Сморід у Луцьку: чому в його появі звинувачують завод «Біо ПЕК»

03 Липня 2019, 15:45
3730

Я живу в майже центрі Луцька, в районі вулиці Гулака-Артемовського. Пам'ятаю один з перших спекотних днів липня 2016 року. Прокинулася від густого смороду. Спочатку подумала про протікання каналізації у ванній кімнаті і вже прикидала скільки геморою додасть це моєму побуту, але в ванній кімнаті все працювало справно. Пошуки привели мене на балкон. Виявилося, що неприємний запах проник через прочинені на ніч вікна.

Сусіди по сходовій клітці розповіли про схожу біду. Пізніше в ЗМІ прочитали, що скарги у міську раду надходили і з сусідніх вулиць. Тому теж набрали на «15-80» і сповістили муніципалітет про проблему. Пізніше навіть у нашому будинку готували звернення до міського голови Луцька, а нині покійного Миколи Романюка. На жаль, як часто буває, проблему заговорили і забули.

Але навесні 2017-го вона про себе нагадала. При тому ще «гучніше». Яких тільки теорій виникнення смороду не висували в Луцьку — м'ясопереробні цехи, регулярне незаконне зливання нечистот у каналізацію, «барахлять» очисні споруди  в Липлянах. Дійсно навіть до абсурду штибу — вороги міста підливають невідомі реагенти в каналізацію. 

Зрештою, поки люди говорили — спеціалісти працювали. І того ж 2017 року назвали основну причину появи смороду.

 

ЗАВОД-ЛИХОДІЙ?

У південно-західній частині міста розташований знаменитий Гнідавський цукровий завод, поруч з яким облаштували поля фільтрації. На ці поля скидали відходи діяльності заводу та супутнього підприємства «Біо ПЕК», що виробляє біоетанол. Крім того сюди направили каналізаційні стоки від частини міста та села Гірка Полонка. І саме ці хімічні процеси, які відбувалися на полях, назвали причиною появи смороду.

У міській раді заради вирішення проблеми виділили кошти на будівництво другої черги каналізаційної мережі у мікрорайоні Вересневе, яке завершили в 2018 році.

«Жодної краплини каналізаційних стоків від міста більше не потрапляє на поля фільтрації ПАТ «Гнідавський цукровий завод». Каналізаційні стоки села Гірка Полонка після будівництва нової КНС також приймають міські каналізаційно-очисні споруди», — повідомили у муніципалітеті.

Однак, коли в мерії почали вести перемовини з заводом, то зіткнулися з проблемами. І цукровий, і «Біо ПЕК» не зареєстровані в Луцьку, а поля фільтрації розташовані на території Боратинської громади. Це суттєво сковує руки міській раді в частині впливу на підприємство.

«Поля фільтрації ПАТ «Гнідавський цукровий завод» як джерело поширення неприємного запаху не є міським санітарно-технічним об’єктом. Це є приватна територія підприємства, яке відповідно до технічного регламенту зобов’язане забезпечити його періодичне очищення від дефекату», — пояснюють в мерії.

Зрештою в 2017 році після перекриття траси Луцьк-Львів, громадських слухань та велелюдного мітингу (див. відео нижче, - авт.) під  стінами заводу на певний час проблему вирішили. На полях фільтрації провели заходи з очищення дефекату, здійснили санацію накопичених рідин.

 

ПОВЕРНЕННЯ СМОРОДУ

Попри всі заходи перші спектоні дні весен 2018 та 2019 років знову «огорнули» домівки лучан смородом. Науковці, владці та лучани, які найбільше страждали від нестерпного запаху, й далі «ламали голови» над причиною його появи. 

Громадський активіст Дмитро Климук, один з організаторів мітингу біля заводу, пов'язує повернення смороду з продовженням незаконних зливів відходів «Біо ПЕКом» на поля фільтрації та міську каналізацію.

«Знову смердить нестерпно. Вікна не можна відчинити, хату ніяк провітрити. Бо з вулиці тягне таким, що дихати страшно. Нещодавно активісти зупинили авто, яке вивозило відходи «БІО ПЕКу» на нові поля фільтрації. Вони сподівалися, що люди ні про що не дізнаються. Бо на нових полях не буде фекалій, тому такого запаху вдасться уникнути. Помилилися. Запах повернувся», — каже лучанин і додає, що ще однією причиною може бути завод агргрупи «Пан Курчак», який розташований у районі вулиці Львівської.

«А це і послід, і рештки курей. Це аміачний запах. Його добре чують у відділенні «Нової пошти», яке за 200 метрів від заводу», — мовив він.

До слова, Дмитро Климук майже два роки захищався у суді від позову одного з власників заводу Ярослава Галькевича. Лучанин називає це спробою тиску на нього.

«Розказували про мене нехороші історії, що я рейдер з Вінниці, який приїхав відібрати завод. Поширювали плітки, що я на цьому хочу заробити. У результаті – подали на мене до суду. Щоб заставити мене мовчати, хотіли відсудити мільйон гривень», — каже він. Зрештою, суди завершилися на користь Дмитра.

 

БОРОТЬБА ТРИВАЄ

Тим часом Луцька міська рада не сидить склавши руки. Фактично фаза пошуку компромісу з заводом завершилися і муніципалітет пішов у наступ. Ініціювали перевірки полів фільтрації контролюючими органами різних рівнів, лучан закликали повідомляти про виявилення незаконних зливів нечистот у міські мережі, а працівники муніципальної варти буквально влаштували «полювання» на таких громадян. І це дало результати.

Так, 20 червня муніципали виявили вантажний автомобіль МАЗ. У його кузові під дошками замаскували цистерни, з який зливалали на поле в районі Львівської рідину з неприємним запахом. З наявних у водія документів стало відомо, що у машині перевозили 17 тонн мелясної води, яка при високій температурі, вступаючи у реакцію зазнає бродіння та утворюються нестерпний запах. Цю рідину вивозили з Гнідавського цукрового заводу, — кажуть в мерії.

Пізніше працівники муніципальної варти зафіксували порушення, виявивши мелясну барду в четвертій каналізаційно-насосоній станції.

«Щоб перекласти вину на владу, ці провокатори (завод «Біо ПЕК», - авт.) безсовісно заливають нечистоти в каналізаційні мережі нашого міста. Будемо звертатися до прокуратури і поліції, щоб зупинити це свавілля, через яке страждають лучани», — написав у Facebook перший заступник міського голови Григорій Недопад та додав відео з місця події.

 

У міській раді розповідають, що нині основна причина смороду — скиди заборонених речовин на поля фільтрації заводу та злив ними і іншими недобросовісними підприємцями нечистот і відходів у міську каналізацію, з якої ці речовини потрапляють на очисні споруди в Липлянах. Боротьба з ними триває.

 

Яна СИТНИК

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром