Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Гнідавське болото
Гнідавське болото

Як ми спалили Луцьк: хвороби, збитки і зайченята

12:31 24.04.2020
1414

Можна вічно дивитися, як тече вода, горить Гнідавське болото, і як рятувальники із ввімкненими сиренами летять через все місто, аби загасити Гнідавське болото... Сезон пожеж через спалювання сухої трави цього року був особливо інтенсивним. Новини про численні пожежі, деякі навіть у заповідних зонах та радіоактивних лісах, майже витіснили з інформаційного простору України коронавірус.

Тільки з початку року у місті Луцьку вигоріло більше восьми гектарів території. Тим часом у Луцькому районі ідеться про площу у майже двісті гектарів. Скільки на цій території загинуло тварин, якими є масштаби шкоди, заподіяної екології, порахувати неможливо. Але наслідки таких підпалів, кажуть експерти, ми відчуємо вже зовсім скоро.

Про те, як горів Луцьк цієї весни, та до чого призведе незабаром людська недбалість і неосвіченість – читайте у матеріалі «Район.Луцьк».

Читайте також: Ліс – не фенікс: як на Волині масово горять екосистеми, хто їх підпалює і гасить

Науковці постійно повторюють, що спалювання трави тільки шкодить ґрунту. Зокрема, земля втрачає свої родючі властивості. Це, однак, не віднаджує людей кожного року іти на свої ділянки, і розводити там багаття, яке у вітряну погоду годі стримати. 15 квітня цього року, після загострення ситуації з неконтрольованими пожежами, президент України підписав закон, який посилює відповідальність за підпал сухої трави. Зокрема, за підрахунками медіа, розміри штрафів зросли у 18 разів.

Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах караються накладенням штрафу на громадян від 3 600 до 6 120 гривень, і на посадових осіб – від 15 300 до 21 420 гривень.

За такі ж дії в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду штраф для громадян складає 6120 – 12 240 гривень, для посадових осіб – від 21 420 до 30 600 гривень.

Попри збільшення штрафів, часто навіть ці суми не пропорційні збиткам від пожеж. До прикладу, тільки один виїзд пожежної частини обходиться державі у 69 тисяч гривень. З початку року у Луцьку зафіксували 12 пожеж в екосистемах. В районі їх було 105. Загальний побічний збиток від них складає 8 мільйонів 197 тисяч гривень.

Читайте також: Верховна Рада підвищила штрафи за підпал сухостою у 18 разів

Керівник відділу біоресурсів Держекоінспекції на Волині Антон Поліщук каже, що вже багато разів їх команда надсилала Кабміну пропозиції щодо формування штрафів з обрахунку заподіяної шкоди. Таким чином, каже еколог, люди нестимуть значно серйознішу відповідальність за свої дії.

Обрахувати матеріальні витрати на ліквідацію пожежі легко. А от реальну шкоду для екосистеми – майже неможливо. Адже вигорілі ділянки відновлюватимуться не один рік. А загиблі червонокнижні види більше ніколи не з’являться на цих територіях.

«Відновлення згорілих площ у природі залежить від типу місцевості. Наприклад, якщо це лука, то імовірно найшвидше відновлюватиметься трав'яний покрив. Але лише рослини, коріння яких проросло глибше за всіх. Говорити про те, що відновиться ціла екосистема відразу, неможливо. Бо тут формувалися десятиліттями зв'язки. При випалюванні згорає насіння, пагони, корені однорічних, дворічних та багаторічних рослин. Також згорають представники тваринного світу, які живуть у верхніх шарах грунту. Є види птахів, які гніздяться у траві. Їх гнізда, місця кладок яєць. Все згорає», – пояснює луцька екологиня Катерина Філюта.

Якщо горить ліс, то говорити про повне відновлення найближчим часом взагалі не варто. Навряд чи за кілька років люди зможуть знову ходити туди по гриби. Аналогічно з болотами. Тут, розповідає екологиня, найбільше біорізноманіття, і найшвидше поширюється вогонь. Так, щороку у Луцьку горить заказник «Гнідавське болото», в якому раніше жили червонокнижні види тварин. Нині варто лише сподіватися, що вони там залишилися.

Читайте також: Випалене і неживе: Гнідавське болото у Луцьку, яке «щороку горить»

Люди, однак, рідко думають про життя дрібних зайченят, маленьких птахів чи ящірок, які забирає вогонь. Тому видається справедливим, що крім шкоди для екосистем, цього року українці відчули реальні наслідки на собі. Зокрема, на Житомирщині згоріли цілі села. Окрім очевидного впливу на людину, вогонь має ще й прихований.

Лікарка обласного центру громадського здоров’я Ірина Дембіцька пояснює: оскільки рослини вбирають з атмосфери всі шкідливі викиди та отрути, при їх спалюванні у повітря потрапляють накопичені отрутохімікати та пестициди. В димі від спаленого листя, сухої трави міститься велика кількість сполук на кшталт ртуті, свинцю, вуглеводнів, чадного газу, важких металів. Присутня також одна з найтоксичніших у світі сполук – діоксин. Вона може викликати в людей головний біль, запаморочення, шум у вухах, гіперпігментацію шкіри, в деяких випадках навіть порушення в гормональній системі.

В тліючому листі без доступу кисню виділяється речовина бензопірен. Це канцероген, що викликає у людей ракові захворювання.

«Найбільш вразливі до шкідливої дії диму діти, вагітні, люди старшого віку, а також ті, хто страждає на захворювання серцево-судинної системи і легень. Особливо важко доводиться тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, тонзиліти, риніти. Багато людей страждають від алергії на дим, тому задимленість може провокувати у них напади ядухи, підвищення тиску, аритмію. Слизова оболонка дихальних шляхів, подразнена димом, не здатна протистояти збудникам захворювань, в тому числі й інфекції. Таким чином дим знижує наш імунітет», – розповідає лікарка.

Читайте також: Відповідальність має обличчя: інтерв’ю з новим начальником Держекоінспекції на Волині

Тим часом у Луцьку знову чути сирени пожежних автомобілів. Люди палять стерню у себе на полі, бо думають, що так краще. А насправді вони випалюють усе, що підвищило б родючість. А заодно випалюють свої легені, легені дітей та внуків, і шанси на здорове майбутнє. Їх із кожним гудком пожежних сирен залишається все менше.

Читайте також: У дачному масиві під Луцьком згоріло чотири будинки

Людмила РОСПОПА

Коментарі
3 червня
Вчора
01.06.2020
31.05.2020