Позбавлені волі: як живеться за стінами Луцької «бастилії»
Уперше за тривалий час камери Луцького слідчого ізолятора заповнені – близько 200 осіб чекають свого вироку за підозру у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів.
Ґрати на вікнах та високий паркан з колючим дротом – таким більшість з нас щодня бачить Луцьке СІЗО, яке знаходиться фактично у центрі міста.
Мало хто знає, але зараз за ґратами установи чекають свого вироку і троє підлітків. Їх утримують за підозрою у вчиненні різних за рівнем тяжкості злочинів – від крадіжок до підозри у вбивстві.
Окрім громадян, взятих під варту, в стінах Луцького слідчого ізолятора відбувають покарання засуджені, яких залишили для виконання господарських робіт.
Район.Луцьк вирішив дізнатися, як живеться людям, які за умислом чи з необережності опинилися за колючим парканом і чекають, коли представники Феміди вирішать їх подальшу долю.
Начальник Луцького СІЗО Сергій Березюк розповідає, що наразі вільних камер в установі немає, адже останнім часом кількість ув’язнених та засуджених зросла.
Серед «мешканців» ізолятора переважна більшість – чоловіки. Здебільшого це люди, яких підозрюють у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів – крадіжках, скоєних організованими групами, нанесенні тілесних ушкоджень, вбивствах та злочинах у сфері незаконного обігу наркотичних речовин.
«У нас тримають осіб, взятих під варту, до яких застосовано екстрадиційний арешт та відбувають покарання засуджені, залишені для господарських робіт. Є особи, яких тримають уже більше двох років. Це пов’язано як діяльністю суддів, так і з так званим законом Савченко», – пояснив начальник СІЗО.
Також на території відбувають покарання особи, яких суд уже визнав винними у вчиненні злочину. Це громадяни, яких вперше засудили до позбавлення волі за злочини невеликої та середньої тяжкості, а також засуджені за тяжкі злочини, які погодилися залишитися у СІЗО для здійснення господарських робіт. Відбуваючи покарання, вони працюють у господарському дворі, забезпечують приготування їжі для ув’язнених та виконують ряд інших робіт. За це отримують мінімальну заробітну плату та мають змогу пересуватися по території СІЗО під контролем адміністрації.
Так звана господарча обслуга має інші умови порівняно з рештою ув’язнених – у їхньому розпорядженні кілька спеціально створених кімнат – для сну, відпочинку та харчування. Вони мають змогу у будь-який час користуватися окремим душем, відвідувати бібліотеку, кімнату для молитви.
Окрім того, отримуючи заробітну плату, вони можуть витрачати її на свої потреби. Для цього варто написати заяву з переліком необхідних продуктів, які працівники СІЗО зможуть придбати на волі та доставити замовнику.
Умови проживання решти в’язнів, які у СІЗО перебувають тимчасово, дещо відрізняються. По суті, утримуються вони в установі за кошти платників податків. Так, один день життя підозрюваного в ізоляторі коштує державі у межах 30-40 гривень.
За словами Сергія Березюка, повністю забезпечене життя у місцях позбавлення волі іноді стає стимулом для вчинення нового злочину після виходу на свободу. Люди, які не мають стабільних соціальних зв’язків та бажання працювати, готові вчинити рецидив та знову повернутися за ґрати.
«Знаходячись у місцях позбавлення волі чи попереднього ув’язнення, він має дах над головою, сніданок, обід, вечерю, чисту постіль, баню – усе те, що рідко бачить на волі. Тому черговий злочин може бути виходом для нього», – пояснює начальник СІЗО.
За словами керівництва СІЗО, підозрювані не обмежені ні у побаченнях, ні у передачах.
Написавши звернення до слідчого чи суду, у якому перебуває справа, ув’язнений може отримати дозвіл на побачення від відповідного органу. Те ж саме стосується передач – отримати можна усе, окрім заборонених предметів. До слова, якщо ж такий предмет усе ж потрапить до рук в’язня, йому загрожує покарання у вигляді тримання у дисциплінарному ізоляторі чи карцері. Така ж кара чекає на тих, хто порушує правила перебування у СІЗО та чинить опір його працівникам.
Забезпечуються тимчасово ув’язнені в СІЗО особи звісно ж і безоплатним харчуванням. Задля того, аби прогодувати усіх камерників, щодня під пильним наглядом начальника харчоблоку працює троє людей з господарської обслуги. Годують ув’язнених згідно прописаних норм. Кожного дня тут складають нове меню, а в раціоні тричі на день обов’язковим є м'ясо.
Приміром, у вівторок, 7 лютого, на сніданок ув’язнені мали тушковане м'ясо та кукурудзяну кашу з соусом, чай, хліб та цукор. На обід для них готували салат з капусти, розсольник і тушковане м'ясо з ячмінною кашею. А от вечеря завжди, окрім гарніру, включає рибу.
До слова, хліб у СІЗО – власного виробництва. На території працює пекарня, де засуджені випікають хліб.
Не позбавлені засуджені та ув’язненні і звичних для пересічних громадян утіх. Вони мають право користуватися бібліотекою та Інтернетом, здійснювати телефоні дзвінки та зустрічатися з духовним наставником, здобувати освіту і отримувати медичну допомогу.
У середньому за рік установа приймає до своїх стін близько п’яти тисяч людей різного віку, статі та важкості інкримінованого злочину. Після судового вироку частина з них виходить на свободу і повертається до звичного життя, інші їдуть відбувати покарання у місця позбавлення волі.
На перший погляд, умови утримання в ізоляторі можуть здатися досить суворими, проте в’язні «зі стажем» стверджують, що Луцьке СІЗО – достатньо комфортне у порівнянні з аналогічними установами, в яких їм доводилося бувати.
Софія СІЧКУН
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі