Лісівникам потрібно лишити такий ліс, за який не буде соромно перед внуками і правнуками, - Олександр Кватирко

15 Липня 2019, 10:00
2737

Для тих, хто звик бачити лісівників лише у гарні​й формі і хто переконаний, що ліси зростають самі по собі, хочемо в деталях розповісти про те, що за кожною фразою чи фотографією на фоні природи – важка праця багатьох людей. Запрошуємо заглибитися в тему волинських лісів, щоб зрозуміти реалії роботи тих, хто за ці ліси відповідає та береже їх.

На перший погляд, робота лісівника видасться легкою і не проблемною. Здавалося б, не робота, а санаторій – гуляй лісом, дихай свіжим повітрям, але тут є багато своїх підводних каменів, безліч обов’язків і найголовніше – відповідальність. Тому хотілося б разом із читачем трішки розібратися в тому, що повинен робити кожен працівник, який вирішив пов`язати своє життя з лісом та одягнути темно-зелену форму.

Розпочати орієнтовний список обов’язків лісівника хочеться з найважливіших пунктів. Одним із таких є заготівля насіння, бо ж саме з насінини починається новий ліс. Про це з особливим трепетом та відповідальністю дбають волинські лісівники. Тільки за 2018-й рік вони заготовили 136 тонн насіння, перевищивши план у 3 рази. Отримати насіння – непросто. Якщо коротко, то спочатку потрібно зібрати шишки (коли мова йде про сосну звичайну), потім доправити їх на шишкосушарню, де шишки просушать і «дістануть» з них насіння. Але не все так просто і швидко. Опис цього процесу точно не вмістити у декілька речень та один абзац.

Забезпечення лісгоспів якісним насінням можливе лише за умови виконання певної системи заходів. Зокрема, вивчення селекційної структури деревостанів та їх селекційно-насінницька оцінка, відбір плюсових насаджень і плюсових дерев, закладання тимчасових лісонасінних ділянок, закладання та формування постійних лісонасінних ділянок і лісонасінних плантацій; перевірка та оцінка спадкових властивостей та інших.

Лісове насіння проходить ретельний відбір
Лісове насіння проходить ретельний відбір

 

Виростивши насіння, його не відразу «сліпо» беруть для посадки. Заготовлені шишки, плоди та насіння лісівники формують в окремі партії за певними ознаками однорідності згідно зі стандартами. На кожну партію шишок, плодів і насіння складають паспорт за прийнятою формою. Там зазначені адреса господарства, докладний опис місця збору лісонасінної сировини, таксаційний опис насадження тощо. На кожну партію сировини складають етикетку відповідно до вимог із зазначенням видової назви породи, назва господарства тощо. Мало кому відомо, що період між збором і висівом насіння може тривати від декількох днів до декількох років.

Не менш важливим є і правильне зберігання насіння. Зокрема, насіння деревних порід, яке призначене для висівання, зберігають у сухих, пристосованих для зберігання приміщеннях або спеціальних складах – насіннєсховищах, побудованих за типовими проектами зі спеціальною вологістю та температурою повітря. Як бачимо, кожна насінина проходить довгий шлях перед тим, як потрапити в землю та стати лісом. А лісівники контролюють цей складний і надважливий процес.

У банку насіння: запаси на випадок неврожаю
У банку насіння: запаси на випадок неврожаю

 

Найголовніший обов’язок лісівника – посадка лісу. Очільник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко завжди зазначає, що саме лісовідновлення – стратегічний напрямок роботи волинських лісівників. Тому в цьому руслі ведеться активна робота, результати якої вражають.

Оскільки для посадки найсприятливішими є весна та осінь, лісівники всієї країни започаткували акцію «Майбутнє лісу в твоїх руках». На Волині таку ініціативу активно підтримують вже не один рік. Цієї весни посадили 2557 гектарів лісу, що на 52 гектари більше, ніж планувалося. Загалом, під час посадки лісу використали понад 20 мільйонів штук стандартних сіянців із власних розсадників.

Олександр Кватирко під час посадки лісу-2019
Олександр Кватирко під час посадки лісу-2019

А ви садили ліс?
А ви садили ліс?

 

На перший погляд здається, що садять ліс хаотично і не задумуючись. Насправді є кілька видів змішування насіння. Для прикладу, під час змішування в рядах використовують ланковий, групово-ланковий, шаховий та інші способи. Є декілька різновидів і змішування рядами. Очевидно, що дуже мала кількість людей знає про такі тонкощі посадки лісу і саме через це часто зневажливо ставляться до роботи лісівників.


 

З посадкою лісу все тільки починається, бо для того, щоб саджанці виросли, їх потрібно ретельно доглядати і не один рік, а це – клопіткий процес. Всі ж знають, що хвойні ліси ростуть десятиліттями і протягом цих десятиліть кожне деревце потребує великої уваги. Щоб вберегти майбутній ліс, потрібно створити сприятливі умови для його росту і розвитку. Лісівники повинні оправляти саджанці після розмивів, видування ґрунтів, періодично розпушувати ґрунт і одночасно видаляти у рядах і міжряддях трав’яну рослинність, самосіви, порослі малоцінні породи. Обробляти ґрунт теж непросто, адже при цьому потрібно дотримуватися допустимої глибини, щоб не порушити кореневої системи.

На пізніших стадіях лишню трав’яну рослинність у рядках та міжряддях скошують, приминають. Там, де не можна цього зробити, доводиться обробляти ділянки допустимими хімікатами. В подальшому, коли молодий ліс «стане на ноги», його теж не кидають напризволяще, а постійно контролюють, щоб він отримував достатньо світла, вологи. Для того, щоб не допустити ураження молодих посадок шкідниками, лісівники «змішують» хвойні дерева з листяними.

Дуже часто «знавці» плутають вирубування молодого лісу із загально прийнятими і дуже необхідними рубками догляду. Рубки догляду проводяться шляхом періодичного вирубування дерев, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне.

Якими б не були машини, вони не здатні на 100% замінити людські руки у справі догляду за лісовими культурами, а згодом – молодим лісом
Якими б не були машини, вони не здатні на 100% замінити людські руки у справі догляду за лісовими культурами, а згодом – молодим лісом

Механізований догляд
Механізований догляд

Не менш важливим напрямком роботи лісівників є захист лісу від пожеж і незаконних порубок. Ці стратегічні напрямки для лісівників – не є дешевими. Загалом на заходи по догляду та охороні за лісовими насадженнями волинські державні лісогосподарські підприємства витрачають близько 18 млн гривень на рік.

Виправдовує себе і інвестиція в культуру відпочинку та в дітей. Рекреація та робота з дітьми, яка вже почала «багатьом муляти очі», стала дієвим інструментом боротьби зі сміттям та з пожежами. Окремо варто зазначити, що саме робота з дітьми приводить в галузь молоді кадри. Шкільні лісництва вчать дітей розумітись на лісовій справі, починаючи з насінини. І якщо рекреація, протипожежний захист та охорона лісу – це цільові статі витрат у господарській діяльності лісівників, то робота з дітьми для багатьох лісових кадрів починалася із «примусового суспільного навантаження», але коли волинські діти виграють українські та зарубіжні конкурси, радіють не тільки викладачі дітей та батьки, це завжди перемога керівника лісгоспу, до якого ці діти прикомандировані.​​​​​

Зважаючи на те, що ліс це не тільки дерева, а й дикі звірі, в обов’язки лісівників входить і опіка про них. У зимовий період, коли тваринам не вистачає корму в лісах, діють підгодівельні майданчики, де для тварин залишають сіно, віники з кропиви, віники з листяних порід, жолуді, кукурудзу, зернові, сіль. До опіки за тваринами можна віднести і охорону їх від браконьєрів. Окрім охорони звірів, лісівники займаються і збільшенням їхньої популяції, будують спеціальні вольєри.​

Шкодять лісу не лише люди. Останніми роками досить поширеною є проблема з жуками-короїдами, які спричиняють масове всихання лісів Волині а також сусідніх Польщі та Білорусі. Поки ефективного методу боротьби з цим шкідником немає, тому основним завданням працівників лісу є вчасно виявити хворе дерево та зрубати його, щоб не заразити всі інші. Саме навколо теми санітарних рубок у суспільстві сьогодні відбувається найбільше дискусій і суперечок. Хоча як у Україні, так і за її межами санітарні рубки – єдиний раціональний вихід у боротьбі зі шкідниками.

