Як Закон вбиває Садівську дачу і парк-пам'ятку з недекомунізованою назвою
На Волині визнані втраченими 12% території природно-заповідного фонду. Під час останнього моніторингу лісники нарахували 14 гектарів, де всохли дерева через жука-короїда та з інших хвороб.
Це дані останнього моніторингу лісників Волині. А коли хворіє природа, врятують тільки фахівці. Журналісти Бізнес.Району поспілкувались із спеціалістами та разом побували у кількох локаціях, де оглянули масштаби уражень.
Першотравневий, Луцький район
Парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення створили у 1977 році – з метою охорони та збереження різновидності дерев та чагарників. Породний склад – тюльпанове дерево, катальпа, дугласія, бархат амурський та ін. Має естетичне та культурно-оздоровче значення. Загальна площа – 12,5 гектарів, перебуває в межах землекористування ДП «Ківерцівське ЛГ» – Боголюбське лісництво». Така інформація з офіційних документів.
Хоч до парку навіть декомунізація не дісталась, та українські законодавці йому наче заповіт написали, в якому чітко вказано, що навіть після смерті, ніхто не зможе ним заволодіти чи опікуватись територією.
«Дерева пошкоджені хворобами насамперед, а вже після цього шкідниками. Деревина відмерла. Вона – повалена, вітровальна, буреломна. Ми тут не можемо провести ніяких заходів, тому що в санітарних правилах написано: заборонено проведення суцільних санітарних рубок, вирізка сухостійних, дуплистих.. Заборонено, бо це об’єкт природно–заповідного фонду України», – пояснює Віталій Півовар, завідувач сектору охорони і захисту лісу Волинського ОУЛМГ.
Це об’єкт під охороною Волинського обласного лісо-мисливського господарства. Щоб забрати небезпечні дерева, потрібно змінити санітарні правила в лісах України. В результаті вони залишаються у лісі і заражають його. А на практиці потрібно діяти швидко: коли помітили ураження, то треба його видаляти одразу, поки жук-короїд на інші дерева не перелетів.
Цей парк під Луцьком нагадує моторошні кадри з різних фільмів. Лісники жартують, що якби йому повернути його значення від початку, коли в лікарні поруч відпочивали «серйозні» люди і тут гуляли алейками, які постійно доглядали, усе було б інакше. Зараз ніхто не розуміє, якою є насправді екологічна цінність лісу.
«Парк створювали з рекреаційною метою, це означає, що його першочергове призначення було – відпочинок. Звісно, також збереження цінних насаджень. Але дивіться самі, чи це місце зараз можна вважати відпочинковою зоною. Будь-які заходи в урочищі заборонені. Насадження гинуть, уражені дерева вчасно не прибираються. Ліс фактично вмер. Навіть якщо будуть дозволи на проведення необхідних санітарних заходів, то тепер очистити від захаращеності ці території – дороговартісна процедура. З того лісу абсолютно нічим не повернеш затрати, тому що пошкоджена короїдом деревина не придатна фактично ні для чого. Держава ж не фінансує жодні лісогосподарські заходи», – розповідає історію «Першотравневого» Світлана Думська, прес-секретар Волинського ОУЛМГ.
Обробити хімією ліс теж не варіант. Дуже дорого, такої практики нема і це може отруїти все живе: і жуків, і птахів, і ягоди, і гриби.
«Потрібна вибіркова санітарна вирубка», – переконаний головний лісничий Андрій Зінич.
«Садівська дача», Луцький та Локачинський районів
Заповідне урочище місцевого значення створене у 2005 році з метою збереження цінного лісового масиву. Загальна площа – 2669,62 гектарів.
«Садівську дачу» організували з метою збереження цінних дубово-грабових насаджень. Бо тут і підсніжник росте, й бурсук та видра живуть, які занесені в Червону книгу. Ростуть соснові дерева. Тому заборонені усі лісо-господарські роботи: розводити вогнища, створювати автотранспортні зупинки, навіть не можна збирати гриби та ягоди. Ці всі заборони для того, щоб зберегти природне, і людське втручання не завдало шкоди. Це ж рукотворний ліс. Правда полювати можна, але за наявності ліцензії. Навіть проїзд через «дачу» заборонений законодавством», – розповідає про місцину Петро Завадський, головний лісничий Коритницького лісництва ДП «Горохівське ЛМГ».
Об’їжджаємо навколо, бачимо те всихання хвойних насаджень – звичайної ялини та сосни. Великі об’єми… Їдемо у 26, 44 та 45, 47 квартали. У 44-му загинула сосна, якій 30 років. Дуже молода. Могла до 80 років рости.
Це саме той момент, коли тобі наче про живу людину розповідають. Була молода, і нема. Ліс всередині вражає. Похмуро, небезпечно, повсюди наче столітні повалені дерева, повністю або частково. Ці – згризені шкідниками, як люди від хвороб.
Лісники кажуть, що якщо така тенденція утримуватиметься ще хоча б кілька років, на Волині практично не залишиться сосен чи ялинок.
«Інформуємо, відстежуємо, публікуємо не одну статтю про цю обставину. До цього часу була дуже погана ситуація. У цьому році є тенденція до затухання. Бо було багато дощів і вологи, і, відповідно, стійкість сосни піднялась. Імунітет. Насправді це живиці більше стає, і навіть коли короїд вражає, то виділяється живиця, і короїд не може розмножатись. Він любить суху, теплу погоду. Зниження імунітету триває уже 2 роки. А це усе, що ми бачимо, за рік стало», – поділився Василь Войтюк, доцент кафедри лісового і садово-паркового господарства СНУ ім. Лесі Українки.
Неля МУЗИЧКО
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром