається токсичне навантаження.  Готуємо бджіл до зимівлі. Бджоли реально перестають гинути, ми перевіряли не на одній пасіці», – зауважив ветлікар із Києва.

Препарат реалізовують безпосередньо через виробника до представників в області. А тоді пасічники можуть придбати у них. Через інтернет не продають, може бути несправжнім.

«Цей засіб однозначно працює. Я обробляв ним дві сім’ї. І він спрацював. Він зняв токсичне навантаження і бджоли стали краще працювати», – зазначив пасічник Володимир Дмитрук.

Пасічник з Рівненської області Андрій поділився, що одного разу його бджоли попали під отруєння і почали сипатися. Коли застосував засіб, то через три дні все стало на свої місця. А в інших пасічників ще до двох тижнів сипалися.

«Але це не панацея. Є комплексний підхід з дотриманням ветеринарно-санітарних норм, якщо ж не дотримуватиметеся цього, то жоден препарат не допоможе», – наголосив на завершення Михайло Переста.

Юрій Горбенко

Директор агропромислового розвитку Волинської ОДА Юрій Горбенко під час заходу розповів, що в цьому році передбачають державну підтримку для пасічників.

«Про деталі ще сьогодні не знаємо. Сподіваюся, що кожен із вас матиме можливість скористатися підтримкою, яка буде. Сьогоднішня зустріч – черговий крок для зближення і напрацювання спільних дій влади та бджолярів. Про препарат обов’язково розкажемо агровиробникам і рекомендуватимемо його. Бажаю, аби ваші бджоли не хворіли, а робота приносила вам задоволення», – роз’яснив Юрій Горбенко.

Богдан Лозинський

Начальник головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Богдан Лозинський зазначив, що з їхньою службою пасічники зустрічаються, коли є факт отруєння бджіл.

«Дуже важливо знайти причинно-наслідкові зв’язки між обробкою поля та отруєнням. Більшість препаратів, якими обробляють поля, можна знайти в рослинах, і в меді, і в бджолах не пізніше, як три доби після обробки. Тому робити це треба надзвичайно оперативно. Як тільки бачите, що гинуть бджоли, про це потрібно терміново повідомляти, досліджувати і вирішувати проблему», – зазначив Богдан Лозинський.

Засіб «Ентеронормін» + Йодіс-Se зацікавив пасічників, директора департаменту агропромислового розвитку та Держпродспоживслужбу, тому препарат рекомендуватимуть виробникам, які вирощують бджіл і викачують мед.

Читайте також: Волинянам на замітку: як зареєструвати пасіку

1