Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

«Це не медитація». Знайомство з переможницею конкурсу витинанок за віршами Лесі Українки

12:00 29.03.2021
3004

Луцька студентка Надія Ростун два місяці робила ілюстрацію до вірша «Конвалії» і здобула гран-прі. Каже, що створення витинанки буває доволі напруженим процесом.

Надія Ростун навчається на кафедрі образотворчого мистецтва та дизайну Волинського національного університету. На першому всеукраїнському конкурсі витинанок «Мереживні вірші», організованому викладачами кафедри разом із волинськими осередками Національної спілки майстрів народного мистецтва та Львівського відділення спілки дизайнерів України, вона здобула гран-прі — відзнаку ректора ВНУ Анатолія Цьося. Конкурс був присвячений 150-річчю Лесі Українки.

Надія проілюструвала своєю витинанкою вірш Лесі Українки «Конвалії». Вона розповідає, як почувалась у процесі роботи й чи планує надалі займатися витинанкою.

— Серед організаторів конкурсу були викладачі нашого університету, — розповідає вона. — Завдяки Дмитру Авраменку, завідувачу кафедри образотворчого мистецтва та дизайну, вийшла масштабна подія. Педагоги запропонували нам, щоб конкурсні роботи були зараховані як модульна контрольна. За тему обрали твори Лесі Українки, узгоджували їх вибір із викладачкою Галиною Вахрамеєвою, робили ескізи.

Чому саме «Конвалії»?

– Я відразу вирішила відкласти популярні твори, які скрізь використовують. Шукала в інтернеті, перечитувала доробок Лесі Українки. Вірш «Конвалії» мені найбільше сподобався, бо я люблю ці квіти, обожнюю збирати їх у лісі.

Центральним образом роботи є дівчина, зображена як мавка між конваліями. Я хотіла зобразити саме цю сцену, коли дівчина тримає букет. Сам твір, на мою думку, потребує доповнення, тому я не зображала сцену балу, коли головні герої танцюють, або як хлопець дарує букет. Мені хотілось зобразити саме конвалію, щоб вона була на передньому плані.

Читайте також: У Луцьку відкривають виставку витинанок «Мереживні вірші»

Скільки часу у вас пішло на таку делікатну й деталізовану роботу?

– Ми працювали над витинанкою близько двох місяців, бо маленькі деталі потребували особливої уваги. Дехто з учасників навіть переробляв свої роботи повністю. На щастя, у мене все вийшло. Я навіть не очікувала, що ця робота вийде вдало, а надто що мене відзначить ректор. Це взагалі для мене був шок.

Що було найскладнішим у цій витинанці?

– Спочатку, мабуть, гармонійне розміщення образів. Коли є готовий ескіз, правильний підбір кольорів, щоб правильно передати змістову частину твору. Найважче, звичайно, вирізати найменші деталі, приклеїти так, аби клею не було видно, не залишати відбитки.

Читайте також: Класична музика та подарунки ректора: як у Луцьку відкривали Всеукраїнську виставку витинанок

Якими інструментами ви користуєтесь?

– Манікюрними ножицями, канцелярським ножем та спеціальним різцем для витинанок. Різець потрібен для найменших деталей.

А чи багато зіпсували матеріалів за час створення витинанки?

– Небагато, тільки деякі деталі потребували переробки. Найбільше переживала, коли дівчата повністю переробляли свої роботи. Думала, аби мені теж не довелось починати все з початку.

Процес створення витинанки для вас — кропітка праця чи медитативна практика?

– Радше праця. Я б не сказала, що для мене це медитація, бувають нервові моменти, коли щось іде не так.

У яких ще техніках ви працюєте?

– Найбільше мені подобається розпис по тканині й по склу. В мене до цього душа лежить. Зі склом легше працювати, бо його можна витерти. З тканиною та витинанкою так не вийде, найменша похибка — і треба переробляти роботу начисто.

Про українську вишиванку знає весь світ. На вашу думку, чи могли б і витинанки стати популярними, можливо, як елемент декору?

– Залежно від того, яка робота. Вона може бути виконана за мотивами художнього твору, може бути інтер’єрною, з елементами українських орнаментів. Картина може бути різна за розміром, за кольорами і так далі.

Чи будете ви ще подавати творчі роботи на конкурси — від університету або самі?

– Про це я ще не думала, якщо чесно, але хотіла би. Це було би для мене і відповідальністю, і великою мотивацією для розвитку. Замислююсь, чи далі буду займатись витинанками на замовлення чи для себе.

Читайте також: «Ми хочемо, щоб молодь в Україні об’єднувалась навколо такого «шуму». Інтерв’ю з авторами серіалу «Слабо?»

Анастасія ЖУК

Матеріал підготували у рамках «Школи культурної журналістики», яку підтримує Європейський Союз за програмою Дім Європи.

Коментарі
Загрузка...
17 квітня
Сьогодні
Вчора
15.04.2021