Не просто місце з гарним ремонтом: у Луцьку для постраждалих від домашнього насильства працює «кризова кімната»
-
-
>
-
>
-
>
2973
Від фізичного домашнього насильства в Україні страждає близько 2 мільйонів людей. У понад 80% випадків – це насильство чоловіків щодо жінок. Такі дані у 2022 році опублікували в рамках Програми розвитку Організації об’єднаних націй.
Тривале перебування в аб’юзивних стосунках, особливо, коли такий же приклад мав місце в сім’ї батьків, створює свого роду цикл насильства і жінка не бачить іншої моделі життя.
Розірвати це коло без сторонньої допомоги складно. Саме тому в Україні розширюють систему спеціалізованих служб підтримки постраждалих. Жінкам надають юридичну, психологічну та профорієнтаційну підтримку. Спеціалісти допомагають постраждалим розмотати клубок проблем, знайти роботу та розірвати токсичні стосунки.
У випадку, коли жінці потрібно заховатись від кривдника та перебувати певний час в безпечному місці, у допомозі стають кімнати кризового реагування. Їх ще називають «кризовими кімнатами». Це – тимчасовий прихисток з комфортними умовами та допомогою кваліфікованих спеціалістів.
У Луцькій громаді «кризова кімната» запрацювала у 2021 році. Її облаштували завдяки проєкту «Трамплін до рівності» Луцької міської ради та Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні та за фінансової підтримки Швеції. У 2022 році прихистком скористались 13 жінок, а з початку 2023 року – вже 21 жінка.
Про ситуацію з сімейним насильством на Волині та роботу «кризової кімнати» у Луцьку дізнавалась журналістка Район.Луцьк.
Статистики домашнього насильства на Волині
Останніми роками кількість звернень щодо домашнього насильства на Волині зростає. Якщо у 2019 році правоохоронці фіксували 2,5 тисячі звернень за рік, то у 2022 їх стало майже вдвічі більше – понад 4 700. Таку статистику надали у поліції Волині.
Левова частина повідомлень надходить саме від жінок або у їх інтересах. У 2022 році таких викликів було 2 990.
У більшості випадків кривдники відбуваються адміністративним протоколом. За 2022 рік правоохоронці склали таких понад 2,5 тисячі й лише у 70 випадках порушили кримінальні провадження. Також у 692 випадках кривдники отримали заборонні приписи, тобто вимогу залишити місце проживання постраждалої та припинити контакти з нею.
Загалом на Волині на профілактичних обліках на кінець 2022 року перебувало 1883 осіб. Їх кількість трохи зменшилась у порівнянні з попередніми роками (у 2020 було 2355, а у 2021 – 2150).
Щодо кримінальних проваджень, у 2022 році волинська прокуратура облікувала 101 кримінальну справу, пов’язану з домашнім насильством. У п’яти випадках справи закрили. До суду скерували 99 проваджень. У 75% випадків потерпілими є жінки. У п’яти випадках домашнє насильство закінчилось смертю.
За п’ять місяців 2023 року прокуратура вже зафіксувала 77 справ, пов’язаних з домашнім насильством. З них закрили три, а направили до суду 57. У 59 випадках постраждалі – жінки. Летальних випадків цього року вже чотири.
Коли допомога потрібна вже і негайно
На виклики, пов’язані з домашнім насильством, виїжджають поліція та мобільна бригада соціально-психологічної допомоги. Спеціалісти на місці оцінюють ситуацію та ризики. У випадку, коли жінці або дітям може загрожувати небезпека, їх забирають у «кризову кімнату».
У цьому тимчасовому прихистку є всі необхідні умови для життя. Тут можна отримати кваліфіковану допомогу спеціалістів, зокрема психологів.
Рідше направлення на перебування у «кризовій кімнаті» жінкам надають денні центри соціально-психологічної допомоги. Так буває, коли жінки самі звертаються за допомогою і бояться за своє здоров’я, життя і здоров’я своїх дітей.
«Ми завжди говоримо, що кризова кімната – це кімната для жінок, яким вже і негайно потрібна кваліфікована підтримка. Головний меседж нашої кімнати – розірвали коло насильства, тому що саме кризова кімната дає можливість жінці трохи по-іншому подивитись на ситуацію», – каже начальниця Управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради Ліна Галан.
У «кризовій кімнаті» жінка може перебувати до 10 днів. Якщо є потреба, час перебування можуть продовжити ще на 10 днів. За цей час спеціалісти намагаються максимально ефективно спрацюватись з жінкою і надати необхідні їй послуги: юридичні, психологічні, соціальні, допомогти з відновленням родинних стосунків та працевлаштуванням. Все для того, аби не доводилось повертатись до кривдника.
«Кризова кімната» – це не просто місце з гарним ремонтом, це ще й робота спеціалістів. Психологи працюють, щоб розібратись у ситуації, яка склалась. Ми залучаємо Центр безоплатної правової допомоги, коли треба, наприклад, скласти позовну заяву на розлучення чи поділ майна. Ми також просимо про допомогу і дитячих психологів, коли діти стали свідками насильства», – каже спеціалістка.
Адресу кімнати тримають у таємниці, її заборонено розголошувати навіть самим постраждалим. Коли жінка потрапляє в сюди, вона підписує документи про нерозголошення місця перебування. Але жінці не заборонено спілкуватись з чоловіком телефоном, навіть виходити до нього чи дозволяти бачитись з дітьми. З досвіду роботи спеціалістів «кризової кімнати» в Луцьку, приблизно 70% жінок повертаються назад до кривдників.
Після завершення перебування у кризовій кімнаті спеціалісти з протидії домашньому насильству не залишають сім’ю, каже Ліна Галан. Сім’ю ставлять на облік як таку, де вчиняється насильство. Соцпрацівники періодично обстежують умови та психологічний мікроклімат у родинах. І бувають випадки, коли кривдники змінюють свою поведінку на певний час. Але, як правило, насильство там не зникає і згодом проявляється знову.
Тож якщо жінка потребує подальшої допомоги та проживання, її направляють у притулок. Там проживання можливе до 90 днів.
Повірити у свої сили
Кожна жінка, яка пережила насильство, потребує тривалої психотерапії, а також підтримки у своїх кроках до економічної незалежності.
Ліна Галан переконує, що в Україні сьогодні треба розвивати «армію» психологів для роботи з постраждалими.
До прикладу, з перших днів війни в Управлінні соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради запрацював психологічний штаб. Зараз там працює п'ять спеціалістів і кожна година їхньої роботи розписана.
«Імовірно після війни будуть проявлятись посттравматичні синдроми, поствоєнні синдроми. І не виключено, що вони матимуть характер насильства, агресії, психоемоційних випадів. Тому нам сьогодні треба більш увагу приділяти інформуванню населення про насильство і власне розвитку психологічних служб. Психологи мають бути на кожному кроці», – каже Ліна Галан.
Окрему увагу у роботі з постраждалими від насильства приділяють профорієнтації, адже жінці, яка має роботу та можливість оплачувати базові потреби собі та дітям, значно легше розпочати нове життя.
У цьому жінкам Луцької громади допомагають у хабі «Вона». Цей проєкт запрацював завдяки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні за фінансової підтримки Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA).
Тут у форматі індивідуальних консультацій, зустрічей, лекцій та тренінгів допомагають жінкам повірили у свої сили, розкрити здібності та знайти справу до душі. Жінок навчають будувати кар’єру, здорові партнерські стосунки та жити в гармонії з собою.
Навчання проводять експерти, психологи, працівники мобільних бригад та працівники хабу. Консультації бувають як індивідуальні, так і групові.
«Жінка повинна бути економічно та фінансово незалежною для того, аби стати на ноги, могти себе забезпечувати, забезпечувати свою родину. Для цього відповідно потрібні великі знання. І ми допомагаємо їх здобути», – каже начальниця управління.
Спеціалісти відзначають, що проблему домашнього насильства в Луцькій громаді вдалось зрушити з місця. Зараз Луцька міська рада працює над розширенням мережі спеціалізованих служб та взяла курс на формування нульового толерантного відношення до насильства. Для цього передбачена тривала робота.
Інформаційна робота
Інформаційні кампанії з протидії домашньому насильству на Волині проводять постійно. Це і вуличні акції, і кампанії в соцмережах. До роботи залучені правоохоронці, освітяни, медики та медійники.
Одна за таких акцій відбулась до відкриття «кризової кімнати». Щоб достукатись до жінок та розповісти про таку можливість, як прихисток у «кризовій кімнаті», в Луцьку влаштували промоційну фотосесію.
«Ми влаштували фотосесію за участі жінок, які зголосилися на наші запрошення. Ми навіть не сподівались, що долучиться так багато людей. Жінки приходили й через особисті причини, дехто з солідарності до постраждалих. Ми їх гримували з синцями й робили навмисну візуалізацію для кризової кімнати. Після акції ми почали отримувати зворотний зв’язок – дзвінки від жінок з подяками, зокрема і від тих, які у своєму житті мали досвід домашнього насильства», – розповіла депутатка Луцької міської ради та активістка Алла Доманська, яка разом з колегою Іриною Кулковською допомагала комунікувати проєкт.
Якби не війна, ймовірно, звернень щодо домашнього насильства могло бути більше. Тому, скільки б інформації у соцмережах та публічному просторі не було, про домашнє насильство варто говорити завжди, аби кожна жінка принаймні знала, що їй є де попросити про допомогу.
«Є така тенденція, що жінки, які зазнають насильства, почали применшувати своє страждання через те, що в країні війна. Тобто на фоні суцільного горя, у якому ми живемо, жінки вважають, що їхні страждання не такі важливі», – каже Алла Доманська.
Читайте також: «Насильство є всюди. Навіть там, де немає викликів»: як на Волині влаштована робота з протидії домашньому насильству
Важливо!
Адресу кімнати кризового реагування не розголошують задля безпеки постраждалих від насильства.
Потрапити до «кризової кімнати» можна лише за направленням управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради або поліції.
- 102 – поліція (цілодобово);
- 0 800 400 332 – телефонна лінія інформаційної підтримки (цілодобово, конфіденційно та безплатно зі стаціонарних та мобільних телефонів);
- (0332) 716 772 – «Телефон довіри» управління соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Луцької міської ради (понеділок – четвер з 8:30 до 17:30, п’ятниця 8:30 до 16:15).
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
