Коли вперше згадується Луцьк, або що у місті робив перший король Русі

1085 рік.

Саме тоді вперше в документах згадується Луцьк. Згадується буквально одним реченням. Проте за ним ховається дуже цікава історія про боротьбу за владу, про поїздки руських князів до родичів у Польщу і Німеччину і про перших наших туристів у Ватикані.

А розпочалося все це, коли князь Володимир Великий зачав тринадцять синів і трьох доньок (!), а про те, хто буде керувати країною після нього, – не подумав.

Щоправда, суперечки та навіть бійки у стилі «Я тут найкрутіший, а тому маю керувати» почалися ще за життя цього хрестителя Русі. Проти татуся виступив син Святополк, про якого казали, що його батьком міг бути і Володимир, і його брат Ярополк. Не був осторонь усього цього «кіпішу» і Ярослав (майбутній Мудрий), який не хотів ділитися податками зі столицею.

Читайте також: Кохання Святого Володимира

Від серйозного бою обох княжичів врятувало те, що Володимир помер. Але це не врятувало їх від боротьби пізніше. Воювати почали усі проти всіх. І методами не гребували: когось зарізали, когось спалили у лазні, а когось кинули у в’язницю. 

Звичайно, що така боротьба не обходилася без сусіднього втручання. Як зараз, так і сотні років тому, цю ворожнечу підтримували і поляки, і скандинави, і угорці, і Візантія. Кожна з цих сил бажала бачити на престолі свого кандидата у великі князі.

Кінець кінцем, перемогу отримав Ярослав. І саме його нащадки у пізніші століття правили на Русі. А щоб якось прописати правила гри – тобто, хто і як має правити, то князь ввів у дію лествичне право, або сеньйорат.

За цим правом престол передавався від старшого брата до молодшого, а потім їхнім синам. Але, якщо хтось не встиг покерувати країною, то його діти позбавлялися права на чергу і ставали ізгоями без своїх земель. Максимум, що їм світило, це добра ласка родичів-князів, які могли дати їм якусь роботу.

А дітей у Ярослава було теж не мало: сім синів і три доньки! І це не рахуючи різних племінників. Так, наприклад, дві сестри князя стали дружинами польського і угорського князів. І у них теж були діти, які мали теоретичне право на владу, що у себе вдома, що на Русі.

Ярослав на дрібниці не розмінювався і через своїх дітей породичався з половиною Європи! У нього самого було дві дружини – доньки норвезького і шведського королів. Доньки Ярослава стала королевами Норвегії, Угорщини і Франції.

Сини одружилися на німецькій маркграфині, польській королівні, німецькій принцесі та доньці візантійського імператора. Це не рахуючи шлюбів між різними князівськими родами на місці. Одним словом, шлюбна географія руських князів розширилася на всю Європу!

Самого Ярослава називали тестем Європи та при його дворі не раз зупинялися і шукали допомоги різні монархи й претенденти на корону. Самі ці зв’язки в майбутньому і відіграють велику роль у боротьбі за владу між князями.

Після смерті Мудрого три його найстарших синів зібралися і вирішили правити спільно. Назвали це діло коаліція тріумвірат. Ці Ізяслав, Святослав і Всеволод написали нові закони, по яких потрібно було жити, і назвали без лишньої сором’язливості «Правда Ярославичів».

Потім вони вирішили перевести свого брата з одного міста в інше і звільнили свого дядька з в’язниці, де той просидів 23 роки. Але лише для того, щоб він відрікся від права на престол і…пішов у монастир! А потім Ярославичі пішли похід на сусідів – кочівників. Ті якраз мешкали в районі теперішніх Полтавської і Дніпропетровської областей і регулярно займалися гот-стопом місцевого населення.

І все було б добре, якби замість цих кочівників не з’явилися нові – половці. Вони вщент розбили війська князів і останні втекли. Народ у Києві зібрався на віче і почав вимагати від влади зброю, щоб оборонятися від потенційних нападників, але князь почав…морозитися.

