Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Сквер ранкових п’янок на Вересневому

21:26 19.06.2017
3343

Про те, як любителі випити вживаються з жінками, дітьми і… курками – у новій розповіді про луцькі сквери від Район.Луцьк.

До скверу на вулицях Ранковій та Цукровій входять одразу дві ділянки: одна з них – з проходом на головний вхід до «Гнідавського цукрового заводу», а продовгувата алея вздовж Ранкової, власне, і є основною частиною скверу, яка з’єднує територію із ще одним «сусідом» такого самого статусу. Загальна площа – 0,8191 га. Статус скверу території надали 27 липня 2016-го року.


Зізнаюсь, що знаходився у районі Вересневого з метою взяти коментар з приводу місцевих ароматів, тож зайвий раз згадувати про таку ауру уже не буду. Перше, що кинулося в очі на такому старенькому, але гарному, рівному сквері – його відвідувачі. Усі чоловіки такого собі середнього віку і такого собі за тверезістю стану. Один з них і запитав, з якою метою роблю світлини, а потім серйозним тоном припустив, що фотографувати сквер я прийшов невчасно: мовляв, кращий час – коли тут діти, «а не самі лишень бухарі».

Обабіч скверу – невеличка галявинка, а у затінку спокійно та смиренно з дітьми відпочиває місцева мама. Вона ж і відкриває секрет, що часів, коли так звані «бухарі» залишають сквер дітям, практично не існує. А відпускати малечу гратися серед такої «еліти району» ніхто не хоче. Взагалі – розговорилися так, що встигли ще не раз згадати про найбільшу, або навіть «найпахучішу» біду Луцька з місцевими «високотехнологічними шанелями». Вчимо найменшенького першим футбольним трюкам і плавно переходимо до інфраструктури району – звісно ж, спортивної (не був би то я, якби не запитав)…



З побажаннями якнайшвидшого нашого прощання зі смородом з недобросовісних виробництв знаходжу ще одну місцеву тусовку – курей. Щоправда, ані їм, ані султанові-півню, який владним голосом віддавав своєму гаремові розпорядження, куди йти та що робити, оковитої для хорошого настрою не треба – вистачило і затишного куточка у місцевому скверику. Поруч – повалений шмат місцевого паркану. Дивишся та розумієш, що це явно не кури так «перли напролом»…

Взагалі ця вся нинішня ситуація – як з місцевою аромотерапією, так і з «елітою району» - не дали як слід насолодитися рівними рядами місцевих дерев і, в цілому, гарною зеленою зоною, у якій можна перепочити серед виробничого мікрорайону. Хтозна, можливо після реконструкції та оздоблення місцевого фонтану повториться історія відомого на весь Луцьк «слоника» –– там ніби зараз під плящинку релаксують не так часто…
























Дмитро КУЗНЄЦОВ

14 грудня
Вчора
12.12.2017
11.12.2017
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин