Як громади Луцького району допомагають відновлювати Херсонщину

Активна деокупація Херсонщини розпочалася восени 2022 року. Тоді Збройні Сили України за жовтень звільнили понад 1200 кілометрів квадратних української території, а в листопаді повернули місто Херсон. 6 червня 2023 року окупанти здійснили черговий терористичний акт, підірвавши Каховську ГЕС, яка знаходиться на території області, через що затоплення зазнали понад 80 тутешніх сіл та міст.

І хоч частина Херсонської області ще чекає на визволення від російських окупантів, а звільнені її села та містечка перебувають під постійними рясними обстрілами росіян, українці по трохи відбудовують те, що залишають по собі росіяни – пустку та руїни, ліквідуючи, наскільки це можливо, наслідки створеної рашистами екологічної та техногенної катастрофи.

У процесі повернення Херсонщини до життя активну участь беруть волиняни. Так, Волинська область допомогає у двох основних напрямках: беручи участь у державній ініціативі «Пліч-о-пліч» та долучаючись до ліквідації наслідків підриву Каховської ГЕС.

Ініціатива «Пліч-о-пліч»

Як розповіли у Волинській обласній військовій адміністрації, «Пліч-о-пліч» – це державна ініціатива допомоги регіонів України у відбудові громад, які найбільше постраждали від наслідків російської агресії. Херсонщина, як один з найбільш постраждалих регіонів, стала пілотним майданчиком для реалізації цього проєкту. Волинь – одна з 15 областей, яка відновлює населені пункти цієї області, що зруйнувала або пошкодила російська армія.

Так, в рамах ініціативи «Пліч-о-пліч», регіон взяв шефство над селом Благодатівка Калинівської територіальної громади. Перед стартом відновлювальних робіт працівники Волинської ОВА здійснили обстеження зруйнованих будинків: визначили обсяг завданих збитків та необхідних коштів для відновлення.

У Благодатівці росіяни зруйнували три вулиці: Миру, Набережну та Шевченка. Потребують відновлення 93 житлові будівлі та центр первинної медико-санітарної допомоги. З них – 17 споруд повністю зруйновані.

На жаль, Благодатівка також постраждала від підриву Каховської ГЕС. Найбільше затопило вулицю Шевченка.

З початку відновлювальних робіт у Благодатівці працюють будівельні бригади, які формуються з добровольців. Найактивнішими є жителі Камінь-Каширщини. Наразі будівельники відновлюють житлові будівлі. Станом на кінець серпня 2023 року уже перекрили 17 будинків.

Допомога громад Луцького району

Відбудовувати, допомогати коштами, технікою та гуманітаркою херсонцям взялися вісім громад Луцького району: Луцька, Боратинська, Підгайцівська, Торчинська, Ківерцівська, Цуманська, Колківська та Горохівська. Можна сказати, діяли за принципом «з світу по нитці», – керівництво кожної громади надавало допомогу у різних виявах, кількості та формах, відштовхуючись від своїх максимальних можливостей. Десь виділили кошти, десь – техніку, та кожна із громад повністю забезпечила всім необхідним своїх будівельників-волонтерів.

Четверо добровольців у складі робочої бригади, такої собі «збірної» Луцького району, відправилися на Херсонщину із Підгайцівської громади.

«Це люди, які мають бажання допомогти. Ми забезпечили їх робочим інструментом – віниками, лопатами, бензопилою, так, щоб у них було повністю все з собою», – розповідає керівник місцевого комунального підприємства Михайло Котов.

Крім того, Підгайцівська громада виділила трактор з підмітальною машиною, забезпечивши техніку пальним.

Колківська громада долучилася до групи в кількості пʼяти осіб, серед яких – староста одного з округів. Їх теж забезпечили необхідним інвентарем. Про це розповів заступник селищного голови Михайло Лобода.

Луцька громада виділила 5 мільйонів гривень субвенції бюджету Калинівській громаді на відновлення інфраструктури та надання допомоги постраждалому населенню села Благодатівка. На 316 тисяч гривень закупили речі, які стали помічними під час затоплення: бензинові мотопомпи, теплові гармати, надувні човни, вейдерси.

Читайте також: Які наслідки матиме підрив дамби Каховської ГЕС?

Кільком територіальним громадам Херсонської області передали «гуманітарку»: 21 ящик із одягом, дві палети та 255 ящиків із засобами гігієни, кілька палет з питною водою та харчами.

На баланс Херсонської міської військової адміністрації з Луцька передали вантажний сміттєвоз. Крім того, у місячну оренду на Херсонщину поїхав навантажувач Bobcat, оператор якого теж відправився з Луцька.

Допомогає і Горохівська громада. Звідси добровольцями на відбудову теж поїхали пʼятеро місцевих мешканців, та ще, крім цього, передали вантаж із харчами.

Декілька вантажів із гуманітарною допомогою відправила херсонцям Ківерцівська громада.

«Фактично на наступний день після підриву Каховської ГЕС ми передали екскаватор, який був на балансі нашого водоканалу, передали трактор. Як допомогу Калинівській громаді виділили 500 тисяч гривень субвенції», – розповів Богдан Сурмик, начальник комунального відділу Ківерцівської міської ради.

Активну позицію займають також мешканці Цуманської громади.

«Наші люди виїжджали, як тільки рвонуло цю греблю (Каховської ГЕС, - ред.), брали свої човни, їздили і цими човнами вивозили людей, їхнє майно. Це була така собі самодіяльність. Передавали продукти харчування постраждалим, передавали ліки. Тепер уже четверо людей, протестанти, поїхали виконувати роботи у складі ініціативної групи з Луцького району», – ділиться очільник громади Анатолій Дорошук.

Громада виділила також трактор МТЗ 83. Керівник громади каже: планують допомагати і далі.

«Якщо треба буде, значить, ми повинні це робити, бо хто ж, як не ми?» – переконаний він.

Боратинська ж громада з початку повномасштабного вторгнення надавала особливу підтримку Тягинівській громаді Бериславського району, з якою уклала договір співпраці.

«Після їхньої деокупації, спільно з Всеукраїнською асоціацією громад, ми надсилали допомогу, і зараз підтримуємо постійний звʼязок. Відправляли продукти харчування, будівельні матеріали для відновлення медпункту, який був сильно пошкоджений», – розповідає юрисконсультка Богдана Макарчук.

На власному авто для допомоги херсонцям у відбудові їхніх домівок вирушили кілька жителів Боратинської громади. Крім того, з місцевого бюджету на відновлення одного із сіл Херсонщини виділили пів мільйона гривень.

«Наші жителі, християни віри євангельської, поїхали працювати. Ми їх забезпечили всім інвентарем, допомогли з дорогою, з паливом, з певним запасом харчів. Крім того, виділили з бюджету пів мільйона гривень для відновлення Херсонщини», – розповів очільник Торчинської громади Юрій Кревський.

Голова додає: із покращенням безпекової ситуації місцеві мешканці готові долучитися до відбудови масштабніше.

«Ми повинні працювати в цьому напрямку. Чим спокійніше там буде, тим більше людей ми готові туди відряджати», – переконаний Юрій Кревський.

Віталій Кузьмін – пресвітер Торчинської церкви християн віри євангельської. Чоловік та його прихожани займаються активною волонтерською діяльністю із перших днів великої війни – релігійна громада організувала зміни із виробництва мʼясних консервів та фасування продуктових наборів для постраждалих від війни українців. 

Тепер же він особисто долучився до відбудови населених пунктів Херсонщини. Каже: під час будівельних робіт потрапили під обстріл, працювали в шоломах та бронежилетах, тому, на жаль, не змогли допомогти в тому обсязі, в якому планували. Через активні ворожі обстріли прийняли рішення повернутися додому. Попри це, припиняти допомогу не планує жоден з учасників процесу відбудови.

***

Напередодні виходу цієї статті у Херсонську область відправилася чергова бригада добровольців із Камінь-Каширського району. Попри небезпеку, російські обстріли та агресію, позиція держави – відбудовувати житло, якщо у людей є запит повертатися. А тут він такий є, тож волиняни готові допомагати.