Тоді цей чи не перший Майдан піднімає повстання і великий князь Київський Ізяслав втікає до Польщі, до родичів своєї дружини – польської принцеси Гертруди. Через кілька місяців з допомогою братів і тогочасних добробатів з Європи він вертається на престол і влаштовує киянам масовий терор. 

Ні місцеве населення, ні впливове столичне купецтво – олігархи тих часів, ні свої ж брати такого рішення не зрозуміли. Тріумвірат Ярославичів дав тріщину і через кілька років проти Ізяслава вже виступають усі. А тому він втікає з сім’єю знову в Європу.

Його двоюрідний брат польський князь Болеслав замість допомоги просто грабує князя і виганяє його зі своїх володінь. І тоді Ізяслав відправляє свого сина Ярополка до Німеччини. Ярополк був одружений на німецькій маркграфині Кунігунді й мав тісні родинні зв’язки при дворі німецького короля та імператора Генріха. 

Читайте також: Волинянин Андрій Войнаровський був правою рукою гетьмана Івана Мазепи

Але поки русичі зі своїми європейськими дружинами добиралися до цілі, поляки вже встигли надіслати в Німеччину золота, срібла і скарбів стільки, що, як зазначив німецький хроніст, ніхто не пам'ятає, щоб колись таке багатство ввозилося в німецьку державу. 

Імператор Генріх золоту і скарбами дуже порадувався, а Ярополку і Кунігунді у допомозі відмовив. І було б цим руським мігрантам непереливки, якби добрі люди не порекомендували їм їхати в Рим. До Папи Римського.

Молода пара дуже зраділа – все таки, Вічне Місто, усілякі пам’ятки архітектури і смачне вино. Та й Папа їх зустрів дуже радо. А так, як цей Григорій VII дуже конфліктував з німецьким імператором, то на зло останньому підтримав скарги руських князів. 

Мало того, він наказав польському князю вернути всі викрадені кошти Ізяслава, якщо «Болеслав ще хоче стати КОРОЛЕМ Польщі!»

А 17 квітня 1075 року світ побачила булла (указ) Папи Римського, в якій влада у Києві повинна належати Ізяславу і його сину КОРОЛЮ РУСІ Ярополку! Саме так, Ярополк Ізяславович був першим, кого офіційно оголосили королем Русі.

Так зобразили отримання корони від папської влади. Молитовник Гертруди. Ісус коронує Ярополка і Кунігінду

Болеслав швидко зрозумів натяк, кошти Ізяславу вернув (типу, «він просто взяв їх на зберігання!») і навіть останнього запросив до себе на коронацію. Зробивши велике турне по Європі – Польша, Німеччина та Італія – сім’ї руських князів (чи то пак, королів!) приїжджають до Болеслава, який стає королем поляків Rex Poloniarum.

А ще через два дні помирає один з братів Ізяслава й останній тріумфально вертається до Києва. Ярополк вертається разом з батьком і осідає на Волині. Проте та міна сповільненої дії, яку заклав ще Ярослав Мудрий, накінець-то вибухає. Племінники і внуки, які по лествичному праву втрачали свої землі, не погодилися з такими правилами гри і виступили проти. 

Читайте також: Як управляли Луцьком півтисячоліття тому

Через кілька років після повернення у битві проти родичів-конкурентів гине Ізяслав. А мине ще шість років і вже на Ярополка нападуть його брати – трійко Ростиславовичів. Колись ці двоюрідні брати волинського князя були у нього на службі. 

Але в потрібний момент зібрали своїх прихильників і відвоювали свої володіння, які склали основу майбутнього Галицького князівства. Вони навіть успішно атакували Волинь і змусили Ярополка шукати підтримки. Останній звернувся до іншого свого брата Володимир Мономаха і той зумів вернути владу на Волині цьому «королю Русі» (звучить божевільно, погодьтеся?).

Проте Ярополк переоцінив свою важливість і після перемоги відмовився віддячити Мономаху. І останній, не встигнувши вернутися додому, знову пішов на Волинь. Ярополк прийшов до тями та втік (як ви думаєте куди? Вірно!) до Польщі. Літописець так це і записав:

В лѣт̑ . ҂s҃ . ф҃ . ч҃г . [6593 (1085)] Ӕрополку хотѧщю на Всеволода. пославшю ему злъıх̑ свѣтникъ . се оувѣдавъ Всеволодъ . посла противу ему сн҃а свое Володимера . а Ӕрополкъ же ѡставивъ мт҃рь свою и дроужину свою в Лучьс̑кѣ. А самъ бѣжа в Лѧхи.

Типу, «Ярополк збирався іти на Всеволода, бо послухав він злих дорадників. Довідавшись про це, Всеволод послав проти нього сина свого Володимира, і Ярополк тоді, оставивши матір свою і дружину свою в Луцьку, сам утік в Ляхи». Саме ця подія і вважається першою писемною згадкою про Луцьк!

Посидівши рік-другий за кордоном і, розуміючи що накоїв, Ярополк кається, погоджується на усі умови Мономаха і вертається на Русь. Однак, у ході чергової не то колотнечі, не то прогулянки по кордону, князь отримую меч у спину від свого ж дружинника (воїна).

Читайте також: Фундаторка Почаївської лаври володіла луцьким селом

Цей «проклятий [убивця] Нерядець, дияволом наущений і злими людьми» (Серйозно! Імя вбивці стало відоме на всі князівства!) вбиває Ярополка 22 листопада 1086 року і втікає у Перемишль до одного з князів Ростиславовичів. Волинський князь, по літопису, встигає вирвати меч і голосно заволати: «Ох, це ж ти мене, вороже, погубив». І вмирає.

Народ негодує, князі висловлюють глибоке занепокоєння, а Ростиславовичів називають організаторами вбивства. Проте останнім, як то говориться, байдуже. Після смерті Ярополка Волинь стає вотчиною Мономаха і вже в наступному столітті Луцьк виокремлюється в окреме князівство й успішно воюють в наших землях…з засновником Москви!

Ось така вона цікава і дуже насичена доля Ярополка – князя і короля, за якого вперше згадується Луцьк.

На половину поляк по мамі, одружений на німецькій графині – нащадкові візантійських і німецьких імператорів. Перший відомий турист з наших земель, який поїздив по Європі. Перший король Русі по указу Папи Римського. І жертва відомого замовного вбивства понад 900 років тому.

Його мати – Гертруда Польська – переживе сина на 20 з лишком років. Напише «Молитовник Гертруди» – найстарішу іменну польську писемну пам’ятку, де християнські молитви будуть доповнені візантійськими мініатюрами, календарем, астрологічним довідником і язичними гаданнями! Ця цікавезна книга зараз зберігається в Італії.

Мініатюра з Молитовника Гертруди. Ярополк і Кунігінда перед апостолом Петром, а сама Гертруда припадає до ніг апостола

Кунігунда після смерті чоловіка вернеться на батьківщину разом з донькою і буквально через рік вдруге вийде заміж за баварського графа Куно. Народить йому чотирьох дітей, переживе і цього чоловіка і вийде заміж втретє за маркграфа Віпрехта, разом з яким буде боротися проти імператорської влади (Кунігунда, явно, не забула відмову останніх у допомозі Ярополку!).

В Луцьку в цей час розгорнеться боротьба між наступним поколінням князів, до яких приєднається угорські і польські родичі. За владу буде боротися два Давида, а міста будуть продаватися за 200 і більше гривень. Але про це ви дізнаєтесь у наступній статті!

Читайте також: Перша жінка-лікарка з Речі Посполитої лікувала Радзивілла «Рибоньку