Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Луцька бізнес-леді поєднує підприємництво, спорт і письменництво

16:25 23.10.2016
1916

Лауреатом престижного Всеукраїнського літературного конкурсу «Українська мова – мова єднання» стала наша землячка, лучанка Лариса Волошенюк.

Дивовижним є те, що напрочуд привітна і весела поетеса й прозаїк поєднує письменництво зі своїм приватним бізнесом, бо має кілька магазинів у селищі Торчин. А вільну хвилину присвячує давньому хобі – професійній грі у шашки, – йдеться на сторінках тижневика «Сім’я і Дім».

КНИГИ ВОЛИНЯНКИ ПЕРЕКЛАДАЮТЬ ІСПАНСЬКОЮ

На конкурс в Одесі Ларису Волошенюк, яка пише під літературним псевдонімом Лесі Блаваторської, запросило поважне журі. Вона представляла Волинь як прозаїк і поетеса разом із чотирма митцями краю. Конкуруючи із творами літераторів зі всіх куточків України, з-за кордону – Німеччини, Словенії, Молдови, Ізраїлю, Палестини, Сирії, – зуміла дійти до фіналу.

– Отримала лауреата за дві гумористичні книги: «Ото полковник АТО» та «Всі хочуть жити довго в доброму здоров’ї», – каже письменниця. – Почесно й те, що наша спільна праця-альманах авторів літературно-мистецької студії «Зорі над Стиром» здобула друге місце на конкурсі. Там представлені поезія, літературна критика та різнопланові твори.

Відтак збірками Лариси зацікавилися за кордоном. Її книги «Розмова з другом» і «Ти мій ангел» нині перекладають на іспанську мову, щоб передати посольству Аргентини в Україні. До всього, дипломати з відділу культури посольства Чехії теж вподобали поезію лучанки. Придбали книги, щоб відвезти їх українській діаспорі.

Одночасно поетеса відвідує літературну студію «Зорі над Стиром», що при Луцькому районному будинку культури.

– Кожен шукає друзів за інтересами. Я пишаюся, що знаюся з чудовою, інтелігентною та інтелектуальною родиною Корсаків. Якось дізналася про прекрасний твір відомого письменника Івана Корсака «Перстень Ганни Барвінок». Мріяла придбати, ходила книгарнями, та не натрапила. Але дякувати долі: письменник особисто подарував мені цю книгу. До речі, під враженням прочитаного передплатила газету «Сім’я і дім», бо автор був шеф-редактором цього видання, – пригадує поетеса.

У ТОРЧИНІ БІЗНЕС, У ЛУЦЬКУ – ПОЕЗІЯ І ШАШКИ

– Не так давно займаюся літературною діяльністю. Хоча ще в школі була редактором літературної газети, потім друкувалася у виданні «Ранок». Тривалий час працювала на сході. Там дописувала. Однак розуміла: передусім мусила придбати житло, створити свій бізнес, виховати сина. І тепер, коли все маю, почала жити для себе, – каже жінка.

Лариса закінчила з червоним дипломом Луцький технікум торгівлі. Згодом вивчилася на «відмінно» в Сумській школі бригадирів торгівлі. Затим отримала диплом Харківського інституту громадського харчування. Працьовита та ініціативна, не пішла найматися до чужих. Заснувала власний бізнес – відкрила магазин у селищі Торчин. Проживає в Луцьку, але працює в Торчині.

– Мене надихає і Луцьк, і Торчин, і вся наша рідна Україна.

А надто рідне село Верхостав Горохівського району. На жаль, його назва зникла з карти, бо занепало село. Проте там зосталися кілька хат. В одній живе мій хресний батько, – розповідає Лариса.

Чоловік досі жартома нагадує похресниці, що та мала не тільки хрестини, але й «звіздини».

– Тато був комуністом. Як я народилася, з’їхалася до хати партійна номенклатура, щоб відмітили «звіздини» – народження донечки, найдорожчої зірочки. Гуляли, прославляли. Але мама знала, що треба ще до Бога прийти. Тихцем, у відсутність тата, щоб партійці не прознали, мене ще й похрестили, – пригадує поетеса.

Лариса зростила сина Ігоря. Він історик, лейтенант запасу. Служив в АТО, бо інакше не міг, адже патріот. Мама не перечила – в родині всі служили та боронили Україну. Ігор свого первістка – нині трирічного онука Лариси – назвав Данилком на чести Данила Галицького.

У 44 роки бізнес-леді пішла в шашковий клуб «Біла тура». Інтелектуальні здібності не підвели: згодом отримала перший спортивний розряд із шашок, стала чемпіонкою Луцька серед жінок, чемпіонкою району, виборола кубок спортивного товариства «Колос». Є членом спортивного товариства «Україна».

– Треную дітей, які займаються шашками. Та й онучка вирішила привчати з пелюшок, – сміється жінка. – Як народився Данилко, то вже на третій день бабуся Лариса принесла два подарунки: перший підписаний – «Зошит для віршів Данила Волошенюка». І другий дарунок: логічні ігри – шашки, шахи, нарди. Щоб дитя розвивалося.

Нині підприємець, спортсмен і літератор готує до друку поетичну збірку, яку розділить на дві книги: «Розмова з другом» і «Ти мій ангел».

– Це викладені на папір дві домінантні теми: любов до батьківщини через призму героїки бійців АТО і нетлінне вічне кохання-інтимна лірика, яке рятує світ, – анонсує твори поетеса.

До слова, поезію Лариси Волошенюк кладуть на музику. Волинський композитор Петро Слива записав пісню на два вірші поетеси «Ти мій ангел» і «Квітне Торчину». Ще дві пісні на сакральну тематику «Господи, благослови людей» та «В травах, квітах і корінні я бачу Боже провидіння» написані місцевим композитор Світланою Шевчук, яка керує хором у Торчині.

Роман ЖИЖАРА

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

Коментарі

Ого

16:48 23.10.2016

Хай ще добавить до своїх хоббі дієту!

Знаюча

21:58 23.10.2016

А синок не вантажником часом працює?

24 вересня
Сьогодні
Вчора
22.09.2018
21.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин