Щоб до лучан доходило класне кіно. Як «Ангар Cinema» показує інтелектуальні фільми

28 Серпня 2021, 18:00
Дарина Панас та Олесь Лупій 5458
Дарина Панас та Олесь Лупій

Майже пів року в мистецькому просторі «ГаРмИдЕр ангар-stage» лучанам показують легальне артхаусне (або ж інтелектуальне) кіно, яке не можна побачити в кінотеатрах. Майже пів року тому у Луцьку запрацював кіноклуб «Ангар Cinema», де регулярно відбуваються безкоштовні кінопокази, вже гостювали два кінофестивалі і скоро відбудеться ексклюзивний показ фільму «Вусатий фанк».

Журналістка Район.Луцьк поспілкувалася з людьми, які заснували клуб і стали амбасадорами якісного кіно в Луцьку.

«Світло. Камера. Мотор!», або як у Луцьку з’явився кіноклуб

Вечір у кав’ярні. За столом сидять п’ятеро молодих людей, які з запалом розповідають про своє незвичне хобі, яке й звело їх разом. Поки що лише хобі, бо кіноклуб наразі не приносить нічого, окрім задоволення від процесу. Але ці люди обожнюють кіно і готові ділитися своєю любов’ю.

Дарина Панас – студентка  четвертого курсу культурології  Українського Католицького Університету. Працює у сфері комунікацій і займається багатьма проектами, які так чи так стосуються культури. У Львові вона теж займалася кіноклубом при університеті, тож Дарина мала уявлення, як цілком легально показувати фільми. А тоді трапилася пандемія.

«Я повернулася додому на цілий рік, а руки чухаються, треба щось робити. І на одному з тренінгів в ангарі ми з Олесем пересіклися», – розповідає Дарина.

Олесь Лупій – архітектор і будівельник, за освітою і за професією. Якось у нього виникла думка влаштовувати кінопокази у Луцьку, а втілюватися вона почала на тренінгу з контактної імпровізації в «ГаРмИдЕр ангар-stage».

«Хтось із учасників тренінгу запитав в організаторів, чому в ангарі не показують фільми. Вони всі подивилися на мене і сказали, що це до нього питання. Тоді я з’їхав з цієї теми. Потім прийшла Дарина і ми це все обговорили», – зазначає Олесь.

Читайте також«Гармидер» під час карантину: театр як шанс виговоритись

Дарина й Олесь не перші, хто намагався показувати фільми в ангарі, але всіх зупиняв момент з необхідністю десь діставати ліцензійні стрічки. Досвід Дарини у цій сфері став останнім пазлом, який склав цілісну картинку. Аж поки вона не поїхала до Львова. Тоді стало зрозуміло, що лише удвох складно організувати і проводити кінопокази, вести дискусії й забезпечити супровід цього в соцмережах. Почалися пошуки однодумців, які досить швидко й успішно завершилися.

До команди долучилися Ольга Петрук, Ксюша Степанюк та Софія Росіцька, які й взялися допомагати з соцмережами, комунікацією з глядачами та оживили дискусії, які ще від початку стали невід’ємною частиною кінопоказів.

Оля цьогоріч закінчила польську філологію у Волинському національному університеті. Вона it-рекрутер та викладачка англійської мови. Любить обговорювати кіно настільки, що створила власний дискусійний кіноклуб при Молодіжному центрі Волині. Коли з’явився «Ангар Cinema» стала однією з перших постійних відвідувачок, а згодом – частиною команди.

«Ангар (Cinema) – це дуже класна ідея, щоб легально показувати кіно і долучати людей до дискусії, вчити їх правильно дивитися фільми і обирати хороші фільми. Це об’єднує людей в такий культурний прошарок, інтелігенцію нашого міста. Дуже цікаво спостерігати, хто ж все-таки приходить», – ділиться Оля.

Фото Олени РОЖІЙ (Район.Луцьк)
Фото Олени РОЖІЙ (Район.Луцьк)

Фото Олени РОЖІЙ (Район.Луцьк)
Фото Олени РОЖІЙ (Район.Луцьк)

Фото Олени РОЖІЙ (Район.Луцьк)
Фото Олени РОЖІЙ (Район.Луцьк)

Ксюша Степанюк – студентка французької філології Волинського національного університету, працювала в багатьох сферах і часто долучалася до організації культурних подій. До того, як приєднатися до команди «Ангар Cinema», почала вести сторінки місцевого подкасту про кіно «Кіноклуб «Двома поверхами нижче». За її словами, кінематограф  для неї найближчий з усіх мистецтв, тому вона швидко влилася в покази й подкаст.

Софія Росіцька нещодавно вступила на перший курс культурології Українського Католицького Університету. Працює СММ-менеджером та веде декілька проєктів. Переймається тим, щоб люди дивилися адекватне й розумне кіно, тому, коли побачила оголошення від «Ангар Cinema», відразу зголосилася.

«Ми знайшли один одного і вже пів року разом показуємо кіно в ангарі», – підсумувала Дарина.

Фото Олени РОЖІЙ (Район.Луцьк)
Фото Олени РОЖІЙ (Район.Луцьк)

Читайте такожКнигонуті: як працює єдиний у Луцьку читацький клуб

Артхаус і глядачі, або як змусити людей думати

Тож як показувати легальне кіно, якщо ви не кінотеатр? Насправді, купувати ліцензію – не єдиний варіант. В Україні працює офіційний дистриб’ютор артових стрічок «Артхаус Трафік», який створив спеціальну платформу «Кіноклуб», де зберігається велика бібліотека українських та іноземних фільмів. Вона працює для підтримки некомерційних кіноклубів по всій території України і спрямована на популяризацію споживання легального контенту та розвиток маленьких міст та сіл, де нема кінотеатрів.

Усі фільми кіноклубам надають безкоштовно саме на підставі некомерційності, тобто глядач теж повинен мати безкоштовний доступ до цих стрічок. Окрім цього, кіноклуб мають зареєструвати на цій платформі і звітувати про покази в соцмережах.

Луцьк – хоч і невелике місто, але дефіциту кінотеатрів у нас нема. Проте «Ангар Cinema» таки зібрав навколо себе лояльну аудиторію, спраглу за інтелектуальним кінематографом, який, на жаль, майже витіснили з кінотеатрів попкорнові розважальні стрічки. Засновники клубу надають перевагу саме слову «інтелектуальний», адже артхаус – надто широке поняття, яке всі інтерпретують по-різному.

«Це кіно, яке цікаво дивитися і думати про нього, але ми все-таки намагаємося підбирати не занадто нішеве, оскільки до нас приходять різні люди, молодь і старші, люди різних соціальних прошарків, з різними інтересами. Тому ми намагаємося обрати таке кіно, яке б відповідало нашим цінностям, але було б зрозуміле для людей, які хотіли би побачити якусь альтернативу просто фастфудовим стрічкам в кінотеатрі», – пояснює Дарина Панас.

Такі стрічки ідеально доповнила основна «фішка» кіноклубу – дискусія. Саме обговорення після фільму дуже допомагає «розкласти цей салат по фруктах і всіх їх обговорити, бо для когось це помідор, а для когось хурма», як висловилася Дарина. Дискусія дає можливість людям поглянути на щойно переглянутися фільм очима іншої людини, розширити своє сприйняття, сформувати інше враження та висловити власне бачення.

Читайте такожДебати – не про стадіони. Як у Луцьку дискутують професіонали

«Люди іноді залишалися просто послухати і потім вникали в дискусію, починали висловлювати свої думки й казали, що власне сама ця атмосфера дискусії налаштовує на те, щоб висловити свою думку і не важливо, чи вона відрізняється від думки інших, чи доповнює. Я б навіть сказала, що дискусія не просто доповнює, а йде на рівні з переглядом», – додає Ксюша Степанюк.

Загалом, на показах люди не бояться аналізувати кіно і власне враження від нього, навіть якщо воно різко негативне. За словами організаторів, у кіноклубі – всі на рівних і кожен може сміливо ділитися власним баченням, чому той чи той фільм здався жахливим або геніальним.

Говорячи про аудиторію, не можна не згадати пана Василя – охоронця «ГаРмИдЕр ангар-stage» та родзинку кіноклубу.

«Він завжди сидить збоку і висловлює дуже доречні думки. Якщо хтось щось не розуміє в аудиторії, він завжди каже, а ви подумайте таким способом і зрозумієте, чого режисер це так зобразив. Це так приємно спостерігати», – розповідає Оля.

«Стоп, знято!», або Контент все ж потребує грошей

За пів року показів фільмів від «Артхаус Трафік» організатори кіноклубу зрозуміли, що хочуть і можуть робити більше. Аудиторія заслуговує на найновіші стрічки, а права на показ таких можна лише купити. Тому в «Ангар Cinema» вирішили, що настав час орієнтуватися на свідому публіку, яка розуміє, що за контент потрібно платити.

Для першого комерційного показу обрали досить цікавий документальний фільм «Вусатий фанк», який є важливим для українського культурного контексту, адже робить спробу дослідити ціле явище в українській музиці радянського періоду. За словами Дарини Панас, фільм цікавий ще й тому, що в ньому є певні дискусійні моменти, які буде цікаво обговорити. «Вусатий фанк» не потрапив до кінотеатрів Луцька, тож побачити його можна буде лише в «Ангар Cinema».

Читайте також«Ангар Cinema» покаже лучанам кіно про Вусатий Фанк

«Якщо люди покажуть інтерес, то ми залюбки будемо слухати нашу публіку, що вони хочуть побачити наступного разу. Ми будемо домовлятися й привозити фільми для того, щоб Луцьк припинило бути містом, до якого не доходять класні стрічки», – зазначає Дарина.

Спроби показати щось більше, ніж кіно зі стандартної бібліотеки «Артхаус Трафік» були й раніше, зокрема, в ангарі проходив фестиваль «Французька весна», в рамках якого по всій Україні показувала програму французького кіно, знятого режисерками, «Вона створює кіно». Також до Луцька приїжджав «Довженко-центр», який возив фестивальні короткометражні стрічки «Українська нова хвиля» ревіталізованими просторами України, до числа яких потрапив і ангар.

Проте, всі ці події вимагають великого особистого й фінансового ресурсу від організаторів. Тому в «Ангар Cinema» пріоритетним завданням наразі є виростити аудиторію, яка розуміє, що це велика робота і готова буде вкладати гроші в розвиток українського контенту.

«Для нас важливо сформувати аудиторію, сформувати достатньо широке коло глядачів, яких цікавить таке інтелектуальне кіно, які його розуміють», – каже Олесь Лупій.

Якщо надії на підтримку глядачів справдяться, засновники кіноклубу планують попрацювати над тим, щоб Луцьк мав не лише музичний та літературний фестивалі.

Читайте також«Гра» Девіда Фінчера. Забута стрічка про самотність і реальність, якій не можна вірити

 

Коментар
19/10/2021 Вівторок
19.10.2021