У скільки обійшовся Палиці, Шкітеру, Моклиці та іншим кандидатам голос на виборах у Верховну Раду

15 Серпня 2019, 18:00
2653

Одинадцять луцьких кандидатів у народні депутати витратили на виборчу кампанію понад 2,76 мільйона гривень. Луцьк виявився найгрошовитішим округом на Волині.

Юрій Горбач з Центру журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував перебіг виборчої кампанії в місті та витрати кандидатів аби зрозуміти чому результат саме такий, який він є.

Днями Центральна виборча комісія оприлюднила остаточні фінансові звіти кандидатів у народні депутати в луцькому 22 виборчому окрузі.

За законом усі витрати на передвиборчу кампанію кандидати зобов’язані робити зі свого виборчого фонду. Це спеціальний рахунок в банку. Він відкривається після реєстрації кандидата в ЦВК. Поповнювати цей рахунок мають право як сам кандидат, так і інші фізичні та юридичні особи, однак, з певними обмеженнями і правилами. За кілька днів після дня виборів кандидати зобов’язані звітувати про усі надходження та витрати зі свого рахунку, себто виборчого фонду. Їхні звіти зобов’язане перевірити та надати свої висновки Національне агентство з питань запобігання корупції.

Отож, остаточні фінансові звіти про використання коштів зі своїх виборчих фондів подали усі 11 луцьких кандидатів. Один з них – висуванець від «Опозиційної платформи – За життя» Руслан Бабаханов, – судячи з офіційного фінзвіту, не витратив на вибори жодної копійки.

Інший кандидат, він же і переможець виборів в Луцьку – колишній голова Волинської обласної ради Ігор Палиця, витратив на вибори утричі більше, ніж всі його інші опоненти разом узяті.

Хто фінансував луцьких кандидатів в нардепи

Загалом у виборчі фонди одинадцяти луцьких кандидатів надійшло 2 мільйони 763 тисячі гривень. 87% цих коштів – власні гроші кандидатів. Ще 13% – добровільні внески інших фізичних осіб.

Вісім луцьких кандидатів фінансували свою кампанію власними коштами, двоє – отримали ще й допомогу від інших людей, а згаданий вище Руслан Бабаханов взагалі не витрачався.

Найбільше на свій виборчий рахунок вніс колишній голова облради Ігор Палиця – 2,07 мільйона гривень.

Понад 373 тисячі гривень зібрав директор громадської організації «Громадянський рух «Свідомі» та інформаційного агентства «Конкурент» Тарас Шкітер. Саме він у Луцьку зібрав найбільше благодійних пожертв – понад 323 тисячі гривень (87% його виборчого фонду). Своїх коштів він вніс лише 49,5 тисяч гривень.

Шкітера фінансувало 16 людей. Це місцевий бізнесмен, депутат Луцької міської ради Андрій Покровський (77 тисяч грн.), а також його бізнесове оточення. Зокрема, колишній директор компанії Покровського «Сучасний дім плюс» Андрій Худоба (25 тисяч грн.), директор розважального центру «Промінь» Дмитро Грелюк (20 тисяч грн.), помічник Покровського Валентин Хаймик (26 тисяч грн.), політолог та співзасновник Громадянського руху «Свідомі» Михайло Наход (37 тисяч грн.) та ще ряд представників цього руху. Серед спонсорів і журналісти: ведуча ток-шоу «Протилежний погляд» Галина Падалко та журналіст інформаційного агентства «Конкурент» Руслан Пилипчук (по 10 тисяч грн.).


 

91 тисячу гривень перерахував на свій виборчий рахунок підприємець, колишній співробітник «Google» Вячеслав Панасюк. Понад 65 тисяч гривень виділив на виборчу кампанію кандидат від «Європейської Солідарності» Юрій Моклиця. Так само лише власні кошти витрачали на вибори кандидати Микола ФедікСергій ПісачукДмитро КлимукДмитро Глазунов та Сергій Адамчук. Їхні виборчі фонди – до 40 тисяч гривень. Член «Народного контролю», депутат Луцької міськради Павло Данильчук крім своїх шести тисяч гривень отримав ще 28,5 тисяч гривень від колеги-депутата Олександра Лазуки та підприємиці Тетяни Гнатюк.

