Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Учителька малювання відтворює на папері героїв культових фільмів кульковою ручкою

18:07 26.07.2016
2490

З-під руки Ольги Жалай вийшли персонажі «Зоряних війн», Еркюль Пуаро, а зараз вона добралася до кінокартини, яка побила усі рекорди з касових зборів у світі, – «Гри престолів».

Жінка каже, що не є фанаткою фільмів, чиї персонажі стали героями її картин. Просто малює людей, які чомусь впали у вічі. Про це йдеться у матеріалі тижневика «Сім’я і Дім».

– Четвертий епізод «Зоряних війн» демонстрували у Луцьку на початку 90-х. Показ пройшов з аншлагом. До кінотеатру «Москва» тоді прийшли фантастичні натовпи людей, я ще такого напливу не бачила. Я сиділа на третьому ряду, а весь зал був забитий. Було море дорослих і дітей, – пригадує свої перші враження від «Зоряних війн» художниця.





РОДОМ З ЧОРНО-БІЛОГО СРСР

Ольга – вчитель малювання. Навчає дітей одразу у двох луцьких школах: ЗОШ №9 та №24. Каже, що серед її учнів багато талановитих, які цікавляться мистецтвом, і навіть уже має послідовників. Сама ж почала малювати з трьох років. У розмові митець часто згадує про радянські часи, які у художниці асоціюються з чорно-білою картинкою. І це не метафора. Співрозмовниця зазначає, що в той час ілюстрації до книг були з обмеженою кольоровою гамою. Така сама тенденція спостерігалася в одязі та у дитячих іграшках.

– Я колись прочитала цікаву психологічну статтю про те, що радянські діти збирали усе кольорове. Марки, фантики від цукерок та жуйок, наклейки. Це тому, що їм не вистачало кольорів, – каже митець.

Своєї першої картини Ольга не пам'ятає. Зараз в основному малює портрети. Орієнтується на емоції людини. Каже, що найтяжче малювати літніх людей. З молодшими простіше.

– Молодому намалюєш обличчя, тінь від очей і все. А коли стара людина, потрібно вималювати кожну зморшку. Я люблю передавати психологічний стан, образ, характер людини. Моя викладачка вечірнього малюнку каже, що у мене добре виходить передати саме психологічний стан людини.

Скільки в творчому доробку робіт – Ольга Жалай не знає. Каже, що має свої захалявні книжечки, в яких малює картини.

ПОРТРЕТ-ЕМОЦІЯ

Картини Ольги – майже як фотографії. З першого погляду не розумієш, чи це малюнок, чи стилізована світлина. Щоб намалювати один портрет, використовується від 200 метрів з кілометрового заряду ручки. Художниця пояснила, кілометр заряду – це якщо ти можеш кульковою ручкою намалювати кілометрову лінію.

Окрім кіношних персонажів, малює реальних людей. У цьому випадку вона робить портрет з натури.

– Малювати портрети складно. Реальних людей я малюю з натури, хоча коли у мене немає моделі, працюю з фотографіями, щоб не втрачати навичок. Малювання – це як спорт. Якщо не потренуєшся, то втрачаєш навички, координацію, не можеш порівняти розміри, визначити пропорції, і тоді людина на портреті не схожа на ту, яку малюєш.


Працювати на замовлення Ольга поки що не практикувала. В основному малювала портрети родичів, друзів. Проте готова і продати свої роботи, якщо знайдуться поціновувачі.

– Я сестрі намалювала графічний портрет ручкою у весільному вбрані, – зауважила Ольга.

НАМАЛЮВАТИ «МАТІР ДРАКОНІВ», А ПОТІМ ПРОЧИТАТИ КНИЖКУ

Зараз художниця працює над жіночими образами знаменитого серіалу «Гра престолів». Узялася за цю роботу, бо там, як вона каже, дуже характерні герої.

– Наскільки це мистецтво, я не знаю. Це знову ж таки вправи, щоб не втратити навичок. Зараз я працюю над портретом героїні Дейнеріс Таргарієн. Самого фільму я не дивилася, на це потрібен час, я просто перечитаю книжку.

Витрати часу на портрет залежать від розміру картини, складності, а також від того, чи потрібно замальовувати фон. На створення одного портрету художниця витрачає приблизно 10–12 годин.

– Щоб пришвидшити цей процес, я останнім часом цей фон не замальовую, а додаю його на комп'ютері.

Робота Ольги була на обласній виставці «Графіка-1999», яка проходила в луцькій картинній галереї. На цю виставку художниця подала картину «Вдова солдата», на якій зображена бабуся Ольги Маріанна Ілюшик. Саме цей портрет Ольга була змушена малювати з фотографії, адже на момент створення картини бабці уже не було на світі.

– Моя творчість – це арт-терапія. Ті роботи, що перемальовую, я не вважаю мистецтвом, це розвага. Це арт-терапія для мене, щоб трішки розслабитися. Хтось іде в театр, хтось займається екстремальним видом спорту, тому що людині потрібен адреналін. А мені потрібно лише взяти олівець, ручку і малювати.

Наталка ПОЛІЩУК

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

Коментарі

кому що

21:30 26.07.2016

в нашого покоління культовими були брестская крепость белое сонце пустелі та молода гвардія.ще декілька революцій то будуть вважати що іх тато покемон

22 вересня
Сьогодні
Вчора
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин