Головний «земельник» Волині — про корупцію, земельні торги та мораторій на землю

20 Серпня 2019, 17:18
 Тарас Кантор 2022
 Тарас Кантор

Держгеокадастр без перебільшення можна назвати головним земельним відомством країни. В областях воно представлено територіальними підрозділами, які здійснюють на місцях державну політику в сфері земельних відносин.

На початку 2019 року очільником Головного управління Держгеокадастру у Волинській області став Тарас Кантор. ІА Конкурент поспілкувалося із ним про результати роботи та основні виклики, які стоять зараз перед управлінням.

– Для більшості громадян Держгеокадастр – така собі темна конячка. Щось пов'язане із землею. Але чим і як – для більшості це загадка. То чим взагалі займається Держгеокадастр?

 Насамперед, потрібно уточнити, що є центральний орган виконавчої влади, який називається «Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру». Скорочено – «Держгеокадастр», територіальними органами якого є Головні управління Держгеокадастру в областях.

Діяльність першого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства.

До спектру покладених завдань на Головні управління можна віднести такі напрямки:

  • Надання адміністративних послуг у відповідній сфері;
  • Розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення;
  • Ведення державного земельного кадастру;
  • Здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації;
  • Погодження документації із землеустрою;
  • Здійснення державного нагляду та контролю у сфері землеустрою, тощо.

Насправді перелік повноважень можна ще довго доповнювати.

Є відповідні постанови Кабміну та укази Президента, де можна більш детально ознайомитися з усіма функціями цього органу.

– Чи є на Волині випадки самозахоплення земельних ділянок? Якщо так, то наведіть, будь ласка, декілька конкретних випадків.

– Цим запитанням ви одразу зачепили найбільш поширене порушення земельного законодавства. Так, на превеликий жаль, Волинська область не є виключенням, і у нас також зафіксовані випадки самовільного зайняття земельних ділянок. Від початку року Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області виявлено понад 800 гектарів земель, які були самовільно зайняті. Як наслідок ми маємо заподіяну шкоду у розмірі понад 1 млн гривень.

Якщо вас цікавлять конкретні випадки, то найбільш значущими можна вважати дії двох фермерських господарств «Перлина Турії» та «Поліська Родина», це територія Турійського району. Заподіяну шкоду внаслідок дій даних фермерських господарств, сумарно оцінено у розмірі 130 тисяч гривень.

Найбільш збитковим став випадок зайняття земель оборони сума збитку становить пів мільйона гривень. Уточню, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, підприємств та організацій Збройних Сил України.

Я говорю зараз про зайняття ТзОВ «П’ятидні» близько 10 гектарів на території Іваничівського та Володимир-Волинського районів. Оскільки в даному прецеденті містяться ознаки злочину, що передбачають кримінальну відповідальність, відповідні матеріали були передані до правоохоронних органів.


 

– Ще одним із важливих аспектів діяльності Держгеокадастру є проведення земельних торгів з продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності. Чи є чим похвалитися волинянам?

– Протягом 2019 року Головним управлінням Держгеокадастру в області на земельних торгах реалізовано право оренди на 62 земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1216,85 га з річним розміром орендної плати 1,8 млн гривень.

Важливо зазначити що теперішні земельні торги в переважній більшості проходять в електронному форматі. Перевага електронних торгів полягає у повному знищені корупційної складової, оскільки не існує прямого контакту між двома сторонами. Це ще одна вдала практика Держгеокадастру у запроваджені нових засобів боротьби з корупцією в земельній сфері.

Середня орендна ставка, що формується на торгах зросла з 8% від нормативної грошової оцінки до 16,3% за 1 га та склала 1 470 гривень.

Гроші, виручені на торгах, ідуть в бюджети місцевих рад.

Щодо торгів, запланованих найближчим часом, то на серпень – вересень 2019 року Головним управлінням оголошено торги з розміщенням інформації на офіційному веб-сайті Держгеокадастру. Це інформація по 152 лотах загальною площею 2837,76 га зі стартовим розміром річної орендної плати понад 2 млн гривень.

– Яка ситуація в області щодо виділення земель учасникам АТО?