Основний заробіток лісові господарства отримують від продажу деревини. Отже заготівля та переробка деревини теж серед обов’язків працівників галузі. На продажі продукції минулого року лісгоспи Волині заробили 1,2 мільярда гривень. У теперішніх умовах можливість отримати дохід від реалізації деревини визначається для лісівників їх здатністю забезпечити глибину переробки та вмінням знайти збут на продукцію переробки. Якщо на території того чи іншого району Волині у державному лісгоспі працює толковий керівник – виграє не тільки лісова галузь. Це ще і зиск для громади – податки, підтримка соціальної інфраструктури і, обов’язково, робота для місцевих.​

У лісопильних цехах державних підприємств заробляють люди із місцевих громад
У лісопильних цехах державних підприємств заробляють люди із місцевих громад

 

На перший погляд, праця лісівників здається непомітною і навіть легкою, але коли розібратися у всіх тонкощах цієї роботи, стає зрозуміло – вона не кожному до снаги. Лише тим, хто справді готовий віддавати всього себе на користь лісу, піклуватися про нього та оберігати.

Жоден процес у цій складній природній системі не відбувається без допомоги людей у зеленій формі. Через кліматичні зміни деревам не просто стати якісними лісами, коли до них не прикладе руку лісівник. У цій роботі найбільше в ціні – любов до лісу та здатність віддавати себе лісові.

Це доводять слова начальника управління лісового та мисливського господарства Олександра Кватирка: «Лісівникам потрібно лишити такі лісові насадження, за які не буде соромно перед внуками і правнуками. Щоб у лісі не смітили, не палили і ставились до нього як до державного багатства, як це роблять у світі».

Саме тому лісовідновлення є пріоритетним для працівників лісгоспів і вони докладають чимало зусиль, щоб слова керівника реалізувались. Для найголовнішого свого обов’язку – вирощення дерев і плекання деревостанів, працівникам галузі доводиться неабияк попрацювати і віддати багато сил, часу та й здоров’я. А окрім цього, в лісівників є ще й багато інших обов’язків. І все потрібно встигнути зробити вчасно, зробити якісно. ​

Зважаючи на все вище написане, хочеться зробити простий висновок про важливість професії лісівника. Попри намагання багатьох людей подавати лісівників як «лобістів короїда» та «фанатів санітарних рубок» саме ЛІСІВНИКИ роблять все для того, щоб Волинь залишалась лісовим краєм. Для цього доводиться в прямому розумінні формувати зелений інтерфейс краю, дбати про молоді насадження, піклуватися про лісових мешканців, при цьому ще й встигати покращувати зовнішній вигляд населених пунктів та наповнювати бюджети громад.

В час, коли науковці говорять, що від пагубних наслідків парникового ефекту може врятувати тільки заліснення та озеленення, багатьом людям здається, що це озеленення береться саме собою. При цьому можна не розмірковувати про речі світового масштабу, а навести конкретні приклади з праці лісівників, які при бажанні може перевірити кожен охочий.

Робота працівників лісової галузі нагадує кругообіг води в природі. Тут багато циклічності, ніщо не береться невідомо звідки. Так, лісівники рубають, але й не менше відновлюють ліси! Для того ж, щоб наступної весни посадити молоді дерева – потрібно готуватися із літа. Тому у волинських лісівників мало часу на балачки – лісокультурна кампанія-2020 не за горами!

Прес-служба Волинського ОУЛМГ






 

 

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром