Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Чемпіон Андрій Ткачук (ліворуч) тренується з п'яти років
Чемпіон Андрій Ткачук (ліворуч) тренується з п'яти років

Луцький Брюс Лі: майбутньому чемпіонові забороняли нити

14:34 30.12.2016
1961

Лучанин Андрій Ткачук цьогоріч виборов перше місце на чемпіонаті України з хортингу. Йому не знайшлося рівних у категорії «нокдаун» серед юніорів 16–17 років до 65 кг.

У свої неповні 17 Андрій – дворазовий чемпіон України з хортингу та карате кіокушинкай. Хлопець займається спортом з 5-річного віку, на тренування ходить щодня, – йдеться на сторінках тижневика «Сім’я і дім».

Що у вашому виді спорту відіграє найважливішу роль? Сила чи техніка?

– Я займаюся хортингом і кіокушинкай карате, але і там, і там важливішою є техніка, бо це бойове мистецтво, бойовий захист. Якщо можна так сказати, то 90% займає самозахист, а 10 – це сам спорт, змагання і таке інше.

Це найнебезпечніший вид бойових мистецтв. Чи отримували ви серйозні травми?

– Перелом носа (сміється, – ред.). Це все, що було. Ой, ще згадав: вибиті пальці, гематоми на нозі і зап’ястях.

Що для вас головніше хортинг чи кіокушинкай?

– Мені подобається і те, й інше. Тому що це два бойових мистецтва. Одне створене в Японії, а друге в Україні. Але у хортинзі, а саме підвиді «нокдаун», як і в кіокушині, найголовніше – ударна техніка. Це їх об’єднує. Не прийоми, специфіка боротьби чи ще щось, а саме ударні елементи.

Чи плануєте ви перетворити бойове мистецтво на головне джерело доходу у майбутньому?

– На сьогодні це питання в мене на останньому плані, але дуже хочу тренувати інших людей, щоб навчити їх тому, що дав мені мій тренер.

Майстерність бійця визначається кольором його пояса. Чи буває на змаганнях таке, що навички не відповідають званню?

– Таке буває. Але коли ти виходиш на татамі, ніколи не потрібно недооцінювати суперника і переоцінювати себе. Фатальні наслідки (нокаут, нокдаун, переломи, вивихи) в такому разі не змусять себе чекати. На це є причина. «Менший» пояс – це не привід розслабитися. У нього є реальна, гаряча мотивація «тебе завалити». Ніколи не треба недооцінювати інших.

Ви мрієте про світову славу?

– Так. Моя мрія із самого початку – хоча б попасти «на Україну». Але після трьох років змагань з’явилася мета потрапити у Доджо – місце, де займався сам майстер Ояма (засновник кіокушинкай, це батьківщина єдиноборства), – і провести там місяць у тренуваннях.

Що відчували батьки, коли дізналися про ваше рішення?

– Вони були тільки за. Просто коли мені було п’ять років, я був дуже «активною» дитиною, і батько разом зі своїм знайомим тренером відвели мене на перше тренування непосидючих. Умова була одна: не нити. Я погодився, мені це подобалося. Я займався і займався. Звичайно, були моменти «паузи», коли не хотілося йти на тренування, але і тут батьки підтримували: «Ти мусиш! Ти маєш!». За це я їм дуже вдячний.

Ми всі знаємо гучну славу карате у «народі». Чи згодилися вам ваші навички за межами тренувального залу?

– Було декілька таких випадків. Але вони були спровоковані людьми, за поведінкою яких батьки у дитинстві не дивилися. Карма «величія», відчуття вседозволеності, неповаги, зверхності… Мабуть, зрозуміло, про кого я кажу. А от дивно, що нікого із друзів захищати не довелося, бо всі мої товариші можуть самі себе відстояти (сміється, – ред.). Карате – це потрібна річ!

Чи впливає на вас колектив? Яку роль він відіграє у прогресі на тренуванні?

– Ніхто на мене, на моє тренування і моє рішення не впливає, якщо я захочу займатися, йти до більшого. А чи подобається мені наш колектив? Так! Ми всі – як одна велика сім’я.

Які стосунки із людьми та вашими однолітками? Як змінилося їхнє ставлення до вас? До невеличкий зріст, вага 65 кг, 16 років, не бодібілдер. Після чемпіон світу України з хортингу по нокдаунах.

– Повага стає на перше місце. Друзі інколи підколюють: називають Брюсом Лі (сміється, – ред.).

Ярослав ФЕНКО

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

Коментарі
15 серпня
Сьогодні
Вчора
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин