Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

60 років разом: як дитяча травма дружини зробила подружжя бездітним, але не вбила кохання

14:49 16.02.2017
2139

Більш як півстоліття сім’я Леоніда та Лідії Яцкових зберігає кохання, а призначене ненародженим дітям віддає великій родині, яка не покидає подружжя у самоті.

Зараз Лідія Яцкова любляче називає свого чоловіка «мій вождь», а колись, зізнається, і заміж за нього йти не хотіла. Зблизило чоловіка і жінку спільне горе.

Лідія Яцкова народилася 1936 року в селі Воютин Луцького району. Розповідає, що в десятирічному віці отримала травму в живіт, яку під час порання по господарству нанесло теля. Лікуватися тоді не було як, тому надіялася лише на Божу допомогу. І Бог, каже жінка, її беріг протягом довгого часу. Вийшла заміж Лідія Яцкова у 37 років.


«Майбутній чоловік до мене довго не ходив, бо як вибрав обраницю, то поспішав, щоб ніхто не забрав. Спершу я казала – іди і не зачіпай мене, я тебе не хочу. Але він настояв на своєму», – ділиться жінка.

Леонід Яцков, старший від дружини на рік, осиротів ще в дитинстві. На той час лишилася тільки бабуся, яка доглядала його і старшого брата.

«Думала, як будемо жити, бо були бідні. Вінчалися з позиченими обручками, свої не мали за що придбати. Я чоловікові купила сорочку, як мала робити наречена, а він мені купити не зміг», – розповідає пані Лідія.


Так і жили, доки не сколихнула молоду сім’ю страшна звістка. Того ж року, як побралися, Лідія Яцкова виявила у себе якесь новоутворення на животі. Вирішила поїхати в Торчин до свого лікаря. Після перевірки, каже жінка, лікарка промовила: «Чому ти така неуважна? У тебе фібріома матки великих розмірів».

З Торчина пацієнтку вирішили направити в пологовий будинок до Луцька. Зробили обстеження і прийняли рішення оперувати.

«Без сліз не можу розказувати… Як збиралася на операцію, вдома усе поприбирала, наготувала їсти. Щоб потім не судили мене, що була поганою господинею, бо не знала, як закінчиться операція», – зазначає пані Лідія.

Операція тривала дві з половиною години. Виявилося, що внаслідок сильного удару утворилася фібріома з кількома кістами. Після її видалення жінці повідомили, що вони з чоловіком уже не зможуть мати дітей.

«Лежу і думаю: «Піду втоплюся, я ж уже не потрібна чоловікові». Але лікарка сказала: «У тебе добрий чоловік. Я йому кажу, що у вас сім’ї не буде, а він відповідає, що хай не буде, головне, щоб дружина була поряд», – пригадує жінка.



З того часу минуло майже 60 років подружнього життя. Були різні ситуації, каже пані Лідія, проте кохання і злагода у сім’ї не минула й досі.

«Отак ми й живемо душа в душу. Останній місяць дуже плакала, бо чоловік захворів. Тоді просила Господа, щоб він благословив прожити хоч для того, щоб зібрати грошей на домовину», – зі сльозами на очах розповідає жінка.

Попри те, що своїх дітей подружжя не має, стараються допомагати родичам усім, чим можуть.

«Віддаємо, що можемо, у нас душа чиста. Добре, що є родина і не лишися одинокими, – коротко підсумовує бабуся і додає, – Бережімо, дітки, самі себе, бо нас ніхто не вбереже, крім Бога і розуму».


Оксана ВЛАСЮК

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

Коментарі
22 вересня
Сьогодні
Вчора
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин