Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Студенти (фото ілюстративне)
Студенти (фото ілюстративне)

Без упереджень і стереотипів: як у волинських вишах впроваджують гендерну освіту

19:41 20.03.2020
1070

На Волині в університетах створюють дружні середовища як для дівчат, так і хлопців. Намагаються зробити умови комфортними та зручними. Молоді мами-студентки теж мають можливість здобути професію. А все чому? Тому що у вишах впроваджують гендерні підходи до освіти. Це важливо для підготовки сучасного спеціаліста чи спеціалістки з будь-якої сфери знань.

Згідно статті 21 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», який діє з 2005 року, йдеться, зокрема, про те, що навчальні заклади повинні забезпечувати:

  • рівні умови для жінок і чоловіків під час вступу до навчальних закладів, оцінки знань, надання грантів, позик студентам;
  • підготовку та видання підручників, навчальних посібників, вільних від стереотипних уявлень про роль жінки й чоловіка й спрямованих на формування ненасильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, поваги до людської гідності та статевої недоторканості;
  • виховання культури гендерної рівності, ненасильницької поведінки, взаємоповаги та рівного розподілу професійних і сімейних обов'язків між жінками та чоловіками.

Як впроваджують гендерний підхід до освіти в двох університетах у Луцьку, та які результати цього, з’ясовувала журналістка Район.Луцьк у фахівчинь Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Оксани Ярош і Луцького національно-технічного університету Оксани Жук та Ірини Сушик.

НАВІЩО ПОТРІБНА ГЕНДЕРНА ОСВІТА

Професорка кафедри політології та державного управління СНУ імені Лесі Українки Оксана Ярош розповіла, що кожній людині з університетською освітою варто знати норми та цінності демократичного суспільства, права і свободи людини, нормативну-правову базу.

«А саме цьому і сприяє гендерна освіта, бо дає розуміння, що люди – різні, мають гарантовані Конституцією права, але часто не можуть ними скористатися. Людина, незалежно від статі, має реалізовувати свої можливості в суспільстві. А не так, що раз ти дівчинка, то тобі – не у ІТ-сферу чи математику, а якщо ти хлопець, то тобі зась бути вихователем. У нас цих стереотипів так багато і вони дуже живучі, однак їх ціна дуже висока. Це – зламані долі, перекреслені наміри, вибір професії, яка не до душі», – прокоментувала гендерна експертка.

Також Оксана Ярош зауважила: коли починається дискусія на теми фізики чи хімії, то диспутанти не так активно в неї включаються, бо треба ж мати хоча б базові знання із предмету дискусії. Проте в дискусіях на гендерну тематику кожному і кожній є багато що сказати, бо усі мають свій особистий досвід, який сміливо виносять на загал.

«А в науці має бути все перевірено. Якщо статистика, – то офіційна, якщо дослідження, – то із солідного джерела. Маніпуляцій у цій темі дуже багато, на жаль. А треба, щоб фахові підготовлені викладачі із гендерної тематики надавали об’єктивні наукові знання, а студенти мали можливість чути і здобувати фахові компетентності, достойну конкурентну на ринку праці освіту», – наголосила Оксана Ярош.

За інформацією завідувачки кафедри соціального забезпечення і гуманітарних наук Луцького НТУ Оксани Жук та керівниці Центру гендерної освіти, доцентки кафедри соціального забезпечення та гуманітарних наук Ірини Сушик, інтеграція України до європейського співтовариства потребує істотної перебудови усієї системи державного функціонування на нових демократичних принципах, вільних від будь-якої форми дискримінації, в тому числі за гендерною ознакою.

В Україні прийнято та ратифіковано низку міжнародних документів, які спрямовані на забезпечення рівних прав жінок та чоловіків. Реалізація принципу гендерної демократії повинна розпочинатись із закладів освіти при підтримці громадських організацій, держави. У такому поєднанні визначається реальна гендерна культура суспільства, яка передбачає повагу до статево-рольових цінностей кожної людини та забезпечення відповідних її потреб.

ГЕНДЕРНИЙ ПІДХІД ДО ОСВІТИ В УНІВЕРСИТЕТАХ

За словами Оксани Ярош, гендерний підхід до освіти в СНУ імені Лесі Українки, як і в будь-якому іншому виші, міститься в кількох складових.

По-перше, у кадровій роботі зі студентами та викладачами. Цей аспект включає те, щоб університет був дружнім середовищем до дівчат, хлопців, жінок, чоловіків, враховував їх особливості, як-от – стан здоров’я, вік, сімейне становище.

По-друге, врахування гендерного підходу у навчальному процесі.

«У нашому університеті є спеціалізовані курси з гендерної тематики на окремих спеціальностях «Гендерна лінгвістика», «Гендерна психологія», «Політика гендерної рівності» для політологів. Також у навчальних дисциплінах є окремі гендерні теми», – розповіла Оксана Ярош.

По-третє, це наукова робота із гендерної тематики, підготовка і видання тез конференцій, статей у збірниках, наукових робіт. В університеті Лесі Українки ще від 2005 року, від часу прийняття закону, створена Лабораторія гендерних досліджень.

По-четверте, впровадження гендерного підходу у виховному процесі, організації тематичних заходів.


У Луцькому НТУ викладачі й викладачки кафедри соціального забезпечення і гуманітарних наук цікавилися гендерною проблематикою із 2011 року.

«У цей час активізувалися гендерні дослідження в Україні, почали відбуватися дискусії, конференції, в яких наші викладачі та викладачки брали участь. Як результат, у 2013 році створили Центр гендерної освіти ЛНТУ на базі кафедри інженерної педагогіки, психології та українознавства. У листопаді 2014 року Центр гендерної освіти (ЦГО) долучився до Всеукраїнської мережі осередків гендерної освіти у закладах вищої освіти і активно співпрацює з ними донині», – зауважила керівниця ЦГО Ірина Сушик.

У 2013-2014 роках на базі кафедри інженерної педагогіки, психології та українознавства організували міжвузівський семінар, засідання круглого столу, тренінги серед студентів. Їх метою було обговорення гендерночутливих методик навчання і виховання, інструментів впровадження гендерної рівності в технічному навчальному закладі; обговорення прав і можливостей для здобуття професії молодими матерями-студентками у ВНЗ; підтримка продуктивного навчання студентів та їхнього відповідального ставлення до сім’ї.

Окрім того, університет у партнерстві із Сумським державним університетом реалізували проєкт «Рівні можливості для здобуття професії молодими матерями-студентками у вищих навчальних закладах» у рамках ініціативи «Університет, дружній до сім’ї». Проєкт був спрямований на формування гендерночутливого середовища університету, гармонізацію гендерної асиметрії між студентами різних статей технічного вузу.

У 2015 році Луцький НТУ провів гендерний аудит і презентував гендерний паспорт навчального закладу. У планах на цей рік повторно провести аудит і створити паспорт.

ЧИ Є ЗМІНИ ПІСЛЯ ГЕНДЕРНОГО ПІДХОДУ ДО ОСВІТИ

Професорка СНУ імені Лесі Українки Оксана Ярош пояснила, що у студентів гендерна тематика завжди викликає жвавий інтерес, спочатку – у студенток. У хлопців пізніше включається мотивація розібратися – коли розуміють, що гендерні проблеми – це не «жіночі» чи «чоловічі», а проблеми суспільства, бо є сфери, де більше потерпають жінки, а є, що чоловіки.

«На початках вивчення курсу із гендерної рівності, із власного досвіду, заважають гендерні стереотипи у студентів і студенток, бо вони живуть у суспільстві й засвоюють усе, що навкруги діється. Але у процесі пізнання їх бачення і розуміння суспільних процесів змінюється, включається критичне мислення», – розповіла Оксана Ярош.

За словами професорки, більшість спочатку не розуміють, чому важлива гендерна тематика, яка різниця, чоловік чи жінка на посаді, аби людина хороша. А потім виникають питання, чому жінок менше у політиці, що цьому заважає, або чому до домашньої праці не долучаються чоловіки?

«Тому має значення, хто ця людина, яка приймає рішення. І ще такий аспект: що ж це за наша країна така, що ми, на словах, так поважаємо жінок нібито, а на практиці їх мало у владі – на центральному і регіональному рівнях. Насильство у сім’ях – дуже гостра проблема. Різниця у зарплаті жінок і чоловіків. Ми, як держава, пасемо задніх у рейтингах досягненні гендерної рівності. Ще багато роботи. Освіта – дуже важлива», – наголосила Оксана Ярош.

За інформацією Оксани Жук та Ірини Сушик, зміни в їхньому навчальному закладі відчутні. Адже ЛНТУ, який формує гендерну свідомість та культуру молоді, робить зміни у суспільстві, в якому не має бути місця дискримінації за ознакою статі, насильства тощо.


«Ми цілком можемо позиціонувати себе як гендерночутливий заклад вищої освіти за багатьма показниками, хоча є куди рости і розвиватися», – наголосила Оксана Жук.

Багатьом із головних критеріїв гендерної чутливості сучасного університету ЛНТУ відповідає і продовжує роботу в цьому напрямку.

«Проведений гендерний аудит 2015 року показав гендерну картину університету. Зокрема, моніторинг керівного складу Луцького НТУ та студентського-викладацького середовища виявив, що співвідношення чоловіків і жінок на керівних посадах в університеті побудовані за принципом паритету, що є швидше винятком для технічних вишів», – підкреслила Ірина Сушик.

Університети мають надавати освітні послуги якісно, без упереджень і стереотипів. Саме тому й необхідні гендерні підходи у вишах як база для формування успішної людини із демократичними цінностями та нормами.

Анна МАНЮХІНА

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews

загрузка...
Коментарі
4 квітня
Вчора
02.04.2020
01.04.2020