Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Двоє друзів-побратимів тричі здіймали заборонений стяг над Луцьком

17:12 23.08.2016
1251

Ювілейна 25-та річниця Незалежності України і Дня національного прапора є особливо знаковою для двох друзів-побратимів ­творців Оксамитової революції та перших прапороносців синьо-жовтого стягу Геннадія Кожевнікова та Віктора Федосюка. Обоє в далекі 1990-ті відстоювали національну ідентичність. А нині, в переддень ювілею Незалежності, гірко визнають: таки не зуміли зламати хребет комуно-олігархічній системі.


ПІДПІЛЬНІ ШТАНДАРТИ ШУКАЛИ ЗАКУТКАМИ

Тогочасні активісти визвольних змагань, а нині відомий бізнесмен-видавець, отаман Козацького Стрілецького Братства Віктор Федосюк і громадський діяч, політик та голова об'єднання «Волинська громада» Геннадій Кожевніков найбільш відомі як організатори «живого ланцюга» до Дня Злуки 21 січня 1990 року. Однак маловідомий факт, що саме ці молоді та ініціативні патріоти ще наприкінці 1980-х організовували спротив системі та вперше здійняли національний синьо-жовтий стяг над древнім Луцьком.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Нам казали, що зараз в нас будуть стріляти кагебісти. А нам було байдуже», – Геннадій Кожевніков про День Соборності

­Активно займалися політикою з 1988 року. Були молоді, хотіли змін, ­ пригадує Геннадій Кожевніков. ­Обов’язковою умовою була наявність національної символіки. Тоді вона ще не була державною, але ми її піднімали чи не на кожній акції спротиву.

Три жовто-сині стяги вперше Віктор і Геннадій здійняли впродовж революційних подій 1990-го. Як пригадують активісти, якось під час велелюдного віче на Замковій площі люд вимагав здійняти національну символіку.

«Не хочемо, щоб над замком Любарта майорів комуно-червоний прапор. Ми українці, наш стяг ­ жовто-блакитний», – ­вимагали лучани.

Було то на Вербну неділю, стояв надто морозний день. Віктор Федосюк і Геннадій Кожевніков знайшли кріплення для флагштоку, дісталися найвищої точки В'їзної вежі та зачепити омріяний крізь століття святий український прапор.

­Далі були стяги над Луцькою міськрадою та Волинським облвиконкомом. Щоб здійняти стяг над мерією, мусили шукати його закутками. Ніхто не зважився допомогти, окрім завгоспа.

Не через страх, а щоб нічого не потрощили, –­ сміється Віктор Федосюк.

Примітно, що після доленосних подій тогочасні патріоти вирішили зберегти пам'ятні стяги, зокрема з даху міської ради.

­Прапор віднесли під скло в обласний краєзнавчий музей.

Інша ж доля чекала червоного прапора обласної компартії. Тогочасний КДБіст тихцем сховав стяг за пазуху. Згодом теж відніс до музею. Кажуть, нині той комуністичний прапор досі припадає пилюкою в музейних сховищах.

«До речі, ми з Віктором розвішували й помаранчеві прапори під час Революції 2004-го, ­ – каже Геннадій Геннадійович. ­– Пам’ятаю, всі були тоді в купі. Я казав: не шарф Антону Кривицькому треба вішати, а помаранчеві прапори біля міської ради».

ЗМІНИЛИ ШТАНДАРТИ, АЛЕ НЕ ЛЮДЕЙ ПРИ ВЛАДІ

Відтоді Віктор Федосюк і Геннадій Кожевніков ніколи не ігнорували барикад, не були байдужими до суспільних потрясінь. Як-то під час Революції гідності. Однак нині, через 25 літ після здобуття незалежності, не приховують:­ оптимізму поменшало.

­Треба визнати: за ті попередні роки не спромоглися остаточно змінити систему, де панують олігархи. Таке враження, ніби змінили штандарти, але не людей при владі. Найгірше ­, що не змінилася місцева еліта: обіцяє одне, скажімо, люстрацію, а насправді не виконує обіцянки, ­кажуть прапороносці.

На думку громадських активістів, проблема криється в поколіннях.

­Іще не відійшло те старе покоління моїсеєвих дітей, яких потрібно водити пустелею ще 40 років, ­ – каже Віктор Федосюк. ­ І досі не кане покоління тих, хто не зумів збудувати державу-мрію, досі українці не пізнають справедливості, якої заслуговують.

Роман ЖИЖАРА

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

Коментарі
15 серпня
Вчора
13.08.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин