60-річний мануальний терапевт із Луцька став чемпіоном світу з греко-римської боротьби

В’ячеслав Шардін нещодавно привіз на Волинь перемогу на Чемпіонаті світу 2016 з греко-римської боротьби серед ветеранів, що проходив у Фінляндії. У поєдинку він переміг свого колишнього суперника австрійця Франса Пітшмана (Frans Pitschmann).

Минулого разу лучанин поступився перемогою Франсу і посів друге місце, а зараз суперники помінялися місцями на п’єдесталі, – йдеться на сторінках тижневика «Сім’я і Дім».

В’ячеслав Шардін займається боротьбою уже 45 років. Але спорт для нього, як він сам переконує, – лише хобі . Справжнє його покликання – це медицина, яку він останнім часом і практикує. Спортсмен є ще й мануальним терапевтом. Каже, що спорт і його медична професія тісно між собою пов’язані.

Попри вік (панові В’ячеславу 60 літ) статура у чоловіка атлетична. Видно, що тренування він не закидає навіть зараз.

–  Це мій спосіб життя. Хтось збирає марки, хтось малює картини, хтось пише вірші, а в мене хобі – боротьба. Я зазвичай тренуюся не більше двох годин щодня, – переконує співрозмовник.

Чому минулого разу програв, а тепер виграв, боєць не може пояснити, але з гордістю розповідає, що перемогу здобув із травмованим плечем.

– Досить нелегко було з ним битися із травмованим плечем, знаючи, що минулого разу, коли було все гаразд, я програв, – з посмішкою розповідає В’ячеслав Шардін.

Перший раунд В'ячеслава Шардіна з суперником Франсом Пітшманом

Каже, що міг би відмовитися, але тоді б не виграв. А ще зауважує, що у бою ніколи не потрібно зізнаватися, де болить, бо туди й битимуть. Тому про травму знали лише «свої».

– Боротьба – досить непередбачуваний вид спорту. Це не гімнастика, де людина має виконати якусь програму. Коли ти виходиш на килим, усе залежить від твого настрою, і дуже мало від того, що ти запланував. Потрібно зреагувати у той момент, коли супротивник помилився, адже це можна використати на свою користь.

Перші враження від перемоги – «Ура!». Свою радість чемпіон розділив із родиною. Вони дивилися по телевізору усі трансляції і зателефонували, щоб привітати, як тільки завершився бій.

Радість перемоги. Джерело: youtube.com/WrestlingTV

В’ячеслав Шардін зазначив, що у їхній сім’ї спортсмен із такою багаторічною історією – лише він. Спортом займалися всі, але у юнацькому віці це закидали.

– Я певний час був професійним спортсменом, – ділиться спогадами співрозмовник. – Тренував дітей, у мене були досягнення. Мої вихованці ставали майстрами спорту, але потім я пішов у медицину.

За словами борця, ще за радянських часів так повелося, що боротьбою більше захоплювалися дворові хлопці . Він зізнається: його також виховувала вулиця.

– Я з тієї плеяди. Мій характер формувався серед пацанячих стосунків, де ти мусив сам за себе постояти. Зараз я не сказав би, що у дітей поменшало войовничості чи агресії. Щоб займатися боротьбою, мусить бути агресивний характер. Але людина повинна вміти керувати своїм характером, своїми почуттями. Особливо у спорті. Можливо, не кожен зрозуміє, що я хочу сказати словом «агресія». Борець повинен володіти вмінням зібрати всю свою волю і настрій у кулак і всі зусилля спрямувати на перемогу. Це все я називаю агресією.

Зараз В’ячеслав Шардін тренується в Луцьку у спортивному залі «Динамо». Спортсмен каже, що технічна база у спортзалі залишає бажати кращого. Килим є, проте куплений він давно і за кошти самих спортсменів. Умови у спортзалі нікудишні. Стеля тече, дітям доводиться тренуватися поміж відрами з водою.

– Я був у фінляндському місті Сеняокі. При населенні у 65 тисяч чоловік – це практично населення нашого Ковеля – вони мають свій спортивний палац, є два стаціонарні бійцівські килими. Можете уявити: якби у нас проводили чемпіонат світу, хтось би заплатив 45 євро за квиток? Я думаю, що ні. А там трибуни були зайняті.

На завершення розмови чоловік наголосив, що він дуже хоче, аби греко-римська боротьба не занепала у Луцьку.

– У нас основна тема – це політична боротьба, фінансові проблеми. І якщо на цьому фоні ми забудемо про наших дітей і розвиток їхніх фізичних якостей, то ми багато втратимо. Я знаходжуся у двох найпроблемніших галузях: це медицина, яка в нас у страшному стані, і греко-римська боротьба. Якби робилися якісь спроби до лікування цих галузей, це було б дуже добре.

Наталка ПОЛІЩУК

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]