Витрати кандидатів: 1,5 мільйона – на рекламу в ЗМІ, 830 тисяч – на бігборди

Близько 57% всіх витрат луцьких кандидатів на виборчу кампанію це використання засобів масової інформації і політична реклама, ще 30% – бігборди та інша зовнішня реклама. Загалом 10 кандидатів витратили на це 1,58 мільйона гривень. У деяких кандидатів це найбільша стаття витрат, в деяких єдина стаття витрат, а дехто умудрився обійтися й без цього.

Почнемо із переможця виборів у Луцьку і майбутнього нардепа від обласного центру Ігоря Палиці.

 

Ігор Палиця: ЗМІ і бігборди – 95% витрат

Ігор Палиця на Аверсі
Ігор Палиця на Аверсі

 

Виборча кампанія в Палиці минула так, як він це робив і в переможному 2012 році: багато реклами, масові збори з громадянами і безліч реклами на бігбордах та ЗМІ. Окрім мільйонів гривень, які політик роками вкладає в діяльність свого благодійного фонду «Тільки разом», щоб закарбувати в головах виборців образ благодійника та мецената, він ще й більше двох мільйонів вклав у виборчу кампанію.

67% витрат із виборчого фонду Ігоря Палиці це використання медіа. В основному – телебачення.

Левова частка витрат (понад 1,4 мільйона грн.) пішла структурам пов’язаним із його бізнесом або бізнесом розпорядника виборчого фонду. Ним був керівник Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Олександр Товстенюк.

Зокрема, інформагентство «Волинські новини», про зв’язок якого з Ігорем Палицею пишуть ще з 2013 року, отримало за рекламу політика близько 100 тисяч гривень. Однойменна газета, яка заявила про закриття невдовзі після виборів, отримала від політика понад 36 тисяч гривень. Книжкова фабрика «Християнське життя», якою керує брат Олександра Товстенюка, надрукувала передвиборчу програму кандидата за 45 тисяч гривень. Та найбільше дісталося основному медіаактиву, з яким пов’язують політика, – телерадіокомпанії «Аверс» – 1,25 мільйона гривень. Протягом червня-липня Ігор Палиця щонайменше тричі з’являвся в ефірі цього телеканалу. Реклама на «Аверсі» – 60% витрат його виборчої кампанії.

Ще 33 тисячі гривень пішло на друк постерів.

Понад 582 тисячі гривень із виборчого фонду Палиці заплатили за розміщення агітації на бігбордах.

Журналісти «Сили правди» нарахували в Луцьку щонайменше 99 бігбордів Ігоря Палиці. Що цікаво, зображення самого політика на бігборди не розміщували, натомість – фото 33-х авторитетних лучан, які висловили підтримку політику. Не обійшлося і без адмінресурсу – керівників комунальних закладів, які підпорядковуються Волинській обласній раді. Її донедавна й очолював Ігор Палиця.

Зокрема, підтримку політику висловили Володимир Алейніков (директор Волинського обласного будинку дитини), Павло Боснюк (директор Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою), Ірина Горавська (директор Волинського обласного перинатального центру), Сергій Єфіменко (директор Волинської обласної філармонії), Руслан Морочковський (головний лікар Волинської обласної інфекційної лікарні), Іван Сидор(головний лікар Волинської обласної клінічної лікарні) та ряд керівників комунальних закладів Луцької міської ради, якою керують політичні соратники Палиці з партії «УКРОП».


 

Лише 3400 гривень витратив Ігор Палиця на оренду приміщень в комунальних закладах для зустрічей з виборцями. Нагадаємо, що згадані вище ЗМІ писали про зустріч Палиці з працівниками Волинської обласної клінічної лікарні, зустріч з працівниками міської лікарні, «інспекцію» інфекційної лікарні та завершення будівництва перинатального центру. У всіх випадках з виборчого фонду оплатили за оренду приміщень.

