Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Члени правління організації
Члени правління організації

«Ми робимо те, на що здатен кожен». Про маленьку організацію із Вишкова, якій вдалося

10:00 08.07.2020
4127

Лучани неодмінно чули про квіти, які висадили одного дня у ямах на вулиці Набережній. Або ж про екотруби для визначення якості повітря. Тим більше не могли не чути про вареники та олів'є, домашні пиріжки та консерви, які час від часу їдуть із Луцька на схід у зону бойових дій.

Все це робить кілька десятків лучан, які одного разу вирішили не бути байдужими. Адже зміни починаються з малого, впевнені у громадській організації «Розвиток мікрорайонів міста».

Команда активістів із мікрорайону Вишків відносно молода. Офіційно організація працює два роки. Однак, за цей час вони встигли заявити про себе далеко за межами приватного сектору Вишкова. Після деяких акцій організації про Луцьк говорила вся Україна.

Читайте також: Півонії для Дюймовочки, або Історії з Волинської інфекційної лікарні

Як починалися зміни

Громадська організація «Розвиток мікрорайонів міста» працює у Луцьку відносно недавно. Її заснували підприємці мікрорайону «Вишків», що на виїзді з міста у напрямку Жидичина. Як розповідає член правління організації Дмитро Климук, підприємці у цьому мікрорайоні завжди були свідомими, і намагалися робити щось для громади. Однак, проблем у районі було багато, і потрібно було залучати до їх вирішення ще людей.

Це стало однією із причин утворення організації. Інша – банальніша: на організацію звертають увагу в органах влади та місцевого самоврядування.

«Як фізична особа, ми маємо мало ваги у органах місцевого самоврядування. От, наприклад, ми займалися питанням вулиці Заньковецької. І коли у міську раду ішло зі зверненням п'ять людей із цієї вулиці – це було просто п'ять людей. А коли зверталася ГО –вона говорила від імені цілої вулиці. Ми на собі це перевірили. Спочатку на нас зовсім не реагували. Потім почали помічати. Зараз часом чиновники від нас навіть ховаються», – посміхається Дмитро Климук, коли ми за чашкою капучіно розмовляємо у його робочому кабінеті.

Дмитро – юрист. Він допомагав робити статут, реєструвати громадську організацію. Потім побачив, що ці люди роблять важливі зміни, і вирішив до них долучитися. Хоч сам він далеко не з Вишкова.

«Я бачив, з яким бажанням воно все відбувається. Що це не просто організація «під людину». Тут всі рівні, і всі спільно працюють над проектами».

Нинішня очільниця громадської організації Наталія Грушка розповідає, що була тут не із самого початку. Просто одного дня з'ясувалося, що організація взялася розв'язувати проблему з бруківкою у школі її сина.

Жінка була головою батьківського комітету у класі свого сина в школі №12. Саме там, згідно з проєктом, який організація подала на громадський бюджет міста, мали викласти подвір'я бруківкою. Наталія тоді почала збирати підписи на підтримку ініціативи.

«Побачила цей проєкт – і зрозуміла, що треба голосувати. Всі ці вайбер-групи – я лягала спати і прокидалася з ними, просила людей проголосувати. Мені треба було, щоб моя дитина ходила по бруківці у школі – і все. Для мене більше нічого не було важливе. Міська рада тоді фінансувала десять проектів. За кілька годин до завершення голосування ми були на 15-му місці. Я писала всім, кого знала. Просила підтримати цей проект, і ми взлетіли! Коли ми виграли – Андрій Лінник запросив мене в організацію», – згадує Наталія.

А от підприємець Андрій Лінник у цій історії від самого початку. Він – один із засновників організації. За чашкою капучино в кабінеті Дмитра Климука він з'являється найпізніше.

Читайте також: Солоденькі. Діти з цукровим діабетом, які живуть завдяки «Інсуліну»

Чорнобривці і структура організації

І хоча біля джерел ГО стояли декілька підприємців, Андрій Лінник розповідає, що сьогодні людей стало значно більше. В цьому ми легко переконалися одного вечора п'ятниці. Тоді, попри червневу спеку, кілька десятків учасників ГО та волонтерів вийшли садити чорнобривці уздовж дороги. Це була акція спільно із відомим волинським скульпроторм Василем Рижуком, який садить чорнобривці при дорогах України вже багато років.

Тоді, під час цього заходу, можна було побачити, як працює організація. Легенький хаос, трохи хвилювання кілька тисяч саджанців чорнобривців і люди – все, що треба для того, аби зробити узбіччя дороги трохи гарнішим. Підприємці в організації залучили свою техніку, працівників. Дехто підвіз воду, хтось готував їжу, дехто просто приніс мотики. Всі змогли взяти участь в ініціативі посильним внеском. Працювали дорослі і діти, цілими сім'ями. Адже це давно перестало бути просто громадською ініціативою.

«Членів правління дев'ять. Ще у нас є ревізійна комісія - троє людей. Є кілька десятків звичайних членів громадської організації, і кільа сотень заяв від прихильників», – розповідає Наталія Грушка.

«Ми підключаємо навіть свої сім'ї. Дружини, чоловіки, діти, сестри і брати – ми так разом ідемо і робимо щось важливе для нас і для країни. Навіть на навчання в організації їздимо разом. Бо так чи інакше, коли відбувається щось важливе, ми все одно приносимо це в сім'ю. І разом із сім'ями переживаємо, радимося, як зробити краще. І це нас робить впевненішими», – додає Андрій Лінник.

Читайте також: Мешканці луцького мікрорайону посадили чорнобривці біля зупинки громадського транспорту

Діяльність та конфронтація

Робота організації майже завжди на слуху. Все почалося із провулка Дорожній. Історія з ним триває вже майже 20 років.

Ідеться про провулок, що допоміг би розвантажити дорогу, якою щодня їздять вантажівки. Провулок є у плані як «дорога загального призначення», але чомусь у міській раді його віддали під склади. Звернення стосовно цього питання було одним із перших з часу діяльності організації.

Тоді, розповідає Наталія Грушка, вони прийшли у міську раду з пропозицією знову ввести його в експлуатацію. Однак, у мерії належним чином не відреагували. Зараз триває суд, де очільниця ГО хотіла виступити, як потерпіла. Жінка розповідає, що через інтенсивний рух вантажівок по вулиці Вахтанговій на її хаті з'явилися тріщини.

«Ми підемо на суд всією організацією, щоб показати, що ми це питання не залишимо просто так», – переконує Наталія.

Однак, паралельно із судами громадська організація збирається, щоб нарізати олів'є. Взагалі, є чотири основні напрямки роботи ГО «Розвиток мікрорайонів міста».

Соціальний містить підтримку воїнів у АТО. Тут члени організації готують вже згадані вище олів'є, вареники та пиріжки, беруть закрутки і сало, і возять це на схід України, у зону бойових дій. Таких поїздок з повністю навантаженими автобусами було вже чотири. Також активісти опікуються дитячим будинком у Дерно, «Фабрикою святого Миколая» у Луцьку.

Є ще культурний напрямок.

«Ми потоваришували з родиною дитячої письменниці Лариси Ніцой. Вони вже тричі приїздили до нас. Вперше Лариса побувала у нашій вишківській школі. Ми робили презентацію книжечок і лекцію для батьків про те, як прищепити дитині любов до читання. Вдруге ми вже зробили «Тиждень української мови та культури», де пані Ніцой їздила вже по всіх школах Луцька. Були навіть директори, які ображалися, що ми просто не встигли до них приїхати», – захоплено розповідає Дмитро Климук.

Разом із тим, організація робила фотовиставку про невідомі сторінки життя Чорновола, презентацію фільму «Соловей співає, поки голос має» про українську мову, возила волинських письменників до Києва на оперу та мріє колись зробити в Луцьку масштабний літературний фестиваль.

Працюють активісти також і в екологічному напрямку. У 2018-му вони об'єдналися з ініціативною групою, яка боролася за чисте повітря у Луцьку. Тоді були мітинги, хода, різні акції, які мали змусити владу міста шукати і усувати причини смороду. Окрім того, організація виграла проєкт від Британської ради, і встановила у місті дев'ять екотруб, які моніторять стан повітря у різних районах Луцька.

Нещодавно у Луцьку пройшла акція, де діти привертали увагу до проблеми обміління озера Світязь. В організації кажуть, що поки чиновники реагують, методи у них ліберальні. Коли ж реакції нема – вони починають діяти жорсткіше.

Доказом цьому є акція з висаджування квітів у ямах на вулиці Набережній. Тоді маленькій організації із «Вишкова» вдалося привернути увагу всеукраїнських медіа. Через два тижні проблему усунули. Дорожній напрямок охоплює і вже згаданий вище провулок, і ряд дрібніших ініціатив, пов'язаних із цим.

«Ми вже намагаємося вийти на весь Луцьк. І ми вже не просто маленька організація з Вишкова. Піднімаємо різні проблеми, важливі для міста. Ми виростаємо, бо вже набулися досвіду на своєму мікрорайоні. І тепер ми готові допомагати іншим», – просить уточнити Дмитро.

Читайте також: «А тут ми підвісимо акторів». Історія перетворення одного луцького ангару у сучасний мистецький простір

Досвід, який варто переймати

«Знаєте, є така приказка: гуртом і батька легше бити. Коли ми разом – ми сила. Коли ти один, що ти можеш? Я раджу людям так само об'єднуватися і робити спільні важливі зміни», – впевнений Андрій Лінник.

«А я думаю, що головне сьогодні – просто захотіти. Бо можна з однією гривнею зробити свій мікрорайон кращим, допомогти одній людині чи багатьом людям. Я цим зараз живу. Бо розумію, що Україна заслуговує бути кращою. А ми робимо те, на що здатен кожен», – підтримує Наталія Грушка.

«Однозначно, треба розуміти, що Україна починається з тебе. Далі ти у коло цих змін «затягуєш» друзів, сім'ю, родину, однодумців та побратимів. І чим більше коло – тим глобальніші можуть бути позитивні зміни. За цим прикладом працюють ОСББ. Коли кожен господар тільки свого – люди не думають про загальне. Але коли вони вже разом, то усвідомлюють відповідальність за все, що знаходиться поза їх домом. А ми ж там кожного дня ходимо.

Ця ідеологія – не думати про загал, а думати кожен про своє – вона нас трішки «посадила», і тому ми зараз пасемо задніх серед європейських і пострадянських країн. Але такі організації – хороший приклад для наслідування. І ми, хоч і молоді, вже маємо досвід, який можна у нас перейняти. Сподіваюся, хтось таким цим досвідом надихнеться», – підсумовує Дмитро Климук.

Читайте також: Мами. Історії лучанок, які кинули виклик синдрому Дауна

Людмила РОСПОПА

«Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ посольства США в Україні. Погляди авторів цього матеріалу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США».

Коментарі
6 серпня
Сьогодні
Вчора
04.08.2020