Приїхали й з рибкою у пакеті: як у Луцьку допомагають переселенцям із тваринами

У Луцьку функціонує особливе волонтерське угрупування — Центр допомоги переселенцям з тваринами. Його організували троє небайдужих жінок – Елена Казанцева, Наталія Петрук та Вероніка-Соломія Цибульська.

Двері центру відкрилися у червні й з того часу він успішно функціонує. Журналістка Район.Луцьк поспілкувалася з однією з організаторок Оленою Казанцевою.

Такий центр, де готові допомогти як людям, так і тваринам, єдиний у Луцьку. Першу допомогу у вигляді кормів для тварин та одягу привозили самі ж організаторки з-за кордону, допомагали й друзі з Америки.

«Одного дня вирішили об’єднати наші зусилля для того, щоб люди отримали допомогу. Самотужки знайшли приміщення і почали роботу», – розповідає пані Елена.

У першу чергу там можна знайти одяг, взуття та розуміння. Для улюбленців – їжа, переноски, медикаменти від глистів та бліх, комбінезони для тих, хто не звик до луцької зими. Кормів на тиждень потрібно багато. У пріоритеті ті, хто має великих собак.

«На жаль, корми – це наша больова точка, тому що їх дуже мало, а потреби великі. Невелику собаку чи кота значно легше прогодувати», – каже волонтерка.

Працює у центрі п’ятеро волонтерів-переселенців, які вирішили допомагати із перших днів. Часто приходять на поміч й інші переселенці. Щопонеділка тут проводять дні відкритих дверей, саме тоді найбільше людей звертаються до волонтерів. Буває, за три години центр відвідує 200 осіб.

Організатори не обмежуються лише в одноразовій допомозі, люди можуть приходити стільки, скільки їм потрібно. Однак обов’язковою є довідка ВПО, з нею приймуть усіх.

«До нас приходять навіть відпочити, за місяці роботи центру тут сформувалося коло людей, які мають однакові болі, розуміння один одного і звісно те, що всіх їх об’єднує – любов до своїх домашніх улюбленців», – розповідає пані Елена.

Ветеринарну допомогу у центрі не надають, але направляють до ветклінік, з якими співпрацюють.

Жінка розповідає, що зараз багато небайдужих допомагають центру, в основному з найбільшою потребою – кормами для тварин. Місцеві жителі приносять, що можуть. Нещодавно допомогу отримали від місцевої стоматологічної клініки. До збору часто долучаються знайомі волонтерок, фінансують якісь покупки.

«Ми ведемо активну інформаційну кампанію у соцмережах. Люди нас бачать і з радістю долучаються з допомогою. Хочу подякувати усім небайдужим з Луцької громади, Волині, Львівщини, Одеси, хто відкликається на наші повідомлення», – розчулено додає жінка.

Попри все, спонсорів не вистачає на кількість охочих отримати допомогу. Волонтерка розповідає, що на поміч людям з тваринами приходять ті, хто і самі мають домашніх улюбленців.

У центрі також займаються і пошуком житла для переселенців. Пані Елена розповідає, що знайти місце, де б прийняли з твариною, дуже важко.

«Досить часто відмовляють у житлі через наявність улюбленця і, на жаль, це поширене явище», – додає волонтерка.

Переселенка Жанна має дві великі собаки й саме перебуває в процесі пошуку житла. Каже, що собаки не «кишенькові» і через це усі відмовляють. Впросилася до однієї пані в будинок, але це не довготривала перспектива.

«Двадцятикілограмову собаку за пазуху не сховаєш», – жартує Елена Казанцева.

Оскільки зараз дощова погода, а люди із собаками щодня вигулюють їх, то замовили з Америки зручне взуття для господарів чотирилапих. Жінка каже, що це був подарунок для переселенців на день Святого Миколая.

Собаки та коти – не єдині відвідувачі центру. Багато хто приїжджає із гризунами, папугами, один чоловік навіть привіз рибку у пакеті, потім волонтери знайшли для неї акваріум. Приймали тут хамелеона та змій. 

На жаль, ресурсів, щоб якось допомогти цим тваринам, не мали, господарі поїхали шукати кращого прихистку.

«Наші люди дивовижні. Мало того, що переїжджають зі своїми тваринами, то й уже на місті починають підгодовувати бездомних, або забирати до себе. Є багато таких родин, які умовно приїхали з вівчаркою, а уже мають і котиків», –ділиться волонтерка.

Пані Елена розповідає, що найпоширенішою помилкою у догляді за тваринами є їхнє харчування. Цю тезу вона перевірила й за час функціонування центру. Старається зі всіма спілкуватися та підказувати, як правильно. 

Проблемне питання – стерилізація, адже часто для цього не вистачає коштів, а потомство має великий шанс залишитися безпритульним. Волонтерка розповідає, що таки намагаються допомогти у цьому питанні, але ресурси обмежені.

Жінка закликає усіх небайдужих долучитися до допомоги й нагадує, що найгостріше питання – корм для тварин.

Наприкінці лютого планують закривати Центр допомоги переселенцям з тваринами у приміщенні на Дубнівській і перейти у формат спілкування з людьми через месенджери. Допомогу надаватимуть усім, хто потребує і кожне питання будуть з’ясовувати особисто. 

На жаль, стикнулися і з тим, що приходять одні й ті самі люди, часто шукаючи саме брендові речі, які потім перепродають. Виходить, що користуються добротою волонтерів. 

День відкритих дверей

Відгук вдячних родин

День відкритих дверей