Серед інших дрібних витрат – поштовий зв’язок і ефірний час на радіо.

В підсумку, бажаного результату Ігор Палиця досяг, хоч і вклавши у це чималі гроші. Судячи з витрат і результатів голосування один голос Палиці обійшовся у 71 гривню.

 

Тарас Шкітер: 317 тисяч на ЗМІ і бігборди


 

Тарас Шкітер – другий кандидат, кого можна було побачити на десятках бігбордів у Луцьку. Зрештою, більше ніхто з кандидатів в обласному центрі й не зміг собі дозволити стільки рекламних площ як Палиця та Шкітер.

Загалом Шкітер витратив понад 373 тисячі гривень. На зовнішню рекламу політика пішло майже 208 тисяч – 56% виборчого фонду.

Із рекламою в медіа в Шкітера схожа ситуація, що й в Палиці. Але в значно менших масштабах.

Загалом на використання ЗМІ пішло майже 110 тисяч гривень. Чимала частина реклами політика опублікована на ресурсі, яким і керує кандидат – сайті інформаційного агентства «Конкурент» (17 тисяч грн.). Цей ресурс пов’язують із одним із спонсорів його виборчої кампанії – бізнесменом Андрієм Покровським (його дружина є співзасновницею фірми, яка має частку в ІА «Конкурент», – авт.). Понад 40 тисяч гривень пішло на рекламу в газеті «Волинь», 24 тисячі – в газеті «Твій вибір», 20 тисяч – на «12 каналі». 14,4 тисячі гривень пішло на виготовлення плакатів, листівок, 6 тисяч гривень – на виготовлення відеозаписів.

На центральній площі Луцька помітно було намет Громадянського руху «Свідомі», з якого поширювали однойменну газету про Тараса Шкітера. Як пояснив кандидат, намет належить організації, а роздаткові матеріали надруковані за кошти виборчого фонду.

Ще 35 тисяч гривень пішло на інші витрати, серед яких і розповсюдження листівок.

При таких чималих витратах варто було б очікувати значно кращого результату у день виборів. Але – лише п’яте місце в окрузі, 4,6% голосів. Опоненти з меншими бюджетами отримали значно кращі результати. Один голос Шкітеру обійшовся у 103 гривні.

 

Вячеслав Панасюк: реклама в медіа і листівки

 


 

Підприємець Вячеслав Панасюк – третій в Луцьку за сумою витрат на вибори – 91 тисяча гривень. 58% витрат пішло на друк листівок. Ще 30 тисяч – за ефіри і політичну рекламу на «12 каналі» і каналі «UА:Волинь», 3 тисячі – реклама у виданні «Таблоїд Волині».

Серед інших дрібних витрат – брендування авто, оренда приміщення та розміщення зовнішньої реклами.

При таких витратах у день виборів Панасюк зазнав повного фіаско – останнє місце в окрузі, 1% голосів. І навіть «Google» в біографії не допоміг… Та й чи знали про цю сторінку біографії виборці...

В підсумку один голос Панасюку обійшовся у 108 гривень – найдорожче в Луцьку.

Юрій Моклиця: багато листівок, трохи бігбордів і реклами

 


 

Висуванець від «Європейської Солідарності» Юрій Моклиця витратив на виборчу кампанію понад 65 тисяч гривень. Більша частина пішла на листівки і друковані матеріали (37 тисяч грн.), трохи менше 10 тисяч – на рекламу на «12 каналі» і двох інтернет-виданнях. 7 тисяч гривень коштувала оренда приміщення, 5,8 тисячі – розміщення зовнішньої реклами.

В підсумку – третє місце в окрузі, майже 8,8% голосів. Досить непогано при такому бюджеті. Один голос Моклиці обійшовся у 9,5 гривень.

 

Сергій Пісачук: мікроскопічна реклама у ЗМІ основного опонента


 

Висуванець від партії «Слуга народу», лікар Сергій Пісачук зайняв на виборах у Луцьку друге місце. За нього проголосувало більше 21 тисячі лучан. Це на 8 тисяч менше, ніж за переможця Ігоря Палицю.

Мабуть, йому би вдалося отримати значно кращий результат, якби він проводив бодай якусь виборчу кампанію. Однак, його виборчі витрати обмежилися… 28 тисячами гривень.

Судячи з фінзвіту, вся виборча кампанія Пісачука це кілька рекламних статтей в електронних ЗМІ Луцька. Половина (на понад 14 тисяч грн.) – в інтернет-виданні «Під прицілом». Це видання ще з 2013 року пов’язують із наближеними до опонента Пісачука – Ігоря Палиці – особами. Ще 4 тисячі гривень пішло на рекламу в інформагентстві «Волинські новини», що пов’язане з тим же опонентом. Решта 8 тисяч гривень – реклама на сайті видання «Перший».

Виборчі витрати Пісачука завершуються тисячею гривень на оренду приміщення та 240 гривнями на виготовлення відеоролика. Таким чином один голос Сергію Пісачуку обійшовся в 1,3 гривні. Дешевше лише в Руслана Бабаханова, який не вів виборчої кампанії.

Раніше лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков у Луцьку запевнив, що їхня партія «нікому нічого не зливала», себто не домовлялася про слабких кандидатів.

 

Що у решти?


 

Решта шість кандидатів витратили зі своїх виборчих фондів до 40 тисяч гривень кожен.

«Свободівець» Микола Федік майже 16 тисяч пустив на рекламу в газеті «Твій вибір». Решта майже 24 тисячі пішли на виготовлення плакатів і листівок та їх розповсюдження. Витрати Федіка в десять разів менші від витрат Шкітера, а результат – майже двічі кращий.

Павло Данильчук з «Народного контролю» на 22 тисячі гривень надрукував буклетів, листівок, плакатів, ще майже 12 тисяч – реклама на «UA:Волинь».

Дмитро Климук із «Народного руху» на виготовлення друкованих матеріалів пустив 15 тисяч, 12 тисяч на їхню доставку і дві тисячі на рекламу в інтернеті.

На друковані матеріали, агітацію в ЗМІ та послуги поштового зв’язку витратив 17,5 тисяч самовисуванець Дмитро Глазунов.

Лише на рекламу в газетах «Волинь» та «Твій вибір» спрямував своїх 12 тисяч гривень інший самовисуванець Сергій Адамчук.

 

Сотні доларів на рекламу у «Facebook», десятки агітаторів – що не потрапило у звіти

«Сила правди» ретельно стежила за усією виборчою кампанією у Луцьку і проаналізувала, які активності кандидатів не потрапили до їхніх фінансових звітів.

Спільне для багатьох кандидатів – жоден не прозвітувався про витрати на рекламу у соцмережі «Facebook». Однак, це не лише недопрацювання кандидатів, але й недосконалість виборчого законодавства: у формі фінансового звіту не передбачили такого окремого виду витрат, як реклама в соціальних мережах. Таким чином, в Луцьку 1,6 тисячі доларів витрат кандидатів на «Facebook», себто понад 40 тисяч гривень, не потрапили у фінансові звіти.

Чи не найбільше невідповідностей ми виявили у фінзвіті переможця виборів – Ігоря Палиці. Деякі статті витрат не піддаються логіці.


 

Штаб кандидата надрукував 50 тисяч примірників програми, однак жодних витрат на їх розповсюдження політик не здійснював. Щоб роздати таку кількість листівок власноруч Ігорю Палиці довелося б розносити їх в центрі Луцька щонайменше два тижні. Однак, на вулицях міста політика ми не побачили, натомість нарахували близько 50 агітаторів у брендованих футболках та з брендованими речами. Витрат на їх виготовлення, до речі, також немає у фінзвітах.


 

Координувалися агітатори в приміщенні комунального підприємства обласної ради «Волиньенергософт». Підприємством керує колишній радник голови правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Олександр Курилюк. Він запевнив, що все в межах закону – оплачено з виборчого фонду кандидата.


 

 

Агітатори не просто роздавали листівки, але й розповідали про добрі справи політика. Разом із програмою кандидата поширювали й інформацію про діяльність його фонду, досягнення фонду видавали за досягнення політика. Однак, за виготовлення цих буклетів кандидат також не платив з виборчого фонду. «Дитячий табір в Буковелі, стадіон, допомога військовим», – розповідають агітатори, підмінюючи законотворчі обов’язки нардепа благодійною або бізнесовою діяльністю політика чи його фонду.


 

Не потрапила в фінзвіти і прихована реклама фонду, а відповідно і кандидата, на телеканалі «Аверс», про яку раніше писала «Сила правди». А за кілька днів після голосування по місту з’явилися десятки бігбордів з написом «Дякуємо за довіру» від імені фонду «Тільки разом», однак в стилі передвиборчої кампанії Палиці.

«Сила правди» звернулася до розпорядника виборчого фонду Ігоря Палиці Олександра Товстенюка з проханням пояснити невідповідності фінзвіту, однак відповіді так і не отримала.

У фінзвіт кандидата Тараса Шкітера не потрапили розміщені напередодні дня тиші бігборди з логотипом «Свідомих» в тому ж стилі, в якому пройшла його виборча кампанія. Кандидат заперечив, що його стосується вказана реклама.

«У фінансовому звіті, передбачені всі витрати, які були використані на виборчу агітацію, як цього вимагає закон. Бігборди, про які йде мова, не можуть бути відображені у звіті, оскільки не містять агітації за мене як кандидата. Жодного юридичного зобов’язання вносити їх у звіт переді мною немає», – зазначив Тарас Шкітер.

У кандидата Юрія Моклиці в рядку «виготовлення відеозаписів» – нуль, а у «Facebook» – кілька оригінальних відеоробіт: про крісла, про сморід, про генплан. Викликають сумнів витрати на зовнішню рекламу та рекламу в ЗМІ. Наприклад, 10 бігбордів… за 5850 гривень, 500 гривень витрат на рекламу у виданні «Перший». На сторінках видання вийшло велике інтерв’ю з політиком. За розцінками самого видання такий матеріал мав би коштувати 3000 гривень.

У коментарі «Силі правди» кандидат пояснив, що відеоролики «знімали власними силами, підрядників не наймали». «Я теж багато чого вмію у цій сфері», – зазначив Моклиця. Бігборди з його слів висіли 3-4 дні тому й така низька ціна. Інтерв’ю для «Першого» кандидат… писав сам. «Матеріал робив більшою мірою я, журналісти тільки готували питання і редагували текст. Оскільки ціна за розміщення без підготовки не прописана, зробили знижку, як вважали за потрібне», – пояснив Моклиця.

У звіті кандидата Павла Данильчука немає нічого про намет та розповсюдження агітаційних матеріалів, який періодично стояв в центрі Луцька. Кандидат пояснив, що «намет використовувався партійний, брендовані футболки – ні, їх зробили для волонтерів кілька штук». На запитання чи листівки поширювали волонтери, політик відповів: «Різні люди і я в тому числі».

Координатор Громадянської мережі «ОПОРА» у Волинській області Катерина Шарпата каже, що за порушення порядку подання фінансових звітів законом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідальність за достовірність звітів несе розпорядник виборчого фонду кандидата. Ним може бути як сам кандидат, так і будь-яка інша особа. А перевіряти їх має Національне агентство з питань запобігання корупції.

«У статті 212-21 КУпАП зазначається, що порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог, – тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 6800 гривень штрафу)», – розповідає Катерина Шарпата.

P.S. від автора:

Ця виборча кампанія у Луцьку показала, що місцеві політики і далі готові використовувати благодійні фонди, громадські організації, фінансування яких непублічне, задля отримання додаткових «електоральних балів». Аналіз фінансових звітів показав, що хоч людей у виборчих бюлетенях було і одинадцять, та реальних кандидатів із ціллю та шансами перемогти – 2-3. В результаті перемагає той, хто має гроші та медійний ресурс, наче скеля, розбиваючи «ЗЕлену» хвилю…

Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy

Коментар
24/04/2024 Середа
24.04.2024
23.04.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром