Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Подружжя Окладних
Подружжя Окладних

«У нас навіть духовки вдома нема»: як луцьке подружжя відкрило пончикарню

16:56 23.02.2020
5450

«Я не можу сказати, що це було спонтанне рішення. Я йшов до цього більшу частину свого усвідомленого життя», – каже Володимир Окладний, щедро посипаючи круглий пончик білою цукровою пудрою.

Володимир – киянин, який вже кілька років живе у Луцьку. Минулого року він разом з дружиною Вікторією відкрив на головній пішохідній вулиці Луцька яскраву «пончикарню», що швидко стала популярною серед лучан.

Більшу частину невеликого приміщення «Пончика» займає робоча зона. Здавалося б, для виробництва треба не так вже й багато. Все ж, площа за прилавком щільно заставлена різними пристроями. Деякі з них роблять каву, інші – морозиво. Головний тут – «пончиканатор». Так один з маленьких відвідувачів закладу назвав фритюр.


Стіни закладу яскраві й теплі. У вітрині на прилавку чотири види пончиків «з діркою». Саме тих, якими в голлівудських фільмах люблять ласувати американські поліцейські. Тут пропонують звичайні пончики з пудрою, пончики з начинкою, глазур’ю та шоколадом. Серед інших їстівних пропозицій – благодійний пончик, який допомагає зібрати гроші дівчинці з ДЦП та кольорові макаруни з блискітками.



Читайте також: «Мені пофортунило», – волинян про відкриття власної піцерії у Римі

За іронією, свою «пончичну» справу Володимир Окладний розпочав після служби в патрульній поліції. З лав правоохоронців він пішов через важкий графік роботи та низьку зарплатню. Подумав, що краще було би працювати на себе, і нарешті реалізувати хоча б одну зі своїх численних ідей.

«Мені завжди хотілося працювати на себе. Мабуть, свого часу в 90-ті надивився, як люди дуже швидко багатіли, і це в підлітковому віці була така моя «українська мрія» – розбагатіти (сміється – авт.). З часом це бажання трансформувалося, але нікуди не зникало. Воно постійно підживлювалося тим, що все життя я дивився, як ідеї, які приходять в голову мені,реалізовують інші люди. Я думав, що в Луцьку буде легше реалізувати якусь ідею, тому що не така висока конкуренція, нижчі витрати на оренду, ніж в столиці», – розповідає Володимир.

Читайте також: Бізнес зі смаком лимонного перцю: подружжя у Луцьку торгує незвичайними спеціями

Пончики в цій історії, попри яскраві аналогії з Голлівудом і поліцейськими, нічого спільного із минулими роботами чоловіка не мають.

«Вперше мені ця ідея прийшла ще 10 років тому. Я йшов Києвом, і згадав, що колись в моєму дитинстві на цьому місці були дуже смачні пончики. Це продукт, який люблять всі, і він відносно не дорогий. Але вже багато років я їх ніде не бачив. Коли я звільнився з поліції, то звернувся у наш міський центр зайнятості. Там була програма для бізнесменів-початківців, яка пропонувала навчання та невеличку допомогу у відкритті власної справи. Я генерую ідеї та креатив, але як це реалізувати практично – ми вже думаємо разом з дружиною. Я ходив у центр зайнятості на курси бізнесменів-початківців, розробив бізнес-план, і він нам дав бачення того, як це може працювати.

«Останньою краплею» стало те, що коли я вже ходив на курси я знайшов на olx оголошення про продаж пончикового апарату. Саме такого, як я шукав у Луцьку. Це стало таким собі трігером», – каже чоловік.


Читайте також: Як подружжя з Миколаєва перетворило меблеві фантазії українців на успішний бізнес

І хоча пончики смакують дуже по-домашньому, іноземці у Луцьку нерідко порівнюють їх зі справжніми донатами. Володимир жартує, що американський донат – це пончик, який полежав три дні. Американський продукт роблять зі спеціальної суміші. Випічка луцької пончикарні робиться зі звичайного дріжджового тіста.

«Ми починали на ринку. І починали в багатьох моментах дуже неправильно. Так сталося, що ми вже платили оренду за місце, але все ще не вміли робити пончиків. Ні я, ані Віка до того навіть пиріжків вдома не пекли. У нас і духовки нема (сміються – авт.). Два тижні півночі працювали, вчилися, викидали тісто. Тільки після двох тижнів ми вперше отримали те, що можна було, в принципі, назвати пончиком. Зараз вони набагато кращі, але коригування базового рецепту відбувається постійно», – зізнається підприємець.

Читайте також: Мамсько-татський магазин: як лучани зробили своїх безробітних батьків бізнесменами

Удосконалюють тут не тільки пончики. Подружжя розповідає, що з самого початку їм хотілося зробити краще, ніж в інших. Добре какао, смачна кава, особливий чай та «справжнє» морозиво. Над цим Окладні також працюють дуже пильно. Вони люблять свою маленьку пончичну справу, і хочуть робити її якнайкраще.

«У нас є також спеціальні коробки з чотирма пончиками. Це своєрідний хіт. На свята в день ми продавали по 2 – 3 коробки. В основному люди купують їх, щоб привітати колег. Один відвідувач брав для своїх продавців, на три магазини. Жартував, що так ефектно, смачно і бюджетно можна привітати. Коробка на чотири глазуровані пончики вартує всього 45 гривень. Не думаємо, що в Луцьку є ще такі доступні ціни на смаколики», – зауважив Володимир.

Читайте також: Бізнес віри в себе: про одну кав’ярню, двох мам та їх синів з синдромом Дауна. ІНТЕРВ’Ю

Поки ми з Володимиром розмовляємо, Вікторія порається біля прилавка. У дитячому куточку грається їх старша донька Анна. На столі біля неї – аркуші та олівці.

Заклад із яскравим інтер’єром дуже затишний. Це заслуга дружини, каже Володимир. І справді, за недовгий час роботи Вікторія зробила «Пончик» по-справжньому сімейним місцем. Чого вартий конкурс дитячих малюнків до Дня святого Миколая! Роботами малюків прикрасили стіни закладу. Також тут є «благодійний пончик». Кошти від продажу такого ідуть на лікування дівчинки з ДЦП.

Сім'я займає активну громадянську позицію: були учасниками ініціативи «За чисте повітря», групи «Новий подих старого міста». Тому їх у Луцьку знає багато людей.

Читайте також: Посівна круглий рік: як молоде подружжя розвиває магазин насіння. ФОТО

Планів у подружжя також чимало. В майбутньому хотілося б розширити асортимент. Дуже обережно Володимир та Вікторія говорять «пончики без дірок». Такі, як печуть на Світязі. Це для них виклик, і час покаже, наскільки вони до нього готові.



Людмила РОСПОПА

Фото Світлани СОЛТ

Передрук у ЗМІ без дозволу редакції «Бізнес.Район» заборонено

загрузка...
Коментарі

Тарас Гендис

14:27 24.02.2020

пончики дуже смачні, а коштують від 5-8 грн, наїстися можна трьома..за вуха ))))

Марина

09:35 10.03.2020

Добре, коли люди себе знаходять у чомусь. Я поки в пошуках. Всі мої захоплення - одні затрати. То чашку чергову на віоліті куплю, то картину по номерах, то нитки для в'язання а ідей, як заробити - нуль

4 квітня
Вчора
02.04.2020
01.04.2020