Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Керівник Волинського регіонального офісу програми U-LEAD з Європою Анатолій Пархом’юк
Керівник Волинського регіонального офісу програми U-LEAD з Європою Анатолій Пархом’юк

Головні на селі: хто такі старости й навіщо вони потрібні громаді

17:30 25.11.2020
2667

Черговий етап децентралізації приніс впровадження нового адміністративно-територіального устрою. Замість 16 районів на Волині стало чотири, кожен з яких поділили на громади.

Найбільше територіальних громад налічує новостворений Ковельський район – 23 громади. Далі – Луцький (15 громад), Володимир-Волинський (11 громад) та Камінь-Каширський район (п'ять громад).

Кожну з громад розділять на старостинські округи, які очолюватиме призначений староста. Як відбуватиметься процес поділу на округи, хто призначатиме старост та які функції вони виконуватимуть, Район.in.ua розпитав у керівника Волинського регіонального офісу програми U-LEAD з Європою Анатолія Пархом’юка.

– Як мають формувати старостинські округи? Які існують якісь вимоги чи принципи?

– Закон «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме частина 3 статті 26 Закону, визначає, що «Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади, утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», крім питань, зазначених у частині першій цієї статті, вирішуються такі питання:

  1. утворення старостинських округів;
  2. затвердження Положення про старосту;
  3. прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень старости у випадках, передбачених цим Законом.

Рішення про утворення старостинських округів прийматимуть на пленарному засіданні сесії простою більшістю голосів. Будь-хто інший не уповноважений утворювати старостинські округи.

Разом з тим, хочу зазначити, що у цій частині повноважень рад (сільських, селищних, міських) існують серйозні правові прогалини.

На сьогодні сільські, селищні, міські ради Волинської області, на жаль, не можуть керуватись нормою частини 3 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», оскільки вони були сформовані відповідно до розпорядження Кабміну від 12 червня 2020 року, яке прийняли відповідно до Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення території та адміністративних центрів територіальних громад» від 16 квітня 2020 року.

Тобто, якщо простіше, вони (ради) не є такими, що утворені добровільно. Тому і відсутні, не врегульовані на сьогодні, повноваження тергромад щодо утворення старостинських округів та затвердження Положень про старосту.

– Як правильно діяти у такому разі?

– У цій ситуації новообрані ради громад можуть затверджувати на посадах старост, визначивши кожному з них перелік населених пунктів, на території яких відповідні старости будуть здійснювати свої повноваження.

Інакше виглядає ситуація у радах тих громад, які були створені відповідно до Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» й уже ухвалили рішення про утворення старостинських округів. Оскільки ці рішення не втрачають своєї чинності, то такі ради можуть затверджувати старост на чинні старостинські округи.

– Хто і яким чином призначатиме старост? Чи є якісь механізми оскарження таких рішень, висування кандидатур, голосування?

– Частина 1 статті 54-1 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» визначила, що «староста затверджується сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови». Жодних інших вимог щодо висування та затвердження старости чинним законодавством не унормовується.

Отже, лише сільський, селищний, міський голова має виключне повноваження внести на розгляд місцевої ради кандидатуру старости. Оскільки староста набуде статусу посадової особи місцевого самоврядування, то внесена на розгляд місцевої ради кандидатура повинна відповідати вимогам статті 5 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

При визначенні чисельності посад старост, сільський, селищний, міський голова має керуватися чинним рішенням місцевої ради, яким затверджено загальну чисельність апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів та чинним рішенням ради про утворення старостинських округів.

Якщо сільський, селищний, міський голова має намір збільшити штат апарату ради й внести більшу кількість кандидатів на посади старост, йому слід спершу винести на розгляд місцевої ради проєкт рішення про внесення змін до загальної чисельності апарату ради та її виконавчого комітету, їх штату.

Законом не врегульовано, в якій саме формі (усній чи письмовій) сільський, селищний, міський голова має внести кандидатуру старост на затвердження місцевою радою. Тому якщо у регламенті місцевої ради процедура внесення такої кандидатури не унормована, сільський, селищний, міський голова може обрати будь-який із наступних варіантів: оголошення на першій сесії місцевої ради про своє волевиявлення; внесення на розгляд місцевої ради кандидатури старости шляхом видання свого розпорядження.

Щодо самої посади старости, то з огляду на зміну способу прийняття на службу в органи місцевого самоврядування з «обрання» на «затвердження», поширюється норма, що граничний вік перебування на службі в органах місцевого самоврядування для старост наразі становить 65 років (стаття 18 Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

Також в чинному законодавстві не визначено якихось окремих вимог щодо кандидатури на посаду старости. Скоріше всього, голови громад при внесенні таких кандидатур, мали б керуватися вимогами, що передбачені законом «Про службу в органах місцевого самоврядування» (статті 5, 12).

Варто зазначити, що на сьогодні є ініціативи окремих голів громад до залучення громадськості до консультацій щодо кандидатур старост. Як на мене, то це добра практика. Тим самим, новообрані голови громад та депутати на ділі, а не декларативно підтверджують принципи прозорості в управлінні та врахування думки мешканців.

– Які обов'язки покладатимуть на старост округів?

– Повноваження старости визначаються статтею 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Зокрема, перелік таких повноважень визначається частиною 4 вказаної статті Закону.

Отже, староста:

  1. представляє інтереси жителів відповідного села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради;
  2. бере участь у пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради та засіданнях її постійних комісій;
  3. має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, засіданнях її постійних комісій з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного села, селища;
  4. сприяє жителям відповідного села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування;
  5. бере участь в організації виконання рішень сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень сільського, селищного, міського голови на території відповідного старостинського округу та у здійсненні контролю за їх виконанням;
  6. бере участь у підготовці проєкту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу;
  7. вносить пропозиції до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного старостинського округу виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб;
  8. бере участь у підготовці проєктів рішень сільської, селищної, міської ради, що стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідного старостинського округу;
  9. бере участь у здійсненні контролю за використанням об’єктів комунальної власності, розташованих на території відповідного старостинського округу;
  10. бере участь у здійсненні контролю за станом благоустрою відповідного села, селища та інформує сільського, селищного, міського голову, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради про його результати;
  11. отримує від виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення наданих йому повноважень;
  12. сприяє утворенню та діяльності органів самоорганізації населення, організації та проведенню загальних зборів, громадських слухань та інших форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення у відповідному селі, селищі;
  13. здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами.»

Варто зауважити, що перелік повноважень не є вичерпним. Сільські, селищні, міські ради у Положенні про старосту можуть визначати також інші повноваження старости. Такий досвід громади Волинської області вже мають.

Також закон визначає, що за своєю посадою, староста є членом виконавчого комітету ради.

Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед радою, а на вимогу не менш як третини депутатів – у визначений радою термін.

На цей час, з огляду на неврегульованість затвердження Положення про старосту, де б мали бути виписані завдання та обов’язки для старост, сьогодні це можливо визначити посадовою інструкцією, а механізми взаємодії старости з виконкомом та радою врегулювати через внесення відповідних змін до регламентів роботи або рішенням ради про розподіл повноважень.

На останок хочу зазначити, що староста є відносно новою посадою, яка існує лише з 2015 року. І метою введення такої посади є належне представлення інтересів всіх жителів сіл та селищ що об’єднані у територіальні громади. Тому при затвердженні старост на посади та при визначенні їх посадових обов’язків, в першу чергу голова громади та депутати повинні враховувати якісне забезпечення послугами та потреби мешканців відповідних територій.

Коментарі
Загрузка...
28 січня
Вчора
26.01.2021