«Країна повинна знати своїх героїв в обличчя», – оперна діва Олена Гончарук про Премію «Люди Року-2016. Волинь»

Володарка титулу «Жінка року», Посол Миру Олена Гончарук виступила на церемонії вручення нагород «Люди Року-2016. Волинь», поділилася успіхом своєї оперної кар’єри і зауважила, що Луцьк залишив після себе тільки позитивні враження.

16 грудня в рамках загальнонаціональної програми «Люди XXI століття» у місті відбулася церемонія нагородження «Люди Року-2016. Волинь».

Особливу атмосферу заходу створювали музиканти і співаки, які дарували гостям свої таланти. Окрім музичних гуртів з Луцька і столичного гурту «Bahroma», до обласного центру Волині  завітала й оперна діва Олена Гончарук, яка, до речі, уже не вперше відвідує наше місто.

Олена Гончарук –  солістка Національної опери України, лауреат премії імені Д.Луценка, співачка у стилі неокласики, голова та член журі міжнародних конкурсів, завідувач кафедри вокалу Київської академії мистецтв, художній керівник хору «Осіннє золото», лауреат міжнародних конкурсів та фестивалів, педагог академічного та естрадного вокалу. Гастролювала у Бельгії, Нідерландах, Болгарії, Угорщині, Німеччині та інших країнах.

Район.Луцьк поспілкувався зі співачкою і розпитав, як їй вдається поєднувати роботу з домашніми клопотами, яку перспективу має жанр неокласики в Україні та для чого оперній діві благодійність.

– Професійний оперний спів вимагає довготривалої підготовки. Чому обрали саме цей жанр?

– Для мене оперний спів –  це, перш за все, поклик душі, а вже потім професія. Ще в дитинстві, закохавшись у музику, я зрозуміла, що саме цьому хочу присвятити своє життя.

– Як починалася ваша оперна кар’єра?

– Як і в багатьох, все починалося з музичного училища, потім – консерваторія та вокальні конкурси. З кожним виступом мене все більше запрошували на різні концерти. Тоді зрозуміла, що людям дійсно подобається моя творчість і потрібно йти далі та удосконалювати свою майстерність.

– Ви уже протягом десяти років є солісткою Національної опери України. Чим займалися до цього?

– Займалася викладацькою діяльністю, яку, до речі, продовжую і зараз. Крім того, у мене була маленька дитина, тому не було багато часу присвятити себе своїй співочій кар'єрі. Наразі маю дуже щільний концертний графік, чому радію, як і кожен артист.

 – У житті співаків та музикантів переважно багато місця займає робота. Як знаходите час на родину і домашні клопоти?

– Якщо все грамотно розпланувати, то можна багато чого встигнути. У мене є помічниця, яка займається адміністративними питаннями, підбирає концертні сукні і тому подібне, завдяки чому в мене є більше часу на сім'ю.

– Ви згадували, що займаєтеся викладацькою діяльністю. Як вдається поєднувати сценічну діяльність з педагогічною?

– Зразу після закінчення ВУЗу почала викладати, і мені це приносило задоволення. Тому, коли співоча кар'єра вийшла на перший план, я не відмовилася від викладання. Розумію, як важливо ділитися своїми знаннями та досвідом з підростаючим поколінням. По можливості, залучаю учнів до своїх концертів.

– Що у першу чергу радите своїм вихованцям-початківцям, які хочуть займатися оперним співом?

– Побільше слухати маститих оперних співаків, аби розумітися на справжній італійській вокальній школі. Ще всім раджу брати участь у конкурсах, концертах, щоб набиратися досвіду і щоб не виникало остраху перед сценою.

– Ви володієте титулом «Жінка року». Що для вас означає ця відзнака?

– Мені було дуже приємно і радісно, коли зателефонували і сказали про цю нагороду. Це було досить неочікувано, від чого радість, напевно, була ще більшою. Цієї відзнаки удостоїлися видатні жінки нашої країни, тому, звичайно, для мене вона дуже важлива.

–  Ви співаєте у стилі неокласики. На скільки взагалі цей жанр, на вашу думку, перспективний в Україні?

– Люди дуже добре сприймають неокласику, адже це синтез оперного мистецтва та поп культури. Цей жанр більш зрозумілий публіці, ніж опера, тому вважаю його дуже перспективним. І загальносвітова практика тільки підтверджує мої думки.

 – Окрім виступів в Україні, ви співаєте й закордоном. Ніколи не задумувалися продовжити свою кар’єру за межами рідної країни?

–  Коли знаходжуся на тривалих гастролях, починаю сумувати за свою домівкою, сім'єю, друзями і країною в цілому. Тому залишитися жити десь закордоном, думаю, для мене було б дуже важко. І хоч пропозиції на довготривалу роботу надходили і в іншій країні, я не змогла все тут залишити і переїхати.

– Ви часто берете участь у різноманітних благодійних заходах. У чому для вас полягає суть благодійності?

– Талант, який Бог дарує людині, не може слугувати лише для роботи. Він повинен йти від душі і до душі. Тому саме благодійні проекти дають мені змогу подарувати хоча б краплинку свого таланту людям, які дійсно цього потребують.

– 16 грудня ви виступили на церемонії нагородження «Люди Року-2016. Волинь». Це ваш перший візит в обласний центр Волині?

– Ні, я вже у Луцьку була з виступами. До речі, також благодійними. Це були виступи для бійців АТО, і всі згадки, що залишилися від тих концертів і міста загалом, лише позитивні.

– Для чого, на вашу думку, необхідні відзнаки, на кшталт «Людина року»?

– Тому що країна повинна знати своїх героїв в обличчя. Люди, яких нагороджують такими відзнаками, заслуговують на те, щоб їх шанували і брали з них приклад. У нашій країні багато героїв, які є прикладом для наслідування, але їх ніхто не знає. Тож потрібно цінувати те, що маємо.

 – Що можете побажати лучанам, які відвідали захід «Люди Року-2016.Волинь»?

– Думаю, що ця церемонія нікого не лишила байдужим. Головне – це просто насолоджуватися дійством і запам'ятати імена найдостойніших українців, які отримали нагороди цього року.

Оксана ВЛАСЮК

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]