Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Центр: як на кладовищі біля собору «виростає» невідома споруда

14:07 30.09.2016
3935

Наприкінці 2015 року на території давнього кладовища біля Свято-Троїцького собору почали будувати об’єкт невідомого призначення. Наразі будівництво і не продовжують, і не відміняють, в той час як у жодній із профільних структур не надавали дозволу на будівельні роботи в охоронній зоні пам’ятки архітектури національного значення.

Луцький Свято-Троїцький собор – головна церква Волинської єпархії УПЦ КП, пам’ятка архітектури національного значення. Функції православного собору став виконувати з 1880 року.

Хто хоч раз був у соборі, не міг не помітити старе кладовище, що розташоване по лівий бік від культової споруди.

За словами місцевого краєзнавця Олександра Котиса, поховання біля собору мають неабияку історичну цінність. Фактично кожне прізвище, вказане на надмогильних пам’ятників, меншою чи більшою мірою фігурує в історії Луцька на зламі ХІХ-ХХ століть.

«Якщо подивитися на перелік поховань біля собору, то це представники інтелігенції міста: судді, вищі військовики, духовенство. Наприклад, Всеволод Панютін - генерал-лейтенант, був головою православного Луцького братства і саме за його ініціативи збудували тепер Іверську каплицю. Він - герой російсько-турецької війни 1870-х років. Похований разом з дружиною. Суддя, батько сіамської принцеси Іван Десницький», – розповідає краєзнавець.

У грудні 2015 року на ділянці давніх поховань почали здійснювати незрозумілі будівельні роботи. У зв’язку з цим представник Держархбудінспекції, дільничий інспектор поліції, журналісти та небайдужі лучани прибули на сумнівне будівництво, щоб розібратися у ситуації та достеменно з’ясувати, на яких підставах на території пам’ятки національного значення споруджують невідомий об’єкт. Тоді на деякий час вдалося призупинити будівництво.

Пізніше роботи знову відновили, не зважаючи на той факт, що представники усіх профільних структур в один голос стверджують, що дозволів на проведення робіт не надавали.

Район.Луцьк звернувся до посадовців та представників духівництва, щоб розібратися, чи дійсно законним є будівництво на старовинному кладовищі і хто дозволив здійснювати будівельні роботи в охоронній зоні пам’ятки архітектури національного значення.


І Я НЕ Я, І ХАТА НЕ МОЯ

Давнє кладовище входить до охоронної зони пам’ятки національного значення. Відповідно, профільні структури зобов’язані забезпечувати захист території таких об’єктів від загрози знищення.

У міськраді повідомили, що територія кладовища належить управлінню Волинської єпархії УПЦ КП. Рішенням Луцької міської ради від 19 квітня 2009 року ділянку передали для обслуговування комплексу Свято-Троїцього Кафедрального Собору.


Та чи означає це, що представники духівництва, маючи територію на обслуговуванні, в праві будувати будь-які об’єкти без відповідних дозволів?

Ми звернулися до управління культури облдержадміністрації і запитали, на якій підставі на ділянці давнього кладовища проводять будівельні роботи і чи отримали представники духівництва дозвіл на здійснення робіт.

У відповіді на запит підтвердили, що кладовище знаходиться на території охоронних зон Костелу та Келій монастиря бернардинів – пам’яток архітектури національного значення. Сама ж ділянка поховань, за словами посадовців, не перебуває на обліку в управлінні як об’єкт культурної спадщини.


Крім того, зазначили, що дозволів на проведення робіт у структурі не надавали, а чиновники не володіють інформацією про підстави будівництва. Адже від органу охорони культурної спадщини місцевого самоврядування не надходило ніякого повідомлення про проведення незаконних робіт.

Проте працівники управління, все ж, інформували Міністерство культури України про ситуацію, що може спричинити загрозу руйнування пам’ятки архітектури національного значення.

Лист до Мінкульту надсилали і представники Комітету національної спадщини Громадської Ради Волині.

Там відповіли, що дозволів на проведення ремонтно-реставраційних робіт не надавали. Не проводили на ділянці й планових та позапланових перевірок.

Виходить, що ні в управлінні культури ВОДА, ні в Міністерстві культури України, яке безпосередньо має право втручатися у процеси, що стосуються пам’яток архітектури національного значення, не дозволяли проводити будівельні роботи на ділянці. Більше того, як видно із відповідей, ніхто й не звертався до профільних структур щодо цього питання.

Якщо владці у цих установах «ні сном, ні духом» про дозволи на проведення робіт, то, може, зелене світло дав хтось інший?

ЙМОВІРНО, ЗВОДЯТЬ КАПЛИЧКУ…

У пошуках істини звертаємося до Відділу охорони культурної спадщини Луцької міської ради.

З відповіддю на запит у міськраді не забарилися і повідомили, що у відділі не мають повноважень щодо контролю за роботами на пам’ятках культурної спадщини національного значення та в їхніх охоронних зонах. Будівельні роботи на зазначеній ділянці, пишуть у листі, можуть проводити за дозволом Державної архітектурно-будівельної інспекції України чи її управління у Волинській області.


Між тим, заступник начальника управління містобудування та архітектури міськради Ярослав Матвіїв ще 25 грудня минулого року надсилав лист до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області з проханням заборонити будівництво та надати правову оцінку забудовникам з метою приведення місця будівництва в попередній стан.


Ми також звернулися до в. о. начальника управління Сергія Шемейка та запитали, які дії здійснювали длятого, щоб зупинити будівництво, якщо на нього не надавали дозвіл.

У відповіді держархбудінспекції підтримали своїх колег з управління культури і не заперечили, що давнє кладовище входить до охоронної зони пам’ятки архітектури національного значення. Втім, додали, що відповідно до листа Управління культури ВОДА від 30 травня 2016 року, територія, на якій здійснюють будівництво невідомої споруди не перебуває на обліку як об’єкт культурної спадщини. Таку інформацію отримали від управління культури і ми, тому у цій частині відповіді цікаво інше.

Вперше з усіх відповідей від різних структур тут хоча б припустили, що ж за таємний об’єкт зводять на ділянці давніх поховань. За попередніми ознаками, пишуть у листі, на вказаній території будують капличку.


Та дозволу на будівництво у Єдиному реєстрі документів не знайшли і в цьому управлінні. Зате повідомили, що для оперативного вирішення питання направили запит до Луцького відділу поліції ГУНП у Волинській області з проханням встановити виконавця робіт. На це поліцейські відповіли, що наразі встановити цих осіб – неможливо. Відправили лист щодо цього питання і до Управління Служби безпеки України, але відповіді ще не отримали.

Підсумовуючи свою відповідь, в архбудінспекції зауважили, що звернулися до управління культури облдержадміністрації з проханням створити комісію для обстеження будівництва.Та чи буде комісія, чи ні, і як її члени могли би вплинути на будівництво, знову ж таки поки лишається невідомим.

ЧИЇ ПОВНОВАЖЕННЯ?

Окрім цього, в управлінні держархбудінспекції нам також повідомили, що відповідно до роз’яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, якщо виконання будівельних робіт на території охоронної зони об’єкта культурної спадщини не впливає на візуальне сприйняття пам’ятки архітектури та її безпечне функціонування, то категорію складності такого будівництва визначають без урахування категорії складності самої пам’ятки.

Відповідно до державних стандартів України, пишуть у відповіді, будівництво невідомої споруди (за попередніми ознаками каплички) відносять до II категорії складності. Тому з управління додатково надіслали матеріали із супровідним листом до відділу архбудконтролю Луцької міської ради з проханням провести всебічну перевірку об’єкта.

Звернулися до відділу архбудконтролю і ми. Втім, там відповіли, що не мають повноважень здійснювати архітектурно-будівельний контроль та надавати документи дозвільного характеру щодо об’єктів V категорії складності.

«Відділ ДАБК Луцької міської ради здійснює державний архітектурний контроль щодо об’єктів будівництва І, ІІ, ІІІ, ІV категорій складності, розташованих у межах Луцька…Для об’єктів будівництва, які проектують в охоронній зоні, слід враховувати можливість їхнього впливу на об’єкти культурної спадщини національного або місцевого значення», – пишуть у відповіді на запит.


Відповідно до п.2 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ІІ категорія складності відповідає класу наслідків СС-1, що не передбачає втрату об’єктів культурної спадщини. Натомість, V категорія складності має значні наслідки відповідальності, які можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення.


Очевидно, що у міській та обласній структурах – різне розуміння того, до якої категорії складності можна віднести будівництво в охоронній зоні пам’ятки національного значення. В обласному управлінні визначають категорію складності будівництва, як другу, не враховуючи п’яту категорію складності самої пам’ятки. В той час як посадовці у міському відділі вважають, що не уповноважені втручатися у роботи, які здійснюють на території пам’ятки архітектури національного значення, що відповідає найвищій категорії складності.

БУДІВНИЦТВО – НА КОНТРОЛІ ОБЛАСНИХ СИЛОВИКІВ

Реагували на початок будівництва на кладовищі і перші особи області. 29 грудня 2015 року голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик під час прес-конференції повідомив, що до прокуратури області подали відповідне звернення, яке стосувалося «сумнівного будівництва» на території собору.

«Влада реагує на псування пам’яток, яких на Волині уже не так багато. Ми звернулися в прокуратуру щодо захисту інтересів держави у сфері збереження культурної спадщини. Прокуратура має відстояти законність у суді і домогтися відшкодування збитків за псування державного майна», – резюмував голова ОДА.

Втім, у відповіді на запит, який ми надіслали до прокуратури Волинської області, зазначили, що звернення від Володимира Гунчика чи інших осіб з приводу будівництва на території давнього цвинтаря біля Свято-Троїцького собору не надходило. А у книзі обліку звернень громадян та юридичних осіб та книзі обліку вхідної кореспонденції відсутні будь-які дані про реєстрацію запитуваної інформації.


Чи загубилося повідомлення голови ОДА Володимира Гунчика, чи очільник обласної адміністрації його не подавав, дізнаємося у відповіді на інформаційний запит.

Конкретно про повідомлення до прокуратури у листі з підписом Володимира Гунчика не йдеться. Тим не менше, у відповіді зазначили, що голова облдержадміністрації під час робочої зустрічі обговорював питання з керівниками силових структур і наголосив на контролі за ходом будівельно-ремонтних робіт.

А законність будівництва, пишуть у відповіді, уповноважені перевіряти в Управлінні державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області.


НА КЛАДОВИЩІ «ОБЛАШТОВУЮТЬ» СЮРПРИЗ ВІД МИТРОПОЛИТА

Після довгих поневірянь по владних структурах міста і області, ми звернулися до Волинської єпархії УПЦ і попросили розповісти, що планують побудувати на території кладовища і чи мають на це відповідний дозвіл.

Прес-секретар Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату протоієрей Віталій Собко зауважив, що за наявною в прес-служби єпархії інформацією, на кладовищі здійснюють не будівельні роботи, а облаштування, благоустрій соборної території у рамках реконструкції.

«1 березня 2016 року прес-служба єпархії поширила заяву щодо реставрації луцького кафедрального собору Святої Трійці з фотокопією документів. У документі, зокрема, зазначено, що Управління єпархії має необхідні дозволи на реставрацію Троїцького собору та облаштування його території», – зауважив Віталій Собко.

Що ж саме збираються «облаштувати» на території, нам не повідомили. Протоієрей Віталій Собко лише додав, що митрополит Михаїл подарує «сюрприз» лучанам і не варто, мабуть, забирати у нього такої можливості. Крім того, у прес-службі єпархії запевнили, що пам’ятка у результаті обов’язково буде збережена.

ІСТОРИЧНІ ОГОРОЖІ – ЗА ЗАПОВІДНИМ ПАРКАНОМ

Окрім власне незрозумілого будівництва, влітку 2015 року з ділянки кладовища примарним чином почали зникати огорожі, облаштовані навколо могил.

За словами Олександра Котиса, серед інших парканчиків, які зникли з території цвинтаря, особливо вирізнялася огорожа із зображенням уробороса на могилі флігель-ад'ютанта, генерал-майора Сергія Гадона і його дружини.

У прес-службі єпархії повідомили, що наразі паркани перебувають в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк». Їхнє подальше місце зберігання залежатиме від висновків спеціалістів.

В адміністрації Державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку підтвердили, що паркани забрали до себе на зберігання за зверненням Управління Волинської єпархії УПЦ КП на час проведення робіт по благоустрою подвір’я Свято-Троїцького собору.

У відповіді на інформаційний запит зазначили, що огорожі перебувають під охороною на території Адміністрації заповідника і можуть бути повернуті за першим проханням Управлінню Волинської єпархії УПЦ КП або ж (за погодженням з відповідними органами охорони культурної спадщини) за зверненням державної установи музейного типу, яка б використовувала паркани для влаштування експозиції чи окремої виставки.


***

З часу початку будівництва минув майже рік. Наразі на ділянці давніх поховань забили бетонні палі і призупинили будівництво. Лишається незрозумілим – чого чекають представники влади і духівництва. Складається враження, що обласні та міські профільні структури ніяк не можуть розібратися у своїх повноваженнях, переводячи стрілки на колег.

Як би там не було, але віз і нині там. Будівництво і не продовжують, і, вочевидь, не збираються відміняти. Старовинні огорожі теж ще не повернули на місце і не віддали для чогось до музею.

«Моральний аспект давніх могил взагалі не потребує ніякого історичного обґрунтування – каже краєзнавець Олександр Котис, – Проте, як видно, і такий у них є. Ваги додає і місце розташування цвинтаря - біля собору і в центрі міста. Втручання, а особливо знесення огорож, є непоправною втратою в усіх цих аспектах».

Чи прокинеться совість у відповідальних за будівництво, чи відмовкою стане стандартне «у нас пів Луцька на кістках побудовано» – питання поки лишається без відповіді.




Оксана ВЛАСЮК

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

Коментарі

дебіли КП

17:26 30.09.2016

Українцям на халяву дістався собор польських католиків який кацапи забрали у їх.
А тепер подивіться у що його українці перетворили 2 бари і 20 орендарів. Українці це дурний народ дурніший ніж кацапи. Нащо треба було будувати Академію і семінарію, приміщення яких теж здають в оренду.
Це суцільна орендна кантора попа Гапона

лучанка

18:18 30.09.2016

В минулому році очільник собору казав, що буде меморіальна дошка героям майдану, але щось дуууууже сумніваюсь. Якщо "духовенство" зачіпає поховання, то ... куди ми котимося? Який приклад вони подають Християнам? А чи подають??? Сумно

Волинянка

17:09 01.10.2016

Якщо територія кладовища належить управлінню Волинської єпархії УПЦ КП згідно рішення Луцької міської ради від 19 квітня 2009 року, за яким ділянку передали для обслуговування комплексу Свято-Троїцього Кафедрального Собору, то і відповідь письмову слід вимагати від єпархії.
Такого роду роботи повинні бути не «сюрпризом», а мати обґрунтування відповідно до чинного законодавства. Сучасні технології будівництва дозволяють здійснити заплановані будівельні роботи без завдання шкоди історико-культурним цінностям. А ці глиби бетону не викликають довіру як до виконавців, так і до замовників будівельних робіт. Хто замовники і хто виконавці, що заплановано має повідомити єпархія, в іншому випадку в людей, які вболівають за історико-культурні цінності Волині, не буде здоров’я радіти від «сюрпризу». Давайте хоча би, зберегти все, що у нас є на сьогоднішній момент і не робити шкоди ні людям, а ні історико-культурним цінностям нашого краю.

лучанин

18:07 03.10.2016

Отче коли ви уже подавитеся.

лучанка

11:17 19.10.2016

Хто давав право глумитись над похованням визначних людей.Попи, а тепер задумайтесь до кого ми йдемо здавати гріхи.Та це ж не тільуи грушники великі, а ще крміналом там пахне.Господи один ти можеж навести лад у душах цих "святих"

25 вересня
Сьогодні
Вчора
23.09.2018
22.09.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин