«НУШ – це мотивація для всіх»: директорка Луцької ЗОШ №19 про освітню реформу

13 Вересня 2021, 17:00
Масиник Анжела Віталіївна 3727
Масиник Анжела Віталіївна

Журналістка Район.Луцьк відвідала ЗОШ№19 та поговорила  із директоркою Масиник Анжелою Віталіївною. Жінка працює уже п’ятий рік і за цей час школа стала більш впізнаваною і про неї дізналися лучани. 

Як і всі школи в Україні ЗОШ№19 уже підпорядкована новій освітній реформі. Нам стало цікаво, як вона працює на практиці та які результати дає. Нова українська школа запроваджена з 2017 року, тобто вже діти пішли до четвертого класу. 

– Що таке НУШ, чому ця реформа потрібна та що вона дає?  

– Ми йдемо за міністерською програмою «На крилах успіху», яка дозволяє вибирати індивідуальну траєкторію учня. НУШ важлива, тому що потрібно було міняти стереотипність мислення, матеріально-технічну базу, модель поведінки вчителя на уроці, мотивувати учнів до навчання. Наразі це зміни, які потрібні. НУШ передбачає гнучкість, за якою можна збудувати індивідуальну траєкторію учня, який вміє компетентнісно навчатися, мотивований до навчання, уміє відстоювати свою власну позицію і свідомо вибирає свій життєвий професійний шлях. Наші діти звикли свайпати телефон, звикли, що картинка дуже швидко змінюється.  

А прийшов статичний вчитель на урок з підручником, який мало хто читає, до того ж 10 сторінок параграфу і їм уже не цікаво. Насправді 45 хвилин багато для дитини, яка хоче швидкої зміни емоції та картинки. Зараз дітям обов’язкове інтерактивне та максимально візуальне навчання. Школа, якою вона була раніше, уже не задовольняє потреби сучасного покоління. Не заїдеш зараз далеко на тих самих технологіях, що були 20 років тому.  Колишня школа не підходить зараз дітям. На щастя, навчання сьогодні стало набагато мобільнішим, і відкритим. Тепер це не закритий механізм.

– Які плюси та мінуси цієї реформи ви бачите? З якими проблемами стикалися?

– Є вчителі, які в пенсійному віці, дуже легко адаптовуються і для них це не є проблемою, а є молоді вчителі, які нерішучі, соромляться, не можуть перелаштуватися в потрібному напрямку і врешті  їм не вистачає навичок і знань, бо, на жаль, вища школа не готує такого фахівця, якого я, як директорка, з чистою совістю зразу взяла б на роботу. 

Якщо дивитися по нашій школі, то для мене дуже вагомою і продуктивною є робота з нашим педагогічним коледжем, тому що у них є дуже гарна методична підготовка.

З цією реформою є великий плюс для дітей з особливими освітніми потребами. Вони можуть навчатися в класі, на сімейному навчанні,  в екстернатній формі чи індивідуальній. Є багато форм і батьки можуть для соціалізації запровадити в класі навчання, якщо є проблеми – індивідуальне, якщо вважають, що дитина самоорганізована і більш інтровертна – можуть навчатися самі. Дистанційне навчання показало, що більш успішними є діти, які самоорганізовані та вміють багато читати й користуватися інформацією.

– Які етапи прожила ЗОШ№ 19 для введення НУШ?

– Ми робили все, в межах наших сил, щоб стимулювати професійний розвиток як учнів, так і вчителів. Ми обираємо проєкти не тільки, які йдуть в межах НУШ, а й ті, які дозволяють ширше дивитися на світ очима дітей. Один з таких – «Світ чекає крилатих». Ми були учасниками цікавого проєкту «Демократична школа», адже хочемо розворушити учнів, аби вони проявляли більше ініціативи, а учнівське самоврядування було на високому рівні.

– Розкажіть трошки про програму, яку ви обрали – «Світ чекає крилатих».

– Проєкт «Світ чекає крилатих» спирається на такій особливості дитини, як цілісне сприймання світу. Для реалізації програми розробили спеціальну 3D модель інтеграції – на рівні навчальних програм, на рівні планів (календарного і виховної роботи) та на рівні навчальних посібників. Також освітня система побудована на засадах критичного мислення, діяльнісного підходу, а головне – вона особистісно орієнтована і враховує не тільки вікові, а й психологічні особливості дитини. 

– Яка роль батьків в НУШ?

– НУШ – це мотивація для всіх. По-перше, для батьків, які повинні тепер залучатися до життя школи, бо у нас часто проглядається споживацька модель: я вам дам дитину, а ви з нею робіть що хочете. Життя вносить свої корективи. Ще перед карантином ми максимально залучали батьків на загальні заходи в школі, але карантин вніс дуже суттєві зміни, оскільки чужих людей в школу ми уже не пускаємо.

Батьки активно залучаються до життя школи. У нас є емоційний інтелект, і це якраз батьківське оточення, любов, взаєморозуміння. У нас ще є українська ментальність – доглядіти свою дитину до пенсії, а так не повинно бути, адже діти повинні розвиватися окремо від батьків. Дитина грає різні ролі – в сім’ї одна, в школі інша, в транспорті третя. Завдання НУШ – якраз розвиток компетентностей, а не зазубрювання. НУШ передбачає розвиток емоційного інтелекту та здатність робити багато справ – ранкові зустрічі, обмін емоціями, колективні справи, є різні зонування кабінету, тобто більше свободи. 

І діти готові до цієї свободи, вони розумніші, ніж нам здається. Коли бачиш першокласників на перше вересня, то здається, що цього руху ніколи подолати не вдасться, а коли приходиш до них в травні, то розумієш, що перед нами уже свідомі здобувачі загальної середньої освіти, які вчаться та стараються.

Ми звикли, що за стереотипним мисленням батьківські збори – це збір коштів. Зараз це все по іншому. Звісно, ми дякуємо батькам за будь-яку допомогу, тому що вона не зайва, але це не є пріоритет. Головне зараз – це як дитина себе поводить, обговорення питань булінгу, насилля, звертаємо увагу на цінності, які формуються в сім’ї. 

Є батьки, які дуже добре розуміють роль освіти, або які уникають цієї ролі. Я їх розумію, але наполягаю на тому, щоб більше звертати увагу на взаємодії. Влаштовуємо спільні екскурсії з батьками чи вечори, тому що це дуже зближує та формує навики колективної роботи.

– Що можете розповісти про підготовку вчителів?

–  Багато коштів спрямували на перепідготовку вчителів. Їх дуже багато навчали, що це таке, які підходи використовувати. В проєкті «Світ чекає крилатих» є методичка на кожен тиждень, це такий інтегрований курс, де дитина використовує свої знання в повсякденності. В радянський час ми мали знання з математики, наприклад, але не знали, як їх застосувати на практиці. А  тут йде акцент на тому, щоб вміти використовувати ці знання і поєднувати їх в життєвих ситуаціях. 

Програма зараз набагато насиченіша і в цьому і плюс і мінус, бо потрібна велика підготовка вчителя, але й дітей це дуже сильно затягує. Робимо акцент і на мультизадачності та вмінні виконання кількох дій одночасно, тому що темп життя пришвидшився і діти мають вчитися підлаштовуватися під нього.

– Що б ви хотіли сказати чи побажати на майбутнє дітям, вчителям чи батькам?

– Перш за все, хочеться, щоб всі були здорові, бо це найголовніше. Хочу нагадати батькам, що школа – це дуже важко, бо це згусток суспільства, де треба боротися за соціальні ролі, і тут треба знати все. Школа – це загартування особистості, характеру, майбутньої професії, лідерських якостей. Завдання НУШ,  щоб кожна дитина могла розвиватися індивідуально. Цю траєкторію потрібно плекати як вчителям, так і батькам. 

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст проєкту публікації є виключно відповідальністю автора і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії

Коментар
23/09/2021 Четвер
23.09.2021