Ігор Лапін: Судова система зміниться. Іменем народу України будуть виноситись чесні і неупереджені рішення

У четвер, 2 червня, парламент прийняв один з найзнаковіших законів 8 скликання – «Про судоустрій і статус суддів» та відповідні зміни до Конституції, які дали можливість вчергове запустити судову реформу.

Чи буде цього разу судова реформа результативною, чому стільки критики на адресу законотворців і що відбувалося під час голосування, розповів народний депутат від Луцька Ігор Лапін.

Пропоную розпочати з загального – чому стільки років проводили судову реформу і чи стануть ці знакові голосування 2 червня дійсно реформою в системі правосуддя?

Дивіться, якщо говорити про кількість спроб провести судову реформу, аналізуючи окремі системні законопроекти, то дійсно за 25 років Незалежності — це шоста спроба, і третя за останні два роки. Але я б не виривав факти з контексту. Ті закони, які приймалися наприклад за останні два роки вони не йдуть в розріз судовій реформі. Просто реформа — це тривалий в часі процес. І вона не відбудеться вже завтра лише тому, що вчора прийняли закони. Закон — це основа, механізм, а далі тривала робота в середині системи.

У 2014 році прийняли закон "Про відновлення довіри до судової влади" (який називають в народі "судова люстрація"), за яким усі судді пройшли спеціальну перевірку комісією, за результатами якої багато голів суду втратили свої посади. У 2015 році – був прийнятий закон "Про забезпечення права на справедливий суд". Ним забезпечувалась переатестація суддів, та передбачалась процедура виборів ВРЮ.

Сьогодні ж стоїть завдання глобальніше – змінити системний підхід до правосуддя в Україні та почистити його від політичного втручання, корупції, замовних справ і т.д. Іменем народу України мають виноситись чесні і неупереджені рішення. Тому на сьогоднішній день справедливе правосуддя – це наше головне завдання.

Далі більше поговоримо про проголосовані законопроекти, хоча Президент їх підпише, тому формально можна говорити, що закони. Але є ще один момент — не менше зауважень в бік політиків, зокрема щодо голосування, де були голоси і колишніх регіоналів, зокрема депутатів з Опоблоку. Наскільки такі голосування впливають на коаліцію?

Я, напевно, буду не дуже оригінальний у відповіді, але незалежно від того, до кого себе відносить та чи інша фракція чи група (опозиція, влада), усі депутати у Верховній Раді представляють народ України. Кожен несе персональну відповідальність за свою роботу в парламенті, і за голосування. Судова реформа — це не коаліційна вимога чи примха, це реформа державного рівня.

Тоді поясніть, що суттєво зміниться в судовій системі з прийняттям закону і змін до Конституції.

Мені, як адвокату з 17-річним стажем роботи, дуже імпонує норма, яку назвали "монополією адвокатів". По-різному можна її трактувати, шукати плюси і мінуси, але представництво інтересів фізичної чи юридичної особи в суді має бути професійним. Робота адвоката визначена умовами договору, за свої дії він несе відповідальність, в тому числі перед Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури.

Правозахисник, юрисконсульт не несуть такої відповідальності. Наприклад, на Волині відомий правозахисник Олександр Гаврук. Однак говорити, що він справді може кваліфіковано когось захистити в суді дуже важко. В окремих випадках судді навіть відсторонювали його від справ, але чинний закон дозволяв йому без адвокатського посвідчення представляти інтереси в суді, тому претензії виникали лише тоді, коли розуміли, що захист непрофесійний, пояснення не точні, показання перекручені тощо. 

Але в громадян є побоювання, що не усі зможуть собі дозволити адвоката.

Адвокати платні, але доступні. Усі, кому потрібен професійний захист – його отримають.

Взагалі, судова система має працювати за певним принципом тотожності рішень, що в рази зменшить кількість звернень до суду. Наприклад, якщо в Луцьку у справі щодо штучного завищення податкового кредиту з ПДВ,  суд податкові повідомлення-рішення (ППР) скасовував, то в іншому місті в аналогічній справі рішення іншими не може бути. При розгляді справи суд має враховувати судову практику. Таким чином буде встановлено верховенство права, а не зв'язків і можливостей. 

А що в законі сказано про суди. Мені, як журналісту, менш зрозуміла їх структура. Тому прохання пояснити. Думаю, читачів це теж зацікавить.

Так, встановлено перехід до 3-ланкової судової системи з Верховним Судом як касаційною інстанцією. Будуть створені нові спеціалізовані суди - Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд. Про їх діяльність поки говорити рано, тому що принципи їх роботи будуть прописані в  спеціальних законах. Формування суддівського корпусу цих судів буде здійснюватись через відкриті конкурси, в яких зможуть брати участь як судді, так і адвокати та науковці з відповідним стажем.

При цьому важливо, що суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Укази Президента більше не впливатимуть на систему правосуддя.

Вищу раду юстиції замінить Вища рада правосуддя. Будуть реорганізовані усі місцеві суди - вони стануть окружними. Цей процес залежить від адміністративно-територіальної реформи.

Також в законі розширено перелік підстав звільнення суддів та припинення повноважень, посилено моніторинг способу життя судді (включаючи дані про родичів), знижений імунітет суддів. Суддя має вчиняти правосудця, а не користатися силою мантії. Знову ж таки, смішно читати про те, що Голова Апеляційного суду Волинської області Петро Філюк уже вдруге за рік судиться з поліцією через т, що його оштрафували за порушення правил дорожнього руху.

І ще є дуже цікавий момент, який стосується суддів – це надзвичайно висока зарплата.

Я хочу, щоб усі ми зрозуміли – це не забаганка депутатів чи президента записати з закон суми зарплати з кількома нулями. Якщо ми хочемо подолати корупцію, то починати треба з зарплат. Це стосується не лише суддів, за таким принципом мають встановлюватись заробітні плати лікарів, вчителів, інших працівників бюджетної сфери. Люди або зможуть нормально жити на зарплату, або вони й надалі будуть зацікавлені в хабарях, подяках і т.д. Наприклад, на Волині вже 6 років не можуть довести до кінця справу щодо судді, який взяв 4 тисячі гривень хабаря.

Давайте читачам нагадаємо, що мова йде про суддю Івана Підгорного, якого ще 6 років тому працівники СБУ затримали під час отримання хабаря.

Так, ось, щоб таких історій не було в системі правосуддя підвищена не лише зарплата суддів, а й перевірки щодо їх майнового стану, зокрема відповідності задекларованим доходам та способу життя. І це стосується не лише самих суддів, а й їх родичів.

Ви особисто вірите, що цього разу судова система зазнає змін і нарешті буде проведена реформа в сфері правосуддя?

Найскладнішими будуть перехідні періоди. А це приблизно три роки. І саме в цей період найбільше будуть критикувати зміни ті, в кого налагоджені контакти з системою і хто в такий спосіб може вирішувати питання та отримувати "потрібні рішення" в судах.

Нагадаю ці терміни: представництво виключно прокурорами або адвокатами в Верховному Суді і судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 роки; в судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 роки; в судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

А загалом, в прийняті в четвер, 2 червня, закони щодо правосуддя закладають механізми для подолання політичного впливу та корупції в судовій системі, та створюють належні умови для того, щоб в Україні судочинство стало чесним, неупередженим та послідовним.