– Виділення земельних ділянок учасникам АТО/ООС є одним з пріоритетних завдань для Держгеокадастру. Територіальні органи Держгеокадастру працюють в режимі максимального сприяння учасникам бойових дій та членам сімей загиблих воїнів в реалізації їхнього конституційного права на отримання земельних ділянок. На офіційному веб-сайті Головного управління можна ознайомитися з покроковою інструкцією «Як учаснику АТО отримати земельну ділянку». Також сформовані альби-атласи зарезервованих земельних ділянок для учасників АТО у Волинській області. З цих альбомів можна зрозуміти, де саме знаходиться земельна ділянка, її цільове призначення та площу.

Минулоріч Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області було передано у власність 176 земельних ділянок, загальна площа яких складає понад 267 гектарів. Від початку 2019 року затверджено 304 проекти землеустрою та передано у власність земельних ділянок загальною площею майже 500 гектарів.

Як бачимо, трохи більш як за пів року нам вдалося збільшити торішній результат вдвічі.

Загалом спеціалістами головного управління щодня опрацьовуються заяви щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Також, що є не менш важливим, Головним управлінням постійно здійснюється пошук нових резервів. Маю на увазі формування нових масивів земельних ділянок сільськогосподарського призначення з метою забезпечення земельними ділянками наших військовослужбовців.

– Часто-густо землю у «жирних» місцях, наприклад, біля озер, річок, в місцях покладів бурштину, роздають на підставних осіб. Потім цю землю скуповує якийсь один власних, хто, власне, й провернув таку схему...

– Наголошу, що кожен громадянин України має право безоплатно отримати у власність земельну ділянку шляхом передачі з земель державної чи комунальної власності. Це передбачено статтею 81 Земельного кодексу України.

Громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки, у порядку до статті 118 Земельного кодексу України, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Який в свою чергу передає земельні ділянки державної чи комунальної власності відповідно до своїх повноважень.

Підставою відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів та прийнятих нормативно-правових актів. Наприклад, генеральних планів населених пунктів, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів тощо.

Таким чином, Головним управлінням Держгеокадастру під час опрацювання звернення громадян щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою перевіряється місце розташування земельної ділянки, а не інформація щодо особи, яка подала дане звернення. До того ж Конституцією України передбачено, що не допускається збирання, зберігання, використання поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Тому визначити, підставна це особа чи ні, неможливо!

Щодо земельних ділянок в «жирних» місцях, то Головне управління розпоряджається землями сільськогосподарського призначення державної власності. Під час розгляду звернень перевіряється місце розташування земельної ділянки згідно з картографічними матеріалами та іншою земельно-кадастровою інформаціїєю. Якщо земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності та розташована поруч з озером, річкою тощо, то підстав для відмови у наданні дозволу немає.

Виходить, що згідно з чинним законодавством має бути чітка обґрунтована підстава у відмові розроблення проекту землеустрою. Коли земельна ділянка передана до приватної власності громадянина, то питання, як саме розпоряджатися на ній, – це його конституційне право. Сюди ж і входять рішення про продаж або передачу земельної ділянки в оренду.

– Як побороти корупцію в земельній сфері?

– Прикро про це говорити, але в системі земельних відносин справді інколи знаходиться місце для так званих «схем». Важким, проте, мабуть, єдиним можливим способом боротьби, на мою думку, є поетапне виявлення та нівелювання їх усіх, «одна за одною». Держгеокадастр вже проводив експеримент який показав досить непоганий результат і рухається у цьому напрямку і надалі.

Мета полягала у знешкоджені однієї з найбільш поширених «схем» у земельній сфері, а саме зловживання при погоджені землевпорядної документації.

За яким принципом це відбувалося?

Землевпорядна організація спрямовує проект на погодження до відділу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки – у фізичному вигляді або відскановану копію онлайн.

Після реєстрації система документообігу відомства за випадковим принципом направляє його на погодження експерту в іншу точку країни. Наприклад, землеворядну документацію з Волинської області може розглядати спеціаліст із Сумської області. Простежити переміщення проекту і впливати на експерта замовник не може. Експерт теж не знає замовника і позбавлений можливості вимагати «гонорар».

Відповідь направляється у тому ж форматі, у якому надійшов проект: через електрону систему документообігу.

Якщо замовник вважає висновки експерта Держгеокадастру некоректними, він може подати апеляцію до центрального апарату, де комісія підтвердить або спростує порушення в процесі погодження проекту.

Максимальний термін розгляду апеляції – десять днів. Як показала практика 100% проектів розглядалися у встановлений законодавством десятиденний термін. І що найголовніше, зникло джерело побутової корупції, оскільки зв'язок між замовником і виконавцем розірваний.

Тому наголошу, що важливими кроками для подолання корупції в земельній сфері є систематичний підхід та модернізація процесів у земельних відносинах.

– Люди скаржаться на затягнутий бюрократичний процес при отриманні кадастрових номерів для земельних ділянок...

– Повернімося до першого питання. Ми говорили, що Головне управління у своїй діяльності керується виключно чинним законодавством України. Тобто є встановлена процедура, і саме її ми зобов’язані дотримуватися.

Розберімося для початку, що це таке «державна реєстрація земельної ділянки».

Коли ми говоримо про державну реєстрацію земельної ділянки, то маємо на увазі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Ініціюється процедура реєстрації відповідною заявою:

  • особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою;
  • власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності або уповноваженої особи;
  • органа виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);
  • замовника технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (у разі внесення до Державного земельного кадастру за результатами проведення інвентаризації земель масиву земель сільськогосподарського призначення відомостей про земельну ділянку, що входить до такого масиву).

Далі державний кадастровий реєстратор ухвалює рішення про її реєстрацію (присвоєння кадастрового номеру) до чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви відповідно до статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Тобто 14 днів не є «бюрократичною тяганиною». Це необхідний час на опрацювання поданої заяви.

Звісно, можуть бути факти порушення термінів розгляду, але це також залежить від завантаженості державних кадастрових реєстраторів. Якщо говорити про спрощення процедури реєстрації, то дане питання вже не в межах компетенції Головного управління Держгеокадастру.


 

– Якщо подивитися на публічну кадастрову карту, то бачимо багато «білих плям». Точніше, не зафарбованим блакитним кольором. Це значить, що ту чи ту ділянку не внесено в реєстр. Чому так, і коли кожна земельна ділянка буде облікована?

– Наповнення відомостями про об’єкти Державного земельного кадастру – це безперервний процес, який забезпечується Держгеокадастром.

Що собою представляє Державний земельний кадастр?

Державний земельний кадастр – це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташованих в межах державного кордону України, де є відомості про їхнє цільове призначення, обмеження у використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, та розподіл земель між власниками й користувачами.

На сьогодні до Державного земельного кадастру по Волинській області внесено відомості про більше як 688 тисяч земельних ділянок. Держгеокадастром в області проінвентаризовано та зареєстровано в Державному земельному кадастрі 9,2 тис. земельних ділянок загальною площею 121,3 тис. га. сільськогосподарського призначення державної власності. Згідно з указом чинного президента від 22 липня 2019 року перенесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру повинно бути забезпечене до 2021 року.

– Останнім часом багато говорять про ринок землі. З 2001 року в Україні діє мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. На вашу думку, чи потрібно відкрити ринок сільгоспземлі чи продовжувати мораторій?

– Для початку зазначу, що йдеться про створення ринку землі сільськогосподарського призначення, оскільки не існує обмежень для продажу земель несільськогосподарського призначення.

Створення ефективного ринку земель в Україні, є питанням стратегічної важливості для держави в цілому. Оскільки можна впевнено говорити що від цього залежатиме динаміка соціально-економічного розвитку агропромислового комплексу, земельних відносин та національної економіки.

Україна володіє значним земельним потенціалом, який становить 5,7 % території Європи. Близько з 60 млн гектарів майже 70% становлять сільськогосподарські землі з високою родючістю. Насправді це може розглядати як потужну конкурентну перевагу України, проте практична реалізація вимагає ефективної моделі земельних відносин.

Тому чимшвидше Україна відкриє ринок сільгоспземлі, тим більше вигоди отримає.

Коментарі
20 Серпня 2019, 20:43
Розпитайте краще, яким чином призначили керівником науково-дослідного інституту землеустрою спеціаліста із величезним досвідом, науковця, інтелектуала, дружину шанованої в області людини - Василенко Наталію.
Коментар
19/03/2024 Понеділок
18.03.2024