Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Петро Верзун: «Лучани мають реальний шанс залучити серйозні гроші»

10:43 09.10.2015
1607

Петро Верзун – представник старої гвардії громадських діячів Луцька. Ще у 1999 році став одним з ініціаторів створення «Асоціації захисту прав молоді Волині» – організації, яка зуміла зламати стереотип про безініціативність сучасної молоді. В активі Верзуна – безліч реалізованих проектів, мільйони приведених у Луцьк гривень і десятки ініціатив, які сьогодні втілені і працюють. Наразі Петро Верзун очолює громадську організацію «Фонд місцевого розвитку». Сьогодні він балотується у депутати Луцької міської ради. Він запевняє: Луцьк має унікальні шанси отримати серйозні гроші від міжнародних донорських організацій.

Передусім поясніть: хто і для чого дає Луцькові гроші? Я про так звані «донорські кошти». Це ж не кредити, які повертаються з відсотками… Хто дає ці гроші?

– Одним з головних донорів є сьогодні Євросоюз. Йому вигідно мати біля своїх кордонів сусіда зі стабільною економікою і розвинутим громадянським суспільством. Тоді буде з ким вести спільний бізнес, торгувати, розвивати культуру тощо. Якщо ж під боком Євросоюзу буде бідна і нестабільна країна, проблем і в ЄС додасться. Таких, наприклад, які сьогодні створюють сирійські біженці. Тобто це чіткий прагматичний інтерес. Тому і витрачаються кошти.

Схожі мотиви і в решти донорських організацій. Ці фонди діють при посольствах розвинутих країн в Україні або ж їх засновують філантропи. Наприклад, засновником фонду «Відродження» є мультимільйонер, філантроп і уродженець Угорщини Джордж Сорос.

Невже ці гроші, які можуть дати міжнародні донори Луцькові, такі великі і допоможуть вирішити найболючіші проблеми міста?

– По-перше, наголошу, що ці проекти мають не просто покращити стан справ у відповідних сферах. Знаєте приказку про вудку і рибу? Так і в проектах за міжнародні гроші. Їх тратять не лише, скажімо, на створення нових структур, а й на те, щоб навчити нас працювати по-новому, запустити нові правила гри, зробити так, аби надалі ми робили це самі.

По-друге, звісно, це не панацея від усіх бід. Але завдяки продуманій співпраці з міжнародними фондами реально покращити стан справ у багатьох важливих сферах життя міста. Підтримка діяльності ОСББ, заходи з енергозбереження, покращення екологічної ситуації, підтримка неповносправних, ну і, звісно ж, так зване «електронне врядування». Усе це теми, з якими працював я і на які залучав гроші. Які пішли на користь Луцька.

Що означає «електронне врядування»?

– Це заходи, спрямовані на зменшення контакту чиновника і громадянина. Саме для того створився ЦНАП. Його облаштування, закупівля комп’ютерної техніки, програмного забезпечення, навчання працівників – усе це робилося за гроші Євросоюзу. До слова, цей проект передбачає вдосконалення роботи ЦНАПів не лише у Луцьку, а й в Івано-Франківську і польському Любліні. Тільки для головного партнера – виконкому Луцької міської ради – цим проектом передбачено 216 тисяч євро.

У рамках теми електронного врядування ми реалізували й інші проекти. До прикладу, сайт Луцької міської ради, система документообігу в органах виконкому, організація онлайн-трансляцій засідань виконкому і сесій міськради.

І все-таки міжнародні донори працюють з цілою Україною, а не лише з Луцьком. Ви ж на початку нашої розмови згадали що, мовляв, саме Луцьк має унікальні шанси отримати гроші…

– Ви праві, Луцьк у цьому сенсі конкурує з іншими містами Західної України. Передусім зі Львовом.

Ну, Львів набагато крутіший за Луцьк! Хіба ні?

– Дивлячись, що ви маєте на увазі, коли кажете «крутіший». Я вважаю, що великою перевагою Львова, а точніше, львівського міського голови Андрія Садового, є вміння рекламувати себе. Використовуючи для цього у тому числі медіа-ресурс, реальним власником якого він є. Насправді у Львова не менше, а то й більше проблем, з огляду на його розміри. Але у Львова мер – медіамагнат і політик, а мер Луцька – трудяга. Але від того й результати інші. Ви були коли-небудь у львівському Центрі надання адмінпослуг?

Ні.

– Зайдіть, порівняйте. Як на мене, різниця між луцьким і львівським ЦНАПами, як між сучасним супермаркетом і сільмагом середини минулого століття.

То що, «взуваємо» Львів?

– Принаймні маємо усі шанси «взути». Луцьк має серйозну конкурентну перевагу. Ми знаходимося неподалік кордонів з Білоруссю і Польщею. А так звані транскордонні проекти, себто такі, які реалізовуються представниками кількох країн поблизу їх кордону, особливо цінні, адже дозволяють акумулювали зусилля і досягти більшого.

Окрім того, Луцьк має серйозні історичні зв’язки з Польщею і Литвою, а ці країни – члени ЄС. Луцьк, як і Волинь, має сталі і давні контакти з земляцтвом у США, Канаді, Ізраїлі.

Ще одним плюсом є серйозні напрацювання Луцька у напрямку співпраці з міжнародними донорами. Веду мову і про згадане мною «електронне врядування», і про гроші для реконструкції Луцького зоопарку, і безліч інших проектів, реалізованих у місті.

І все-таки – ціна питання? У які сфери Луцька реально залучити гроші?

– Їх багато. Наприклад, екологія. До речі, бачу це одним з головних своїх завдань – у випадку, якщо мене оберуть депутатом. Перехід на електротранспорт, підтримка екологічно чистих підприємств, контроль за викидами, виховання екологічної свідомості у школярів і молоді, утилізація небезпечних відходів, таких як використані батарейки чи лампочки, роздільний збір сміття – на усе це реально залучити позабюджетні гроші.

Інша тема – енергозбереження, утеплення будинків, підтримка ОСББ, реформа ЖКГ, захист неповносправних… Але щоб втілити це все, потрібна сильна команда професіоналів.

Розмовляв Юрій РИЧУК

Коментарі

Лучани

16:47 26.11.2017

Верзун-це аферист і шахрай, на нього відкрита карна справа,будьте обережні,спілкуючись з ним

24 вересня
Сьогодні
Вчора
22.09.2018
21.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин