Поржавіла реальність: ЛПЕ з гордості міста перетворилось на жертву насмішок

Електротранспорт - екологічно чистий вид громадського транспорту та досить бюджетний. Щоправда, слово «бюджетний» в реаліях нашого часу трансформувалось у дещо інше його розуміння. Бо з огляду на діяльність луцького ЛПЕ «бюджетний» = «дотаційний».

Відправною точкою в історії місцевих тролейбусів стало 8 квітня 1972 року, о 10-й ранку поблизу центрального універмагу міста відбулись урочистості, присвячені відкриттю першої черги тролейбусної лінії . Тогочасний перший секретар міськкому КП України В. Ф. Рибак перерізав червону стрічку і в перший рейс до кінотеатру «Комсомолець» вирушив тролейбус №1. Довжина контактної мережі становила 13,5 км, а спочатку на єдиному маршруті працювало 12-15 машин. Проїзд коштував 4 коп., оплата здійснювалась за допомогою каси, яка знаходилась в салоні тролейбусів.

Варто відзначити, що лучани, як ніхто інший, поважають стабільність, адже в наступні 40 років містом курсували все ті ж одиниці електротранспорту. Гордість міста поступово перетворювалась на жертву глузливих насмішок та постійну проблему. Ледь не у всього автопарку підприємства завершився експлуатаційний період, однак тролейбуси продовжували здійснювати пасажирські перевезення.

Ми часто посилаємось на досвід європейських країн, так от у них тролейбуси – меланхолійні спогади, в той час як у нас – напівжива, поржавіла реальність. З кожним роком представники Євросоюзу скорочують кількість електротранспорту, віддаючи перевагу автобусам та трамваям. Також варто було б зауважити, що термін експлуатації громадського транспорту у цивілізованих країнах складає 10-12 років, а у нас 40 і більше.

Після списання ледь не третини рухомого складу ЛПЕ питання оновлення автопарку постало гостріше нікуди. У 2012-му вихід із ситуації знайшли в сусідній Польщі. А саме в одному із трьох міст, де ще існує електротранспорт – Любліні. Підприємства уклали угоду, згідно з якою польські тролейбуси, що перебували у вжитку близько десятка років, за відверто символічну ціну були продані Луцьку.

Паралельно з імпортом лучани почали налагоджувати й експорт, так, волинська фірма «Богдан Моторс»  спільно з польськими партнерами, компанією Ursus SA, здобула перемогу в тендері на поставку 38 тролейбусів для Любліна. У квітні 2013 року місто підписало угоду на закупівлю тролейбусів від українсько-польського консорціуму «Богдан Моторс – Ursus». Це дванадцятиметрові тролейбуси, що мають низький рівень підлоги, оснащені пристроєм автономного ходу запасом на 5 км, клімат-контролем пасажирського салону і кабіни водія, системою GPS, пристроями для оплати проїзду. Тролейбуси виробляють за українським проектом, але монтаж здійснюють у Любліні.

Попри таку нібито позитивну діяльність луцького підприємства електротранспорту постійно виникає чимало питань: куди зникають кошти від продажу нових тролейбусів, які відправляються не лише в Польщу, а й міста України (Черкаси, Суми), оскільки вже регулярно доводиться чути про страйки працівників, пов'язані із затримками виплати заробітної плати. Ми звикли, що діяльність більшості вітчизняних підприємств знаходиться в таємниці і ніхто не в змозі контролювати фінансові потоки, тому і не надто дивуємось подібним новинам.

Наприкінці зими під час засідання тимчасової контрольної комісії міської ради з вивчення проблем діяльності КП «ЛПЕ» стало відомо, що чотири роки тому з рахунків підприємства зникло 138 тисяч гривень, які із рахунку вивів зловмисник. Його особу було встановлено, але хто зна, чи це єдиний подібний випадок. Оскільки, як вже зазначалось вище, ніхто не знає, що відбувається в тролейбусному царстві. Не оминають транспортників і інші скандали, так би мовити, побутового характеру. В знаки дається критична зношеність одиниць автопарку. Адже тролейбус просто так, зненацька, може загорітись просто на ходу, або загубити одне з коліс під час руху.

Раз-по-раз з'являється в мережі інформація, що міська рада має намір упродовж найближчих років замінити маршрутки тролейбусами, але варто пам'ятати, що не можна замінити тим, чого немає. На сьогодні ми можемо спостерігати лише півтора-два десятка машин, що хоча б виглядають безпечно, а усі інші, термін експлуатації яких перевищено ледь не вдвічі, вже давно напрацювали на тиху спокійну старість десь у закутках ДЕПО.

Олександр НОВАК

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].​