Дискримінація та децентралізація: як на Волині розв'язують проблему гендерної нерівності

Серед жителів сільської місцевості, де нерозвинений ринок праці та низький рівень зайнятості, найвищий ризик бідності у жінок і дівчат. Майже 36% сільських жінок не беруть участі в ухваленні рішень у своїх громадах.

Зазнають дискримінації жінки із ВІЛ. Найбільші проблеми виникають у доступі до якісних медичних послуг і психологічної допомоги, а також дискримінація при отриманні соціального та правового захисту чинять тиск на жінок, які живуть із ВІЛ. Соціальні стереотипи та стигматизація подвоюють цей тиск.

Ромські жінки зазнають потрійної дискримінації: за етнічною ознакою, за ознакою статі, а також як особи, які належать до соціально вразливої групи. У них вищий рівень безграмотності та нижчий рівень освіти (лише 59% дівчат відвідують середню школу).

Жінки з інвалідністю стикаються з дискримінацією при отриманні медичних послуг і послуг у сфері репродуктивного здоров’я. 76% жінок з інвалідністю не можуть отримати гінекологічні послуги, оскільки відповідні кабінети розташовані вище першого поверху, а в будівлях немає ліфтів.

Жінки, які мають різні сексуальні орієнтації (ЛБТКІ-жінки), вважаються особливо вразливою групою у зв’язку з їхньою «невидимістю» в законодавстві та відсутністю положень про недопущення дискримінації. Вони стикаються зі стигмою, ненависницькими висловлюваннями та злочинами на ґрунті ненависті.

Такі дані зібрані у межах проєкту «Розвиток гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок шляхом реформи децентралізації України», який стартував в Україні у 2019 році за підтримки Уряду Канади, курує проєкт ООН Жінки в Україні

Цей проєкт спрямований на те, щоб у громадах почали частіше враховувати потреби жінок, дівчат, чоловіків і хлопців у процесі децентралізації. А також на зменшення нерівності у процесах розвитку в усіх регіонах України.

В описі проєкту йдеться про те, що деякі групи жінок, окрім дискримінації за ознакою статі, також страждають від дискримінації на підставі етнічної ідентичності, інвалідності, віку, проживання у сільській місцевості та інших факторів.

Проєкт охоплює чотири області — Волинську, Сумську, Херсонську і Чернівецьку. У цих областях є 13 міських громад, з якими співпрацює проєкт.

Партнерами у реалізації цього проєкт у 2019 році стали три громади Волинської області: Велимченська, Смолигівська та Торчинська. Проте згодом у результаті подальшого об'єднання Смолигівська громада стала частиною Княгининської, а Торчин – Луцької, тож у проєкті змінилися внаслідок децентралізаційних процесів адміністративні центри.

«Серед завдань, які стоять перед партнерами проєкту, – консультаційна підтримка з питань запровадження підходу, в центрі якого права людини. Цей підхід планується внести у стратегічні та планові документи громад, зокрема і Луцької. Оскільки Луцька міська територіальна громада долучилась дещо пізніше, окремі заходи, які планувалися, ще не реалізовані», – йдеться у відповіді на журналістський запит, який надали працівники департаменту молоді та спорту Луцької міської ради.

Проєкт має кілька напрямків роботи:

• Зміцнення потенціалу національного механізму, забезпечення гендерної рівності, для координації, моніторингу оцінки виконання зобов’язань щодо гендерної рівності на національному, обласному та місцевому рівні, у обласні та місцеві громади.
• Зміцнення потенціалу Міністерства розвитку громад та територій, розробки виконання політики щодо децентралізації з-за допомоги яких відбувається просування гендерної рівності та розширення прав та можливостей жінок, оскільки проєкт підтримується ООН- Жінки.
• Зміцнення потенціалу обраних обласних і місцевих органів влади для розробки та впровадження гендерно орієнтованого та заснованого на цінностях права людини планування відповідно до національної політики.

Для реалізації цих завдань є кілька напрямків роботи, до цього долучаються також Міністерство розвитку громад і територій і ще низка різних громадських організацій, які також виконують частину роботи, зокрема в громадах Волинській області.

До проєкту долучилися:

• Бюро гендерних стратегій і бюджетування, яке займається запровадженням бюджетування, в основі якого гендерний підхід і забезпечення прав людини.
• Національна асамблея людей з інвалідністю, яка займається аудитом доступності комунальних закладів та установ, які надають послуги мешканкам та мешканцям громад.
• БО «Позитивні жінки», яка зосереджує діяльність на подоланні стереотипів і допомозі жінкам, які живуть із ВІЛ.
• ГО «Чіріклі» - у рамках проєкту ця організація займається розробленням і впровадження адвокаційної кампанії з посилення прав ромських жінок, оцінка потреб ромської громади в регіоні.
• ГО «Інсайт», що представляють ЛБТКІ-жінок

Робоча зустріч з представницями структури ООН-Жінки щодо залучення Луцької громади до реалізації проекту «Просування гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок в рамках реформи децентралізації в Україні».

 Що на Волині?

У всіх громадах створили робочі групи, які займаються реалізацією проєкту. У Луцьку її очолює Ірина Чебелюк – депутатка міської ради, заступниця міського голови з питань діяльності виконавчих органів Луцької міської ради. У робочу групу входять керівники й керівниці підрозділів різних департаментів і старости округів.

У громадах проводять тренінги, в яких робочі групи знайомляться із підходом, який ґрунтується на забезпеченні прав людини й гендерному бюджетуванню щодо розробки фінансових документів і цільових програм. Оскільки Луцьк доєднався до проєкту пізніше, й в інших громадах процес уже закінчується, то тут тільки розгортає свою діяльність.

«Виклики реалізації проєкту в Луцьку полягають у тому,  що у структурах влади відбулася реорганізація, і частина питань гендерної тематики залишилась у повноваженнях  департаменту молоді та спорту, частину передали у соціальні служби», – розповідає секретар правління ГО «Бюро гендерних стратегій та бюджетування» Наталія Рябушенко.

Наталія Рябушенко

На цьому етапі всі громади займаються розробленням гендерного профілю громади.

Гендерний портрет створюють за демографічними, соціальними показниками і його мета – подивитися на структуру населення, на структуру послуг, які населення отримує, для того, щоб зрозуміти, де є гендерні розриви, де є недостатня кількість послуг, або чи є групи для яких певні послуги недоступні.

У результаті на Волині сформують три такі профілі для Луцької, Торчинської, Велимченської громад та один по Волинській області.

Луцька міська територіальна громада, як і інші громади-учасниці проєкту, зіштовхнулася з викликами, які сповільнюють роботу, зокрема з відсутністю статистичної інформації, розподіленої за статтю, віком, місцем проживання отримувачів послуг. Наразі триває процес збору та аналізу даних. Результати роботи презентують після завершення дослідження.

«У випадку Луцької територіальної громади виклик полягає у тому, що місто саме по собі велике, це – обласний центр і комунікація з громадами,  які доєдналися, тільки налагоджується. Потрібно навчитися говорити ми, а не ми й вони. Тобто такий профіль у нас буде десь до кінця літа і ми зможемо подивитись на склад, не тільки кількісний склад, скільки в нас живуть чоловіків і жінок, а проаналізувати вікові групи, визначити середній вік, отримати зріз за населеними пунктами, подивитися на аспекти економічної активності населення і на спектр послуг, який надається», – зазначає Наталія Рябушенко.

У результаті гендерні профілі громади зможуть використовувати для розробки програм соціально-економічного розвитку, обґрунтування і визначення потреби у фінансуванні цих програм, розширення спектру послуг.

«Насправді попри те, що Україна й усі органи державної влади і місцевого самоврядування мають здійснювати діяльність у правовому полі, а в Україні з 2005 року є Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» і ціла низка інших нормативних актів.  Україна має певні зобов'язання перед світовою спільнотою за впровадження заходів до реалізації Цілей сталого розвитку ООН і там ще є ціла низки зовнішніх зобов'язань.  За останній рік є певні кроки вперед, але це ще не є наскрізною політикою відповідно до тих зобов’язань і функцій, обов’язків, які має місцеве самоврядування. На разі відсутня цільова програма, яка б містила систему заходів, не як одноразові кроки, а як систему заходів, які гарантують забезпечення рівних прав і можливостей”, – каже експертка. 

Попри те, що в міській раді створили групу «За рівні можливості», проблема гендерної рівності ще не є надто підтримувана депутатами.

«На сьогодні у Луцьку немає політичної волі робити активні кроки. Не дивлячись на те, що юридично такі зобов'язання є. Зокрема, у  Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”, йдеться про необхідністькомплексної роботи у цьому напрямку. Якісь речі окремі відбуваються, але вони не є системною політикою, тому очевидно немає політичної волі, або бачення цього питання», – вважає Наталія Рябушенко.

У Волинській області проєкт реалізується не так швидко, як в інших областях, але на це є об’єктивні причини. В інших областях ці громади, які відразу долучилися до проєкту, не переформатовувалися, деякі стали трішки більшими, але центр громади не змінювався, у нашій області з’явилися дві нові.

Крім того, по Луцькій громаді є ще специфіка у кількості закладів, які надають послуги, адже це – обласний центр.

«Урахуємо потреби всіх»

Про те, як проєкт реалізують у Торчинській громаді, ми поспілкувалися з головною спеціалісткою з інформаційної та проєктний діяльності Аллою Ревуцькою.

У розмові жінка розповіла, що, крім зазначеного, в рамках проєкту громадську приймальню обіцяють облаштувати  технікою для проведення онлайн-конференцій.

«У зв’язку з тим, що зараз складна епідеміологічна ситуація, дуже актуальними стали онлайнове навчання та курси, а в нашій громаді немає можливості брати у них участь через неукомплектованість технічною базою. Тому нам обіцяють допомогти в облаштуванні громадської приймальні. Крім того, потрібно проводити навчання жителів громади всім онлайн-механізмам, щоб вони навчилися оплачувати онлайн за покупки, за світло, за газ, за електроенергію, має проводитись навчання», – розповідає Алла Ревуцька.

Алла Ревуцька

У рамках цього проєкту на базі однієї з бібліотек Торчинської громади облаштують такий комплекс. Грантодавці нададуть комп’ютери й доступ до інтернету, для того, щоб навчити сільських жителів користуватися онлайн-інструментами.

Крім того, у рамках проєкту громада співпрацює з Національною асамблеєю людей з інвалідністю, які консультують та проводять навчання для представників громади.

Важливим напрямком є також аналіз доступності ключових місць громади для людей з інвалідністю, щоб надати їм більше можливостей для розвитку в громаді. Громадська організація звертає увагу саме на сільську місцевість, адже саме там люди з інвалідністю мають найбільші проблеми з доступністю послуг.

«Ми дуже хотіли б зробити в бібліотеці простір для людей з інвалідністю, тому що в нас ніде майже немає місця, де б вони могли зустрічатися та проводити якісь заходи. У Будинку культури великі сходи без пандуса, музей взагалі на другому поверсі, тобто єдиний у громаді ЦНАП, який ми облаштували з дотриманням державних будівельних норм для врахування потреб людей з інвалідністю. Є пандуси, але не всі вони відповідають нормам», – каже Алла Ревуцька.

Проте у громаді у цьому плані досить гарно спрацьовують підприємці, вони клієнтоорієнтовані, тому розуміють важливість доступу до магазину людей на колісних кріслах чи мам і татів із візочками. А ось такі будинки соціального призначення, на жаль, ще радянської побудови, коли ніхто на це не зважав.

«Ми це не приховуємо, я думаю, в кожній громаді є така історія. Надіємося, що в рамках цього проєкту нам вдасться хоч якось змінити ситуацію на краще»,  - зауважила спеціалістка з проєктної діяльності.

Бажання співпрацювати з громадою виявив ромський жіночий фонд «Чіріклі», адже в Торчині проживає багато ромів. Представники та представниці організації хотіли б приїхати та поспілкуватися з місцевими ромами, дізнатись про їхні проблеми й, можливо, допомогти їх розв’язати.

Як і в Луцької громади, в Торчині є певні проблеми зі збором інформації, необхідної для розробки гендерного паспорта громади, адже не так давно приєдналися нові села з різних районів і цю інформацію дуже складно зібрати.

«Тут непочатий край роботи. На жаль, у нас ніхто ніколи не враховував гендерні особливості при розробці документів. Права жінок у якихось аспектах були не прораховані в тих документах, тому дуже сподіваємося, що на завершення в нас будуть враховані права усіх членів та членкинь громади у всіх документах. Ми будемо мати гендерний паспорт, який дасть можливість проаналізувати ситуацію в громаді та зрозуміти деякі процеси ґрунтовніше» – зауважила експертка.

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews