Парк імені Лесі Українки: хто чистить і за що

23 Квітня 2015, 14:37
4324

Боротися із хащами в центральному парку Луцька міська влада доручила місцевим бізнесменам. Кому – за право організувати тут атракціони, кому – просто за дрова.

Заробляє знову не місто

Ідею залучати бізнес до вирішення проблем міста не можна назвати поганою. Якщо бюджет не справляється, цілком логічно шукати додаткові рішення. Питання в іншому: для чого тоді у Луцьку функціонує більш як три десятки комунальних підприємств, кожне з яких отримує бюджетні гроші за той чи той напрямок господарчого життя міста? Комунальні підприємства прибирають вулиці, вивозять сміття, стежать за каналізаціями, засаджують та стрижуть газони, годують школярів, регулюють світлофори. І жодне з них не може похвалитися прибутками, хоча щороку називають все більші тарифи на свої послуги.

Догляд за міськими парками – серед основних видів діяльності створеного у 2011 році КП «Парки та сквери м. Луцька». Проте вже четвертий рік паркові хащі у центрі Луцька розчищає не ця фірма, а ТзОВ «Ампер-3». При цьому бюджет не витрачає ні копійки, бо підприємство працює за… дрова. Усю зрізану деревину забирають собі, і як стверджує директор фірми, отримують з такої діяльності непоганий прибуток.

«Оскільки є можливість реалізувати дрова, на отримані від них кошти вдається компенсувати свої затрати на роботу техніки, виплатити людям зарплату і, звісно, для себе мати на шматок хліба з маслом, – ділиться директор ТзОВ «Ампер-3» Олег Бойко. – І це без особливої мороки, бо я сировину отримую не у Маневичах чи Колках, Камінь-Каширську чи Ратному, де були б великі транспортні витрати».

Чому «Парки та сквери м. Луцька» не можуть самостійно налагодити діяльність таким чином, щоб вирубувати старі та хворі дерева, продавати деревину і отримувати прибутки? По-перше, заважає підхід до роботи. Психологія управління комунальним підприємством суттєво різниться від типових підходів до керування бізнесом. Будь-якому бізнесу важливі щонайперше прибутки. А комунальним підприємствам, які здебільшого працюють над роботами, що оплачують з бюджету, цікаво лише виграти тендер та систематично отримувати казенні гроші за кожну найменшу послугу.

«Комунальні підприємства ніколи не працюють безплатно і за дрова, – озвучує свою позицію Олег Бойко. – Є державні та будівельні норми, які передбачають розцінки за зрізання дерев. Можете поцікавитись, скільки у них коштує зрізати одне дерево. Вартість куба деревини зараз – 400–500 гривень, а у них менше ніж за півтори тисячі гривень зрізати дерево – не можна. «Зелене господарство» робило торік аналіз, скільки коштує розчистити 5–6 гектарів паркових джунглів між дамбою і Стиром. У них вийшло близько 6 млн грн. А деревини там – максимум на 200–300 тис. грн».

Вирубка дерев чи очищення парку?

Питання ефективного господарювання – не єдине, що турбує лучан, які бачать у парку сотні свіжих пеньків. Депутат міськради Павло Данильчук з цього приводу звернувся до прокуратури. Мовляв, у парку – масова вирубка дерев, треба перевірити її законність.

Директор підприємства «Парки та сквери» Анатолій Трикуш каже, що називати вирубкою дерев те, що відбувається в парку – не коректно, адже насправді парк просто розчищають. Чоловік обурюється: критикувати завжди легше, ніж робити. Каже, що готовий дати Данильчукові частину парку, аби показав, як правильно його розчищати.

«Територія обстежується, наші майстри намічають, де пошкоджені дерева, складають ордери на видалення таких дерев», – запевняє в чіткому контролі за процесом чиновник.

Про суворість процедури говорить і керівник підприємства, яке проводить у парку роботи. «Рішення про зрізання хворих чи нахилених дерев приймає комісія міської ради, яка складається із депутатів та працівників комунальних господарств. Акт, прийнятий комісією, затверджує заступник міського голови Соколовська. На більших деревах ставлять позначки, коли хащі – просто дають інформацію, яку відстань між деревами треба лишати. Зазвичай це від п’яти до восьми метрів. У парку давно були страшні джунглі, якими не те, що пройти не можна було, а навіть ногу засунути. Там водилися змії, бігали зайці, що там тільки не робилося… Наші хлопці навіть вішальника якось знайшли», – розповідає Олег Бойко.

На запитання, як переконати людей, що фірма не рубає направо-наліво, аби собі заробити побільше деревини, бізнесмен каже, що за їхньою роботою щодня стежить працівник «Парків та скверів».

«Майстер двічі на день приходить перевірити роботи. Приходять екологи. У більшості випадків до нас мають інші претензії: чого ви ще не зрізали оте дерево? Верніться і зріжте», – запевняє Олег Бойко.

Все ж місту для такої економічно вигідної співпраці доводиться закривати очі на певні порушення. Дрібні гілки, які не йдуть на дрова, робітники спалюють просто у парку.

«Скажу чесно, якби мене заставили їх дробити і не відомо куди дівати ту тирсу, я в парку не працював би. Бо ця процедура зробила б мою діяльність збитковою. Тому ті гілячки мусимо спалювати. Не знаю, наскільки це велике зло у порівнянні з тим, що ми робимо для міста. Думаю, тільки на цьому секторі парку ми зекономили для міста два-два з половиною мільйони гривень», – каже Олег Бойко.

Анатолій Тикуш розповів, що на співпраці з «Ампером» за усі роки зберегли для бюджету близько 6 млн грн. А от скільки втратили деревини – назвати відмовився. Мовляв, вони облікують зіпсуті дерева, а деякі з них можуть виявитися трухлявими чи гнилими, тобто не придатними для подальшої обробки і продажу.

Автодром за два гектари «панщини»

Співпраця міста із «Ампер-3» – не єдиний випадок, коли бізнесу довелося чистити луцький парк безплатно. У 2013 році підприємець Сергій Школа звернувся з пропозицією відновити роботу дитячого автодрому, який працював тут ще у 1980-х. Виконком дав такий дозвіл, та натомість зобов’язав активіста розчистити і прибрати два гектари парку.

«На розчищення території не виділили бюджетні кошти, все робили коштом підприємця, – каже директор «Парків та скверів» Анатолій Трикуш. – Для того й договір про співпрацю існує: ми закріпили за підприємцем територію, він наводить тут лад і доглядає. Крім того, вносить щомісячну оплату комунальному підприємству на утримання іншої території. Закон «Про благоустрій населених пунктів» не забороняє цього робити. В договорі встановлена сума: з квітня по вересень він платить 640 грн 25 коп., і в зимовий період – 220 грн 75 коп. Всі договори, які укладені з підприємцями, що здійснюють діяльність в парку, передбачають такі внески».

«Розчищали територію ми десь два місяці восени – це були найтяжчі роботи, коли доводилося зрізати всі зарослі, і навесні ще два місяці підчищали та замітали, – розповідає Сергій Школа. – Доріжки заросли мохом і землею повністю, їх треба було знаходити. Почистити ці гектари коштувало десь дві з половиною тисячі доларів».

Окупити інвестиції за перший рік роботи автодрому не вдалося, до того ж «підкачали» китайські квадроцикли, бо довелося вкладати не тільки в їхню купівлю, а й в ремонт. З травня цього року автодром планує знову запрацювати з оновленим парком транспорту.

«Коли ми розчистили парк, люди почали там гуляти. Я заїжджав якось на вихідних, нарахував вісім компаній, які відпочивали. А раніше туди ходили лише по «чорних» справах. Коли чистили хащі, вигребли купу шприців, два мішки пляшок і мішок презервативів», – каже підприємець.

Що далі?

Підприємці парк дочищають, та усіх проблем з останньою вантажівкою деревини не заберуть.

«Отут депутат Данильчук у своїх претензіях правий: а що ж далі? – коментує Олег Бойко. – Це питання ставлю міському голові та його заступникам уже років три, але відповіді, на жаль, не отримав. У тих пеньках, які лишаються в землі, є пагони. Їх також треба обрізати. Крім того, треба стригти траву».

«Два роки тому крім своєї території ми також розчистили шматок парку від центральної алеї до нашого автодрому, – каже Сергій Школа. – За рік вона так заросла, що тудою знову ніхто не ходить, кропива влітку – вище двох метрів. Парк дуже швидко заростає і потребує постійного догляду».

Людмила ЯВОРСЬКА, «Сім’я і дім»

28/03/2024 Четвер
28.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром