Ярощука: розкрили таємниці будинку секретаря Волинського обкому

26 Серпня 2016, 11:10

8903 Джерело: volyn24

У центрі Луцька знаходиться будинок, де у 60-х роках жив один із найхаризматичніших секретарів Волинського обкому КПУ Федір Калита.

Про що сьогодні може розказати ще одна споруда, якій судилася доля бути "майном совдепу"?, пише видання Волинь24.

Одіозний Федір Калита вибрався з міста, коли його зі скандалом звільнили з компартійної посади. Невдовзі - застрелився з власної мисливської рушниці... А історія цього самогубства пов'язана з облаштуванням нової оселі вже вчорашнього секретаря.

Слідуючи модним тенденціям, у Луцьку люди поселяються подалі від шумних районів міста, для комфорту та затишку. Саме тому центральні вулиці – зовсім не ті, які годилися б для проживання перших осіб області. Хоч і тодішні чиновники високого рангу без резиденцій за містом не обходилися, але частенько жили ближче до обкому. Особливо цікавою є вулиця Ярощука.

Волинський обком КПУ (нині це головний корпус Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки) збудували свого часу так, що він фактично перегородив цю вулицю. До 1939-го маєтки обабіч цієї вулиці належали польським урядовцям. Коли прийшли совєти, націоналізували добротні будинки. А деякі з них облюбували собі для проживання перші особи Волині.

Ви не знайдете багато інформації про секретарів обкому, їхні адеси чи ще якусь особисту інформацію. Але найкращим «довідником» в цьому випадку є сусіди.

І тепер мешканці Ярощука вам розкажуть, що у нинішньому приміщенні Музею Волинської ікони (а в радянські роки тут була стоматполіклініка) жив після війни перший секретар Волинського обкому Іван Грушецький. За іронією долі - ревний комуніст, а відтак затятий противник релігії. А у двоповерховому будинку, де нині філія санаторію "Пролісок", за совєтів був "обкомівський гуртожиток" і там жив багаторічний голова облвиконкому, уродженець Старовижівщини Юхим Ярощук. А у споруді за адресою Ярощука, 12, проживав з сім'єю перший секретар обкому Федір Калита.

Двоповерховий маєток будували ще за Польщі. Дотепер за спорудою вгадується добротна колись оселя. Великі вікна. Колони. Мансандри. Балкони. З десяток кімнат. Під вікнами - ялини. Довкола - асфальтовані доріжки.

Але знайти такий будинок з дороги дуже важко, навіть місцеві не допоможуть.

Хоча ім'я як мінімум одного господаря цієї споруди історія (хоча й неофіційна) таки зберегла. Те, що тут жив Федір Калита - факт відомий. Щоправда, лише сусідам-старожилам або ж тим краянам, які у 60-х працювали десь у партійних структурах.

Федір Іларіонович Калита був не українським радянським партійним діячем. Із рибінспектора, вчителя, секретаря райкому він виріс до заступника командира авіаційної ескадрильї з політичної частини 245-го штурмового авіаполку, з 1939-го був членом ВКП(б), а по війні призначений 2-м секретарем Володимир-Волинського райкому партії.

У 1961-му Федір Калита зайняв найважливішу посаду в області, ставши 1-м секретарем Волинського обкому КПУ. Був депутатом Верховної ради УРСР трьох скликань і членом ЦК.

Робота в обкомі вимагала і зусиль, і чи не постійної присутності в кабінеті. Тому жити поблизу місця роботи було зручно, та й, очевидно, апартаменти секретареві випали пристойні.

Залишив свою посаду Калита у 1969-му. В офіційній біографії зафіксовано: у серпні 69-го його призначено головою (за ще однією версією - заступником голови) Державного комітету Ради Міністрів УРСР з охорони природи. Потім - "на пенсії". Навпроти дати смерті стоїть знак питання. Натомість на Волині дотепер розповідають, що ніякої пенсії у Калити не було, тож за знаком питання ховається дещо більше, ніж відсутність інформації. Федір Калита покінчив життя самогубством.

Тоді в газетах про таке не писали. Тож, з'ясувати подробиці драматичноїі сторії виявилося непросто. Партія ретельно замітала сліди за своїми.

"Цікавою була історія звільнення Федора Калити з посади секретаря обкому. На Калиту хтось почав писати анонімки в ЦК. Факти перевіряли, і вони завжди співпадали. Довго ламали голову, хто ж це пише. Аж поки в одній анонімці автор ручкою перекреслив якесь слово і надписав зверху виправлене. Тоді зробили графологічну експертизу. Після чого виявилося, що в ЦК доносив ... секретар обкому з ідеології Шведак, у якого з Калитою склалися неприязні стосунки на роботі, хоч вони це і приховували", - розповідає Андрій Бондарчук, народний депутат України 1-го скликання, а до постання Незалежної України - журналіст.

Після такого Шведака (який теж був членом ЦК) звільнили. Слідом пішов з посади і Федір Калита. Для годиться, останнього призначили на пристойну посаду в Києві. Той очолив Держкомітет з охорони природи.

"У Києві Калиті дали квартиру. Але дружини секретарів, ви ж знаєте, були такі примхливі... Так-от дружині Калити каштани затіняли світло у вікнах нового помешкання. Вона стала наполягати, щоб чоловік розпорядився зрізати ті дерева. І той таки дав такий наказ. каштани зрізали. Але це є совєтські часи: люди у дворі написали скаргу, що, мовляв, голова Держкомітету з охорони природи велів зрізати дерева в місті. Це був скандал. Із тріском Калита полетів з цієї посади", - згадує екс-нардеп.

Через таку помилку Федора Калиту партія призначила уповноваженим "по оргнабору" (контроювати процес вербування людей на комуністичні будови, виїзди на постійне місце проживання у східні області, тощо). Такого приниження вчорашній секретар не стерпів. Він прийшов додому у свою київську квартиру, дістав мисливську рушницю (а був затятим мисливцем), і вистрілив собі у рот, наступивши ногою на курок.

Після Калити на посаду 1-го серкетаря Волинського обкому призначили Семена Заїченка.

Він був значно молодшим за Калиту. Чужинцем - з Полтавської області. За фахом - гірничий інженер, тому дотепер старожили згадують його як дуже недосвідченого у державних справах. Хоч на Волинь прибув з посади інспектор ЦК КПУ.

Пропрацював всього чотири роки: з серпня 1969-го до серпня 1973-го. Чоловік був небайдужим до алкоголю. Після чергового передозування і він вистрелив собі у висок.

Щоправда, де це сталося чи хоча б де жив Заїченко, розвідати не вдалося. За словами Андрія Бондарчука, йому відомо, що Заїченко застрелився з власного пістолета.

А чи справді причина тому лише алкоголь, хто його знає. Історія волинського обкому дотепер у багатьох випадках невідома. І справжні факти можуть розповісти лише очевидці, які все чули, бачили, але мовчали, заради власної безпеки.

Після цього на Волинь прислали більш досвідченого Миколу Коржа. А про "сумний волинський рекорд" (словами Андрія Бондарчука), тобто два самогубства перших осіб області поспіль, стали забувати.

Свого часу через три дерева під оселею Федір Калита пішов із життя, тепер його колишня хата заростає непрохідними хащами. Хоча у самотній споруді вгадується колишня розкіш. Проте не така вона й самотня.

Помітно, що у будинку хтось живе. Тут є предмети побуту, ліжко. Привидів знайти не вдалось. на загратованому вікні на розірваній коробці незграбно написаний номер мобільного із підписом «Дєд Микола».

Мобільний "Дєда Миколи" не відповідає...

«Можливо, ці стіни ховають ще більше таємниць? Тому очевидно: далі – буде», - кажуть автори публікації на Волинь24

P.S. Як повідомив Андрій Бондарчук, вулиця Ярощука у Луцьку включена до переліку тих, які підлягають декомунізації, тобто - зміні назви. Він переконаний: у цій назві - нічого комуністичного:

"Мені б дуже не хотілося, щоб так сталося. Я абсолютно з цим не згоден. Посада голови облвиконкому, яким багато років був наш земляк Юхим Ярощук, - не партійна. Ярощук - це прізвище людини, яка на своїй роботі принесла багато користі Волині".