Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
фото ілюстративне
фото ілюстративне

Повертають здоров’я, загублене в таборах: волинські лікарі жертовно рятують сім’ю ветерана УПА

12:03 16.04.2017
1242

Тричі луцькі медики буквально витягли з того світу 75-річну Людмилу Тимофіївну Ваврух.

Знану в краї патріотку, яка ледь вижила в сибірських таборах через причетність родини в 1950-х до повстанців УПА, врятували від смертельної онкологічної недуги, нині зцілюють від хвороби Паркінсона та різкого погіршення зору, йдеться на сторінках тижневика «Сім’я і дім».

ЇЇ РЯТУВАЛИ ВІД РАКУ, ЧОЛОВІКА – ВІД ЧОТИРЬОХ ІНФАРКТІВ

– Благо, є небайдужі лікарі, як-то в Луцькій поліклініці №2, – дай Бог їм здоров’я, справжні професіонали, – схлипує пенсіонерка. – Чого вартує допомога сімейного терапевта Світлани Юзефчук та її медсестри Ірини Самборської. Даруйте, що багато прошу, але хочу подякувати за жертовну допомогу й кардіологу Наталії Дорецькій, старшій медсестрі Ользі Малишко, заввідділом Наталі Максимюк, головлікарю поліклініки Анні Кравчук, начмеду Вікторові Пахарчуку.

Людмила Тимофіївна каже: це хороші лікарі, чесні – копійки ніколи не візьмуть. Рятують її з чоловіком із 1993 року.

– Коли не звернемося, то постійно допомагають. Безплатні ліки виписують, на виклики приходять додому, як треба – й серед ночі, – переконує жінка.

Востаннє лихо трапилося восени. У чоловіка-фронтовика, 89-літнього Павла Павловича стався інфаркт. Пенсіонер буквально помирав на руках дружини. «Швидка» негайно відвезла пацієнта до міської клінічної лікарні. У приймальному відділенні медики реанімували та повністю обстежили ветерана.

– Практично врятували чоловіка від смерті. Казали: ще б день – і не вижив би, – розповіла Людмила Тимофіївна. – Тепер медики з поліклініки постійно доглядають чоловіка.

Примітно, що пенсіонера, який, до слова, після фронту Другої світової все життя працював у медицині, вчетверте рятують луцькі лікарі. Перший інфаркт пережив у 1998 році, другий – у 2008-му, а третій – у 2013-му, четвертий торік.

А дружину рятували тричі, бо тричі лягала під скальпель хірурга. У 1993 році в пацієнтки знайшли рак кишечника.

– Ніхто не казав, що я житиму. Але мене врятували в міській лікарні – лікар Федось Олександрович Романюк та хірург Ярослав Петрович Мельник, – пригадує Людмила Тимофіївна. – Щоправда, згодом напала ще одна недуга – хвороба Паркінсона. Сьогодні хребет і права нога дуже болить. Катастрофічно падає зір – діагностували катаракту. Ще й грижа дістає.

«ГОДУВАЛИ ПОВСТАНЦІВ – ТО ЇЖТЕ ДОХЛЯТИНУ В СИБІРУ»

Подружжя не нарікає на долю, яка добряче познущалася з обох. Людмилу Тимофіївну з дитинства затаврували «ворогом народу». Сім’ю вивезли в заслання до Сибіру.

– Там п’ять років їли дохлих коней і траву. У мене навіть документи зі спецслужби є, які це підтверджують, – зітхає жінка.

До війни родина мешкала в селі Милуші під Луцьком. Батька забрали в Червону армію на фронт. А дядько пішов воювати в УПА. Його впіймали й розстріляли. Усю родину – ближчу й дальню – вивезли в табори Сибіру. Мама щодня ходила на лісоповал, щоб прогодувати чотирьох діток.

– Крихти визбирували. Брат пташок наб’є – уже день-два якось животіємо. А вже як коні подохнуть, то біжимо всі, щоб шматок м’яса віддерти, – пригадує Людмила Ваврух.

Коли батько-фронтовик повернувся з війни, кинувся в Сибір за дружиною з дітьми. Але в таборі його заарештували як родича повстанця. І залишили в засланні. Натомість жінку з дітьми відпустили додому в Україну. Проте сибірська каторга не зламала родину. Оселилися на хуторі під Луцьком.

– Пам’ятаю, як малою таємно носила в ліс пироги для повстанців, які мама напече, – каже Людмила Тимофіївна.

Дівчина побралася з фронтовиком Павлом. Той пройшов крізь пекло війни, працював водієм «швидкої». Нині жартує: все життя возив пацієнтів – тепер самого возять. Чоловік ніколи в житті не курив, не пив. «І не матюкався», – додає 89-річний пенсіонер.

Роками стояли в черзі на кооперативну квартиру. КДБ знало про причетність до УПА, тому ігнорували подружжя. Аж поки не урвався терпець. Людмила Тимофіївна дала телеграму генсеку Михайлові Горбачову.

– Прямо в Москву! До нас приїхали перелякані партійці з Волинського обкому. Аж на трьох машинах. Обурені: як так, жінка поскаржилася генсеку КПРС! І негайно дали квартиру, – пригадує пенсіонерка.

Нинішня влада шанує Людмилу Тимофіївну як помічницю вояків УПА та патріотку-ветерана праці. А вона хоче одного – здоров’я собі та коханому чоловікові.

Роман ЖИЖАРА

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

Коментарі
24 вересня
Сьогодні
Вчора
22.09.2018
21.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин