Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Прадавнє бджолярство Волині пропагує польський фотограф

14:06 14.11.2016
959

Такого нині ніде не побачиш: старовинні борті (найпростіший вулик – видовбана колода, яку навішують на дерево, або дуп­ло в дереві, де живуть бджоли – ред.) прямісінько у Волинській галереї мистецтв.

Професор кінематографії, фотограф і мандрівник, поляк Кшиштоф Хейке захоплюється бортництвом і переконаний у тому, що воно має польське коріння. Саме він презентував у Луцьку незвичайну виставку фотографій «Останній бортник». На ній зафіксовано бортництво в сучасному світі, зокрема й на Волині.

– Основна діяльність Кшиштофа Хейке – це операторство. Він їздить Європою, має багато проектів. Минулого разу в Білорусії у Біловезькій пущі він побачив ці борті. Його це явище надзвичайно зацікавило, і він почав його досліджувати. У Польщі, починаючи з 2003 року, створили бортне братство. Нині там є чотири родових бортники. Тобто, це бортники від батька до сина, – розповіла доцент кафедри документознавства і музейної справи СНУ Алла Дмитренко.

У поле зору досліджень фотографа потрапили литовські, польські, білоруські та українські бортники. У Литві дослідник поки знайшов лише двох бортників. У Білорусі багатьох, адже там збережені ліси.

– Основа розвитку бортництва – це ліс для видовбування бортей та ліс для виготовлення колод. У межах самої Волинської області дуже мало бортництва. Є у Ратнівському районі чоловік, який займається бортництвом, є в Лобні. А так, практично одна-дві колоди, які лишилися від діда-прадіда, і ними ніхто не займається. Уже в Рівненській області є достатньо бортників, – каже Алла Дмитренко.

Бджоляр Юрій Мещеряков, який відомий нашим читачам тим, що тримає міні-пасіку на даху багатоповерхівки в Луцьку, зауважив, що знайшов бортника ще й на Маневиччині.

– Хоча, наприклад, автор фотовиставки відстоює точку зору, що бортництво суто польське явище. Він переконаний, що усі, хто займався бортництвом в Білорусі, Литві та Україні, – це поляки, – розповіла науковець Алла Дмитренко. – Однак це помилкова думка. Бортництво – це етнокультурне явище, поєднання етносу та природних умов.

Як аргумент можна навести такий факт. Перший документ, який стосується бортництва в Польщі, датований 1379 роком, а в Україні є багато згадок про цю справу у документах Київської Русі. Зокрема, арабські мандрівники ІХ століття писали, що в країні Русів багато бджіл і меду, які вони утримують у великих дерев’яних глеках. Науковець стверджує: бортництво саме на Волині було дуже розвинене.

– Є документ, датований 1910 роком у Пульмівській волості, нині Шацький район. Волосний суд розглядав справу двох братів, які судилися після смерті батька за дуб, в якому було розміщено два рої бджіл, – констатує науковець.

Загалом Алла Дмитренко підсумувала, що бортництво для України було дуже поширеним явищем. Якщо зараз у Польщі лишилося чотири бортники, в Литві – двоє, то Україна з Білоруссю може похвалитися більшою кількістю бджолярів, які користуються прадавньою методикою.


Наталка ПОЛІЩУК

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

Коментарі

поляк

19:58 14.11.2016

Перепрошую, та ви щось неправильно зрозуміли. Пан Хейке зовсім не стверджує про суто польське коріння бортництва. Він сам поляк, тому контактував в основному з поляками-бортниками у своєму фото-документуванні, яке розпочалося ще в 2003 році, і досліджував саме польське бортництво у регіоні Польщі, Литви, Білорусі і України. Будь ласка, не перекручуйте факти, а робіть волинські проекти про волинських бортників, і тоді запрошуйте туди поляків і проводьте з ними екскурсії про волинське бортництво. Робити це на тлі польського фото-проекту - некоректно, я вважаю.

Джміль

21:51 14.11.2016

Це був проект польського фотографа а не бортника. Виставка про польських бортників. Там ніхто не згадував китайських, японських, африканських, американських, древньо грецьких бортників.
Ідіоти не ганьбіть Україну, ви що дебіли? Робіть самі виставки про самих древніх на планеті волинських бджолярів які вивели бджолу 5 000 000 років тому, продайте бочку медовухи своєї і не плачте що не має грошей зробіть свою виставку. Виставка закінчилася тиждень назад та поїхала в іншу країну а ви ще колупаєтеся в га..ні.
Використання цього матеріалу без дозволу заборонене.

Волинська бджола

22:21 14.11.2016

А чому в матеріалі нема балансу думок? Чому про те, що хотів сказати виставкою автор, говорять інші? Чи доцентка пані Дмитренко володіє даром читання думок, що може сказати, що хотів донести автор? Було б коректно запитати це саме в нього.

Волинь моя

22:49 14.11.2016

Ви приходьте і на інші польські проекти, які постійно проходять у Луцьку. Тоді ще більше про місто і Волинь узнаєте. Наших істориків щось не видно і не чутно. Десь сидять на своїх наукових конференціях.

Микола

00:24 15.11.2016

У нас не має істориків це невдахи совєцькі парторги, головний історик-академік у нас Пясецький. Так як і не має журналістів це вчителі української мови для сільських шкіл яких найняли бадитські групировки (партії) піарити себе і свій кодляк.

25 вересня
Вчора
23.09.2018
22.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин