Стежками району: затишний Романів
Жителі села Романів не хочуть об’єднуватися з іншими громадами, бо вважають, що велика романівська родина створила необхідні умови для розвитку сільради.
Романів – село на сході Луцького району, у якому проживає 774 особи. До Романівської сільради входить чотири села: Романів, Новокотів, Ботин та Верхівка.
На території сільської ради функціонує школа, дитсадок, Будинок культури, Борисо-Глібська церква, бібліотеки в Романові і Новокотові та ФАПи у всіх селах.
Романів знаходиться недалеко від райцентру. Село вражає своєю ошатністю: ні тобі розвалених будівель, ні захаращених чагарників. На перший погляд тут панує порядок та злагода. Щоб підтвердити чи спростувати перше враження від Романова, прямуємо на розмову до сільського голови.
В адмінспоруді, окрім сільської влади, функціонує контора сільськогосподарського товариства «Романів». Через дорогу – школа, садочок, ФАП, трохи далі – магазини та Будинок культури.
ПОТРЕБА У РЕМОНТІ
Сільський голова Галина Назарчук зауважує, що в населених пунктах сільради багато уваги приділяють благоустрою, стараються підтримувати усі сфери життя.
«Минулого року здійснили поточний ремонт вулиць і почали програму будівництва вуличного освітлення. Фактично без твердого покриття лишилося ще три невеликі вулиці – одна в Новокотові, дві – у Верхівці. В Романові – усі вулиці асфальтовані. На ремонт доріг витрачаємо кошти з місцевого бюджету. Лише на ремонт дороги районного значення у Ботині частково скористалися допомогою районного бюджету», – каже Галина Назарчук.
Потребує ремонту й Будинок культури. Минулого року тут замінили покрівлю, відремонтували фойє та укріпили стіни. На це використали близько 770 тисяч гривень, з них – 300 тисяч з районного бюджету, решта – з місцевого.
У місцевій школі також необхідно ремонтувати фасад та перекрити дах. Невдовзі закладу виповниться півстоліття.
«Що стосується енергозбереження, то і в школі, і в садочку поміняли усі вікна та двері. За рахунок районного бюджету здійснили ремонт у шкільному спортзалі. У планах на цей рік – заміна даху», – зазначає сільський голова Романова.
Заміни покриття потребує й приміщення дитсадка, яке розраховане на чотири групи. Та наразі у закладі функціонує три групи, які налічують 75 вихованців. Сюди з’їжджаються діти з усіх сусідніх сіл, проте, за ствердженням сільського голови, черг у закладі немає.
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО МАЄШ – ТУРБОТ НЕ ЗНАЄШ
Основний платник податків, від якого місцевий бюджет отримує найбільше надходжень – це сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Романів».
Співпрацюють з товариством і взимку, коли сільрада потребує техніки для розчищення доріг. Щороку на такі витрати у місцевому бюджеті закладають кошти і укладають договори з сільськогосподарським товариством «Романів».
Крім того, на території села функціонує п’ять магазинів, які належать приватним підприємцям. Тут продають як продовольчі, так і супутні товари.
Пропозицій щодо будівництва заводів, за словами сільського голови, наразі не надходило. Тим більше, як таких вільних земель на території сільради немає.
«Землі колишнього колгоспу використовує сільськогосподарське товариство «Романів». Там вони вирощують зернові та утримують худобу. Минулого року виникла така тенденція, що кілька людей забрали свої паї і вирішили бути одноосібниками, самостійно обробляючи свою землю. До минулого року таких охочих було небагато, а зараз їх з’являється все більше», – зазначає Галина Назарчук.
ХТО ХОЧЕ ПРАЦЮВАТИ – ШУКАЄ ЗАСОБИ, ХТО НЕ ХОЧЕ – ПРИЧИНИ
Працюють романівці в сільських установах соціальної сфери і в тому ж таки сільськогосподарському товаристві «Романів». Багато молоді їздить на роботу до Луцька. Зокрема, популярним місцем роботи, як і в багатьох інших селах Луцького району є «Кромберг енд Шуберт». Заради зручного доїзду своїх працівників від заводу курсує автобус.
Крім того, на території сільради курсує маршрутка Луцьк-Ботин, автобус Луцьк-Романів, який заїжджає на Верхівку, маршрутка до Новокотова і ще один маршрут до Верхівки, який не заїжджає у Романів.
Тож транспорту для доїзду в районний центр вистачає. Скаржаться люди хіба на те, що у зимовий час не їздить «літня» маршрутка.
«Влітку остання маршрутка на 21:45 є, а з листопада до квітня цей маршрут не їздить. Це відбувається через те, що влітку люди часто працюють в городі і тому ввечері є потреба. Та є жителі, які доїжджають на роботу, але таких одиниці. Тому перевізник відмовляється «возити повітря», – розповідає голова сільради.
РОМАНІВСЬКИЙ ДІМ – НАЙКРАЩИЙ
Про об’єднання на території сільради почали говорити з 2015 року. Спершу планували об’єднати Підгайцівську, Лищенську та Романівську сільські ради, але людям така ідея не сподобалася.
«Жителям наших сіл незручно переорієнтовуватися на центр у Підгайцях. Виходить, що це в зовсім іншому боці від районного центру. Туди у нас поки нічого не їздить», – зазначає Галина Назарчук.
Крім того, були пропозиції утворити Піддубцівську сільську ОТГ, куди увійшли б Романівська, Піддубцівська, Звірівська та Борохівська сільради.
«Тут нас у першу чергу цікавить наповнення бюджету цих сільських рад. Тому що підтримка держави – це добре, але громада має знати як самостійно себе забезпечувати. Приїжджали зі Звірова та Борохова, розповідали про свої бюджети. Але тут ми перспективи не бачимо», – наголошує голова Романівської сільради.
Для того, щоб дізнатися думку людей щодо об’єднання громад, проводили анонімне анкетування. За його результатами стало відомо, що 90% селян хочуть, щоб усе залишилося так, як є.
Те, що у Романові їм живеться добре, підтвердили й селяни, яких ми зустрічали на вулицях села.
«Все у нас є – і дороги хороші, і світло. Про роботу не знаю, бо вже на пенсії, але мене все влаштовує», – зазначає один із місцевих жителів.
Попри це, каже сільський голова, об’єднання громад так чи інакше має відбутися.
«Я розумію їх, бо люди бачать, що для розвитку села щось роблять. Якби не було грошей, то не було б за що це здійснити. Хоча зрозуміло, що об’єднання необхідне, бо мусить бути якийсь розвиток», – підсумовує Галина Назарчук.
Оксана ВЛАСЮК
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі