Як переселенцям знайти роботу. Досвід бахмутянки в Луцьку

29 Серпня 2022, 22:39
Потрібні зусилля, щоб підібрати собі працю у Луцьку ФОТО 4784
Потрібні зусилля, щоб підібрати собі працю у Луцьку

Місто Бахмут – у топі новинних стрічок щонайменше чотири місяці. Привід прикрий – росіяни постійно намагаються захопити це старовинне містечко на Донечинні. Поки агресор ламає зуби об потужну оборону ЗСУ, жителі Бахмута і околиць досі евакуюються і намагаються відновити своє життя на спокійніших територіях. 

У Луцьку теж зупинилося чимало бахмутян. Крім тривожних новин з прифронтового дому, на новому місці мають свої турботи: як облаштувати побут і знайти роботу. 

Як почати жити наново, залишивши все своє майно, рідних та улюблені місця? Чи можливо знайти роботу і подбати про дітей? 

Ці проблеми вивчали спільно журналісти Район.Луцьк разом з порталом Бахмут.IN.UA. Разом ми дослідили ринок праці в Україні та у Луцьку та дізналися, які умови держава та роботодавці пропонують громадянам у такій важкій ситуації. 

Також ми поцікавилися, чи працює ця система насправді, і що робити, якщо фінансове становище «довело до межі». Про це і не тільки – у нашому спільному матеріалі.

Потрібні зусилля, щоб підібрати собі працю у Луцьку 

Сім'я бахмутянки Сніжани Грахно задумалася про евакуацію, коли росіяни почали масово обстрілювати їхнє місто.  За словами жінки, до останнього мали надію, що їхнє місто окупанти не чіпатимуть та все буде добре. 

У квітні, після чергового обстрілу, їм подзвонив знайомий і розповів про евакуаційний автобус на захід України, тож довго не думаючи, склали тривожну валізку та приїхали до Луцька.

Світлана зізнається, що спочатку було важко – у Бахмуті лишилось усе їхнє життя: квартира, машина, речі. Незвичним було й життя у великому місті  – їхнє містечко в рази менше від Луцька. Та за доволі короткий час, обжилися, звикли та полюбили нове місце.

«Складається таке враження, що я вже років два тут живу. Все подобається, до всього вже звикли», – каже жінка.

Читайте також: Куди звертатись батькам дітей із труднощами розвитку та інвалідністю, у тому числі переселенцям

Протягом трьох днів після прибуття до Луцька подружжя з донькою шукало житло. 

«Щось було надто дорого, щось надто далеко. Та все ж знайшли квартиру, у якій жили протягом двох місяців безоплатно, за нами були тільки комунальні послуги», – розповідає Сніжана, яка першою із сім’ї першою працевлаштувалася після півтора місяця пошуків.

Вона – майстриня манікюру і  не зверталась до Центру зайнятості, шукала роботу самотужки через соцмережі, спеціалізовані сайти та телеграм-канали. Каже, що побачила пост про вакансію у Салоні краси Галини Марушко в інстаграмі, написала, і її відразу запросили на співбесіду. Через день жінка вийшла працювати. 

Сніжана за професією кондитерка. Ще у Бахмуті працювала два роки за освітою, пізніше пішла в декретну відпустку й тоді зрозуміла, що їй подобається манікюрна справа. Вивчилась, та змінила сферу діяльності.

Чоловік знайшов роботу трішки пізніше. Сніжана каже, що по Луцьку вакансій на той момент особливо не було, тому він влаштувався касиром у придорожньому магазині за межами міста.

Галина Марушко, власниця салону, де працює Сніжана, розповідає, що з початку повномасштабного вторгнення зазнає постійних труднощів із кадрами. Після перших вибухів у Луцьку, майстрині виїхали до Польщі, тому вона вимушена була шукати новий персонал. 

Щоб врятувати свій бізнес запросила на роботу переселенок. На початку у салоні працювало троє жінок, які тимчасово облаштувалися у Луцьку. Пізніше стало четверо, а наразі працює дві майстрині з Донецької області.

«Це взаємовигідна угода, так би мовити. Я їм допомагаю, щоб вони мали заробіток, і кваліфікацію не втрачали. Для мене – це можливість зберегти салон у роботі, і не закритися. Витягувати оренду, комунальні, податки», – розповідає Галина Марушко.

Читайте також: У Луцьку відкрили виставку графічних малюнків, які створили переселенці

Власниця салону практикує жорсткі співбесіди та обирає справді хороших спеціалісток.

«Мій салон має репутацію. Не зважаючи на те, чи переселенці, чи ні, я все ж дивлюся кого беру на роботу, щоб не втрачати клієнтів. Мої дівчата дуже хороші та душевні, тому я задоволена», – радіє пані Галина.

Як переселенці шукають роботу

Редакція «Бахмут.IN.UA» дізналася серед своїх читачів, яка ситуація з працевлаштуванням серед переселенців на практиці. На опитування відгукнулося 76 людей, які після повномасштабного вторгнення вимушено покинули рідні громади. Дві третини опитаних – люди віком від 35 до 55 років, понад 85% – жінки.

Варто зазначити, що абсолютна більшість учасників опитування живуть у Дніпропетровській області – таких 63%. На другому місці – Закарпатська область, де розмістилося 13% опитаних. Решта рівномірно розподілена по різних областях країни, трохи відзначився лише Київ: якщо результати у всіх інших регіонах дорівнюють 1,3%, то до столиці переїхало 2,6% опитаних.

Щодо працевлаштування: 58% респондентів перебувають у пошуку роботи за місцем проживання або планують цим займатися і лише 20% вдалося знайти роботу. При цьому понад 20% людей не мають наміру продовжувати пошуки. Майже половина аргументує це відсутністю роботи на новому місці проживання.

З тих, хто не має наміру шукати нове місце роботи, 40% уже знайшли джерело заробітку віддалено, а 20% перебуває у декретній відпустці. При цьому 13% здалися після кількох відмов роботодавців через внутрішню конкуренцію між переселенцями та місцевими жителями. Менше ніж 5% задоволені гуманітарною допомогою та виплатами від держави, стільки ж живуть на заощадження та задоволені своїм положенням.

Серед опитаних 72% не зверталися за допомогою до місцевої влади або в Центри зайнятості населення, 17% залучилися підтримкою відповідних органів, а 10% тільки отримували консультації. 

Щодо тривалості періоду пошуку роботи, то наша статистику виглядає досить гнітюче: 40% переселенців перебувають у пошуку від місяця до трьох, понад 30% не можуть знайти роботу довше трьох місяців, а 28% почали переглядати вакансії менше ніж місяць тому.

Більшість готова на будь-яку роботу: таких відповідей понад 65%. П'ята частина опитаних все ж таки шукає вакансії за спеціальністю, а для 17% є лише одне принципове питання: офіційне працевлаштування.

Рівень зарплат також упав, багато хто це розуміє. Тому половина претендентів очікують отримувати від 10 до 15 тисяч гривень. Майже 25% готові на зарплатню нижче 10 тисяч гривень, ще 20% хочуть понад 15 тисяч. Вимоги вище 20 та 30 тисяч зустрічаються рідко – у 3,3% та 1,6% випадків відповідно.

Згідно з нашим опитуванням, найпопулярніший спосіб пошуку роботи – перегляд вакансій на місцевих сайтах, ЗМІ та газетах (58%). Трохи менше половини переселенців шукають роботу через онлайн- та офлайн-оголошення. Решта однаковою мірою використовують всеукраїнські сайти з пошуку роботи, намагаються працевлаштуватися через знайомих або фізично звертаються до потенційних роботодавців з проханням розглянути їхню кандидатуру.

Читайте також: Культурні хаби у війні: луцький актор створив арт-майстерню для дітей-переселенців

Як змінився ринок праці у Луцьку під час війни

У Луцька та громаді зупинилося близько 15,5 тисяч внутрішньо переміщених українців. Луцьк, як і будь-яке західноукраїнське місто є привабливим для переселенців, адже є саме тиловим містом. Та не усі люди затримуються в одному місці надовго – хтось переїздить до інших міст або селищ, а хтось шукає кращого життя за кордоном.

Така подвійна міграція відбувається тому, що українці покидають ті регіони, у яких до війни було більше роботи та вищі зарплати, ніж у західних областях. За даними Держкомстату, у січні 2022 року середня зарплата у Донецькій області становила 15480 гривень, у Волинській – 11735.

Нині на Волині, за даними обласного центру зайнятості, роботодавці ладні платити своїм робітникам в середньому 8 860 гривень. За видами економічної діяльності, більша кількість вакансій налічується у гуртовій та роздрібній торгівлі (39,6%), на підприємствах переробної промисловості (20,7%), у сфері транспорту, складського господарства, поштової діяльності (7,1%). 

Деякі підприємства принципово відмовляються розглядати резюме переселенців. Але ситуацію дещо програма Кабінету міністрів щодо компенсації 6500 гривень при прийнятті на роботу ВПО. 

Зокрема, за даними Волинського обласного центру зайнятості, таку фінансову допомогу дадуть 171-му роботодавцю на 314 людей. Підприємець повинен подати документи до ЦЗ. Якщо із документами все добре, то приймається рішення по виплатах.

Читайте також: Повторна допомога ВПО: як подати заявку на виплату

Та все ж більше страждають саме ті, хто шукає роботу, а не надає робоче місце. Компанії оптимізовують витрати, скорочують заробітну плату та бонуси, або ж взагалі скорочують співробітників. Тому виникає конкуренція саме серед шукачів роботи.

У роботодавців своєю чергою з’являється більший вибір спеціалістів на свої вакансії. За даними Волинського обласного центру зайнятості, в середньому по регіону на одне вільне робоче місце претендує шестеро кандидатів (для порівняння: у 2021 році – три особи).

З 24 лютого по 1 серпня до Луцького міського центру зайнятості звернулося 811 переселенців. Працевлаштувалася через центр 151 людина. Більшість знайшли роботу у галузях торгівлі, медицини, легкої та переробної промисловостей.

306 осіб отримали статус безробітних, та варто зазначити, ще є категорія людей, яким неможливо наразі надати такий статус – якщо людина зараз перебуває у трудових відносинах на своєму постійному місці роботи, наприклад, досі зареєстрована у штаті лікарні, або у школі в Бахмуті. Але центр зайнятості може підшукати такій людині роботу за сумісництвом, по договору або ж за іншими варіантами, як передбачені законодавством.

Читайте також: Безплатно і з пільгами: як з осені харчуватимуться переселенці у Луцькій громаді

Де в Україні є робота

Журналісти Бахмут.IN.UA дізнавалися, чи реально знайти роботу в Україні, будучи посереднім фахівцем або без спеціалізації зовсім.

У пресслужбі Державного центру зайнятості розповіли, що всього з початку року налічувалося 140 тисяч безробітних громадян. З них із 24 лютого статус безробітних набули 38 тисяч внутрішньо переселених осіб. За цей період вдалося працевлаштувати 7,7 тисячі переселенців. Більшість знайшла роботу у сільському господарстві, переробній промисловості, торгівлі та сфері ремонту.

«Хтось звернувся, не отримавши статус. На цей час за консультацією до нас звернулося майже 50 тисяч осіб, із них ВПО – 36 тисяч. Це ті люди, які з якоїсь причини не змогли чи не захотіли офіційно звільнятися з минулого місця роботи. Буває й таке, що переселенці повертаються до прифронтових регіонів, оскільки довго не можуть знайти роботу, а кількість заощаджень не дозволяє довго перебувати «у простої».

Подати заявку на отримання статусу безробітного та відповідних виплат можна через портал «Дія», Google-форму, чат-бот або електронну пошту. 

Окрім цього, Центр зайнятості надає мікрогранти для підприємців-початківців. За програмою будь-хто може отримати від 50 до 250 тисяч гривень залежно від того, скільки нових робочих місць буде створено.

У травні Кабмін дозволив кожному роботодавцю, який приймає на роботу ВПО, отримувати компенсацію у розмірі 6,5 тисяч гривень на місяць. Заявку можна подати онлайн на порталі «Дія».

Як повідомили в прес-службі Центру зайнятості, компенсацією скористалося 5,6 тисячі роботодавців. Вони взяли на роботу 9,4 тисячі працівників за цією програмою. Урядом виділено 200 мільйонів гривень на такі виплати. Вже виплачено 73 мільйони, отримали заявки на 93 мільйони гривень. Очікують свого призначення ще 34 мільйони гривень. 

Найбільше переселенців знайшли роботу на Дніпропетровщині – за сприяння Центру зайнятості працевлаштувалося близько тисячі осіб. На другому місці Львівська область, де офіційно влаштували понад 600 громадян, далі Вінницька з результатом близько півтисячі. Приблизно такі ж показники у Кіровоградській, Полтавській, Рівненській областях та Києві. 

Найгірша ситуація в окупованих і прифронтових регіонах, що очевидно. Однак, якщо у Херсонській області роботу вдалося знайти всього вісьмом людям, а в Луганській, Чернігівській та Сумській областях – понад 60, то на Донеччині показники несподівано хороші: майже 300 офіційно працевлаштованих осіб.

Подібний аналітичний звіт склали також фахівці «Опендатабот», виходячи з даних сайту з пошуку роботи Work.ua та безкоштовних оголошень OLX. На відміну від статистики Центру зайнятості, який орієнтується на кількість укладених контрактів, Work.ua має інформацію про реальну кількість роботодавців та шукачів у кожному регіоні. 

Частка офіційно працевлаштованих в Україні ще до повномасштабного вторгнення становила меншість. Зараз ситуація ще гірша, оскільки багато претендентів не мають чітких планів про перебування в одному місці, тому не ризикують обкладати себе довгостроковими зобов'язаннями.

Так, кількість вакансій загалом становила лише 38% від показників за той же період минулого року. Загальна кількість нових резюме за рік у порівнянні з липнем 2021 року збільшилася майже вдвічі – на 46%. Згідно з інфографікою аналітиків, найскладніша ситуація з пошуком роботи була в червні. Якщо тоді на одну вакансію відгукувалися у середньому 2,84 раза, то липні вже 1,98 раза.

Крім того, статистика сайту оголошень OLX свідчить про те, що кількість пропозицій некваліфікованої роботи трохи зросла. А саме у цій сфері від початку повномасштабного вторгнення відчувався найбільший дефіцит вакансій. Своєю чергою, трохи виросла затребуваність більшості фахівців, крім IT-сектору. Число нових вакансій для програмістів зменшилося у півтора раза, тоді як шукачів роботи стає дедалі більше.

Читайте також: Не кажіть «все буде добре»: базові правила для спілкування з переселенцями від луцьких психологинь

Цікаво, що дані Центру зайнятості та майданчиків для пошуку роботи про найбільш привабливий регіон з погляду працевлаштування сходяться: це Дніпропетровська область. Кількість нових вакансій там збільшилась на чверть лише за останній місяць. 

Найбільша конкуренція за місце зараз у Київській, Одеській, Дніпропетровській, Харківській та Запорізькій областях. Найкраща ситуація в Закарпатській, Чернівецькій, Миколаївській, Житомирській та Черкаській областях.

Найбільше пропозицій у таких напрямках, як «Сфера обслуговування», «Продажі, закупівля», «Робочі спеціальності, виробництво», «IT, комп'ютери, інтернет» та «Адміністрація».

Вихід є: профнавчання та урядові програми

Журналісти Район.in.ua дослідили, що профнавчання можна отриматиу центрах зайнятості. Людина, яка перебуває на обліку може безкоштовно отримати робітничу професію, відповідно й знайти роботу, яка має попит на ринку праці.

Також у місцевих центрах зайнятості консультують людей, які бажають взяти участь в урядовій програмі «єРобота» з метою запуску власної справи, або розвитку бізнесу зі створенням робочих місць.

Ця нова послуга з мікрогрантів стартувала у липні. Скористатися нею можна заповнивши відповідні документи, які подаються через портал «Дія». Розмір мікрогранту, визначається відповідно до його запиту підприємця, але не менше 50 тисяч гривень.

Учасниками програми можуть стати суб’єкти мікропідприємництва чи малого підприємництва (фізична особа — підприємець або юридична особа), окрім суб’єктів господарювання державного та комунального секторів економіки.

Також за підтримки Уряду в Україні започатковують нову програму для навчання IT-фахівців під назвою «Старт в IT». Скористатися можливостями цієї програми можуть громадяни, які відповідають певним критеріям відбору.

З переліком освітніх програм та суб’єктами освітньої діяльності можна буде ознайомитись на офіційних вебсайтах Міністерства цифрової трансформації та центрів зайнятості.

Люди, які зацікавлені у навчанні та відповідають критеріям, повинні особисто подати заяву через портал «Дія».

Хоч і «біржі праці» пропонують великий спектр послуг, мало людей звертається до цих установ саме із пошуком місця роботи. Це зумовлене тим, що й невелика кількість роботодавців шукає потенційних працівників таким способом. 

Найпопулярнішими механізмами є спеціалізовані сайти, на кшталт work.ua, rabota.ua, сервіс olx та інші. Також модними стають різноманітні телеграм-канали з пошуку роботи. Але, щоб знайти роботу під себе: власний спосіб життя, уподобання та пріоритети, потрібно докласти зусиль, як це зробила наша героїня Сніжана Грахно і роздабула своє місце праці аж в інстаграмі.

Читайте також: Як у луцькій бібліотеці переселенці вивчають українську мову

***

«Матеріал підготовлено у рамках програми «Сильні медіа – сильне суспільство» спільно з громадським медіапорталом Бахмут IN.UA та інтернет-виданням Район.in.ua

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром