Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Хотілося, щоб Луцьк ставав логістичним центром туризму області, — Катерина Теліпська

18:09 17.05.2019
767

У Луцьку відкривають новий туристичний сезон. А це означає, що місто почне жити на особливій хвилі: відбуватимуться цікаві події, фестивалі, зустрічі, імпрези тощо. А на вулицях (сподіваємося) з’являться неметушливі люди з рюкзаками за плечима і фотокамерами в руках.

Напередодні старту турсезону Перший зустрівся з очільницею управління туризму та промоції Луцька Катериною Теліпською, аби поговорити про Луцьк, туристів і туризм у Луцьку.

– Хвилюєтеся перед початком туристичного сезону?

– Дуже! Бо заплановано захід, про який ми мріяли багато часу і, нарешті, наважились реалізувати – це мистецький арт-променад «Так звучить Луцьк». Так, ми мусили його перенести через несприятливу погоду, але обов’язково проведемо.


Адже це буде справді грандіозна подія у місті. Цим променадом ми хочемо познайомити лучан та гостей міста з мистецьким потенціалом, а також з історією та архітектурою Луцька.

Залучаємо до організації театр «Гармидер», духовий і симфонічний оркестри, ансамбль скрипалів Волинського коледжу культури та мистецтв імені І.Ф. Стравінського, камерний оркестр «Кантабіле», камерний хор «Оранта», квартет «Акорд», титулярного органіста Кафедрального костелу святих апостолів Петра і Павла Петра Сухоцького.

Кожен з колективів буде знайомити нас з цікавою сторінкою історії музики, будуть звучати зразки світової класики, авангарду, буде українська класична музика, духовна та світська, в тому числі й місцевого композитора Віктора Тиможинського, буде надзвичайно цікавий перформанс біля будинку скульптора Голованя, який готує для нас «Гармидер», спільно з дитячою театральною студією «Догори дригом».

– Таке враження, що ваше управління зараз всі сили спрямувало на організацію цього арт-променаду.

– Великою мірою так і є. Бо нам важливо, щоб все відбулося на високому рівні.

– Добре, відкрили ми сезон. Але ж це цілий СЕЗОН! Чим будете дивувати гостей протягом нього?

– В цьому році плануємо продовжити роботу над таким туристичним проектом, як «Луцький кликун». В нас є шість бронзових скульптур. Зараз вже працюємо із скульпторинею зі Львова, яка до дня міста має встановити ще шість скульптур.

– Знаю, що була історія коли кликунів крали…

– Кликунів у нас постійно крадуть. Правда не усіх, а того, що стоїть біля центру туристичної інформації. Він у нас якийсь найбільш «ходовий». Але завжди повертається на місце.

– А як?

– Знаходять на пунктах прийому металобрухту – і повертають.

– То може його якось закріпити «намертво»?

– Наші луцькі вандали здатні на все… От нещодавно відремонтували таблицю з системи туристичного ознакування на Театральному майдані. Таблицю обстріляли з пневматичної зброї.

Зразу після цього вказівник в іншому кінці міста хтось збив автівкою… Це така постійна й затратна робота.

– То локації нових кликунів поки що не скажете?

– Не буду поки казати. Але додам, що разом з цими новими буде в місті 12 кликунів.

Ми ще популяризуватимемо той потенціал, який маємо - це розвиток судноплавства. Вже розчищали річку Стир, встановили понтонні причали і запустили прогулянки на катері.

Також центр туристичної інформації спільно з нами постійно готує нові туристичні маршрути, розробляє нові екскурсійні програми. Як і в минулі роки будь-хто зможе замовити екскурсійний супровід в центрі туристичної інформації.

– Скільки коштуватиме такий супровід?

– Все залежить від групи: 200 - 300 гривень, але це якщо просто екскурсія містом. Якщо ж говоримо про замок Любарта, то це ще додаткова плата за вхідний квиток, якщо відвідини музею – додаткова плата теж.

Також популяризуємо новий музейний маршрут. Завдяки тому, що в нас в минулому році з’явився музей Корсаків, якось інакше одразу «заграли» інші музеї. Якщо раніше вони були частиною оглядового маршруту, то сьогодні можна виокремити естетичний трикутник від сакрального через ренесанс до сучасного. Тобто: музей Волинської ікони, художній музей в Луцькому замку і музей Корсаків.

Ми вже популяризуємо цей трикутник, співпрацюємо з багатьма туристичними ресурсами, зокрема такими як «Зручно тревел», які постійно підтримують і розповідають українцям про наші туристичні пропозиції.


– Чи аналізували ви, що подобається, а що саме найбільше подобається туристам в Луцьку? А відтак, чи доводилося через це відмовлятися від якихось ідей чи маршрутів?

– У 2017 році ми провели маркетингове дослідження туристичної привабливості міста. Виявилося, привабливість в нас немала: 4,5 за п’ятибальною системою оцінювання. В цьому дослідженні було визначено, що Луцьк – це місто вихідного дня, куди люди приїжджають на короткі екскурсії чи на якісь заходи.

До слова, подієвий туризм – це один з тих напрямків, які треба розвивати, щоб місто більше заробляло. Бо турист – це наш невеличкий інвестор. Він тут залишає кошти, харчується в ресторанах, ночує в готелях.

Звісно ж є й недоліки – це стосується перш за все роботи замку. Адже він пізно відчиняється і дуже рано зачиняється. Що вже говорити про транспортне сполучення, коли той таки київський потяг прибуває о 5-й ранку і туристам до 10-ї години ранку немає де подітись.

Дуже добре, що зараз відкривається все більше закладів харчування, які починають роботу з 6-ї чи 7-ї ранку, але все одно вони поодинокі. Знову ж таки туристам у нас не вистачає локальної гастро-пропозиції.

– Що маєте на увазі?

– Наприклад, коли ми приїздимо до Львова то хочемо скуштувати їхньої кави та шоколаду, в Одесі – риби… А Луцьк не має яскраво вираженої гастрономічної фішки. І над цим потрібно працювати.

Ми вже декілька років точково співпрацюємо то з одним, то з іншим закладом. Наприклад, ресторан «Корона Вітовта» створив навіть туристичний гастро-сет, який включає в себе декілька страв старолуцької і староволинської кухні, і смачні волинські наливки.

Так само в ресторані «Meat&Green» є локальне меню, яке пропонує вареники чи борщ з подачею на рівні високої кухні.

– Що могло б стати такою гастрофішкою? Можливо, продукція волинських медоварів?

– Так, справді. Ми довгий час популяризували місто як медове, і в нас є центр медової культури «Медова хата», луцькі питні меди відомі всій Україні. Ми неодноразово їх представляли на виставках. Коли до нас приїжджають делегації, то також даруємо ці питні меди – і це теж певна асоціація з луцьким продуктом.

Але хотілося б чогось такого, можливо медівник якийсь, якщо вже продовжувати тему меду.

Хлопці, які відкрили кав’ярню «Старе місто» на площі Ринок, заглиблюються в історію, спілкуються з краєзнавцями, шукають якісь цікаві рецепти або, хоча б, назви які б так чи інакше асоціювались з Луцьком.


– Чи є в Луцька шанс коли-небуть вирости із міста вихідного дня в цілком туристичний центр?

– Мені б хотілося, щоб Луцьк ставав логістичним центром туризму всієї Волинської області, для цього у нас є всі можливості. Звісно ж потрібно працювати над готельною базою. В принципі все змінюється і на сьогодні готель «Світязь» на реновації, з’явився новий готель «Ромбус», скоро відкриється готель «Лучеськ», готель «Noble Boutique», який порівняно нещодавно відкрився, величезний хостел на базі «Адреналін сіті». Тобто є місце, де переночувати.

Також ми з колегами розглядаємо можливість розвитку в нас такого виду туризму, як хайкінг – нетривалі піші прогулянки, скажімо у Воротневі чи Цуманській пущі.

За кордоном європейці люблять хайкінг, адже ці прогулянки не потребують якогось особливого спорядження. До слова, журналістам, які до нас приїдуть, хочемо показати можливості Воротнева, показати Олику…

Водночас я не згідна з думкою, що «місто вихідного дня» – це щось погане чи неповноцінне. Перш за все треба дивитись, чи буде туризм в стратегії міста, а туризм там буде. Тим не менш місто має залишатись комфортним для його мешканців.

І коли ми говоримо про туризм, то ми відразу говоримо й про інші галузі. А туризм поєднує суміжних близько 50 галузей – культура, мистецтво, транспорт медицина тощо.

Я б не хотіла щоб Луцьк перетворювався на Львів, адже ми місто спокою, затишку та рівноваги, куди власне навіть львів’яни можуть приїхати, аби відпочити від туристів, які заполонили вулиці їхнього міста.

В цьому наша перевага і, навіть, те саме маркетингове дослідження показало одну з причин, чому до нас їдуть - «бо тут ти не будеш затоптаний натовпом туристів».

Мені здається, цим потрібно користуватись. Ми постійно шукаємо якісь нові сенси нашого міста і нещодавно надихнулись віршем лучанки, яка вже багато років проживає в Києві, Ольги Ольхової. Вона написала прекрасний вірш, зацитую декілька рядків:

«І стільки простору – що вибухають крила,

А розминутись - аж ніяк - завузько!

Куди б я звідси тільки не ходила.

Я тут удома. І мені тут ЛУЦЬКО».

Це луцько – це, мабуть, непорівнювані ні з чим відчуття затишку, гостинності, тихого щастя, чогось рідного… От власне це ми пропагуємо.


В маркетинговому дослідженні, про яке ви згадали, досліджували туриста, який приїздить у Луцьк. То який він?

– Це молода людна віком до 35 років. Найчастіше – українець, бо іноземних туристів до нас приїздить 11 %. І це добре, бо таким чином розвивається внутрішній туризм. Багато років в Україні не звертали уваги на внутрішній туризм. Ми не знали, що робиться на Сході, а Схід не знав, що робиться на Заході, чим ми відрізняємось, а чим схожі.

Зараз активні подорожі містами України дозволяють ламати стереотипи. Це така собі частина народної дипломатії і недарма слоган нашого міста - «Луцьк - приємне відкриття». Адже багато туристів їде до найпопулярніших туристичних центрів: Львова, Одеси, Києва, Кам’янця-Подільського, а коли їдуть Луцька, то бачать, що тут теж є історія, архітектура, тут є надзвичайно цікаві та потужні фестивалі.

Варто лише згадати «Бандерштат», «Ніч у Луцькому замку», «Мандрівний вішак», і це їх приємно дивує.

– З року в рік туристів у Луцьку більшає?

– Так, більшає. І, відповідно, збільшується надходження туристичного збору – це те, що ми можемо відстежити, бо ведемо статистику з 2012 року.

Якщо в 2012 році туристів було 6о – 70 тисяч, то на кінець 2017-го це вже 250 тисяч. Так само в 2018 році туристичний збір склав 262 тисяч гривень, які пішли в міський бюджет. Це ті кошти, які ми можемо бачити.

Адже економіка туризму значно ширша. Є прямий і непрямий економічний ефект, тому точну цифру ми назвати не можемо.

– Дійсно, важко визначити суму цих коштів… Та й не всі готелі відображають (або ж навіть не включають) цей туристичний збір…

– Це ще одна проблема з якою ми зіштовхнулись. Після змін у податковому кодексі змінився порядок нарахування ставок туристичного збору. Якщо раніше було від 0,5 % до 1 % від ціни за проживання, то тепер – від мінімальної зарплати. А ще є окрема градація для українців і іноземців.

Відтак кожна міська рада встановлювала свої ставки. Коли ми почали з’ясовувати, які б ставки в Луцьку були прийнятними, то зіткнулись з тим, що не всі заклади, які займаються розміщенням туристів, сплачують туристичний збір.

Близько 20-ти підприємців сплачують цей збір постійно. Проте, якщо зайти на Booking.com (система інтернет-бронювання готелів – ред.), то бачимо, що таких закладів – близько 70-ти, але ми не знаємо, чи беруть вони взагалі цей туристичний збір.

– А взагалі місцевий бізнес готовий співпрацювати з владою, аби разом збільшувати туристичну привабливість міста?

– Довгий час ми намагались до них достукатись. Навіть ініціювали створення Туристичного альянсу Луцька – об’єднання гравців туристичного ринку. Готельєри, ресторатори, туристичні фірми увійшли в це об’єднання і нині там є 8 учасників.

Сьогодні ми бачимо, що бізнес готовий з нами співпрацювати і зараз, готуючись до прес-туру, ми все ж будемо звертатись до бізнесу. Та й їм це вигідно: і себе рекламують, і представляють імідж міста.

Так само, коли ми їздимо на туристичні виставки, то дуже важливо щоб до нас долучались організатори подій, готелі тощо. Головне, щоб всі розуміли: ми всі разом формуємо туристичний імідж Луцька і разом нам легше конкурувати на рівні України.

Тобто всі ці гравці туризму повинні ставати партнерами всередині міста, а не конкурентами. В вже Луцьк, стаючи сильнішим, може конкурувати з іншими містами.


– А існують в українців чи іноземців стереотипи про Луцьк?

(задумалася) Щось і не згадаю зараз... Про наш замок знають, а ми розказуємо, що в нас є ще окрім нього. Іноземцям дуже подобається будинок скульптора Голованя, вони часто за нього запитують.

Іноді мене дивує, коли українці кажуть «Луцька область». Мені колись сказали, що це ми недопрацьовуємо, якщо люди не знають, що є Волинська область і місто Луцьк, а я ж думаю, що це в когось освіта шкутильгає.

– Не секрет, що багато локацій у Луцьку, які є цікавими для туристів – у занедбаному стані? Які треба відновлювати передусім?

– Все старе місто потребує благоустрою, реставрації та реконструкції. Один із об’єктів над яким міська рада вже працює, бо виграли грант в рамках проекту «Польща – Білорусь –Україна» - це вежа Чорторийських, яка залишилась від окольного замку. Там робитимуть ремонт і реставрацію.

Багато туристів, які до нас приїздять, бачать Луцький замок і не знають, що був ще й окольний, який складався з 8 веж. Одна з веж – князів Чорторийських ще збережена і частина муру, це XV століття і це – цінні зразки архітектури, які треба відкривати і показувати.

Також це й підземелля під монастирем єзуїтів, які в рамках цього проекту будуть зроблені і там буде експозиційне наповнення.

В вежі Чорторийських заплановано розмістити майстерню лицарської справи. Всі ці заходи дозволять в подальшому збільшити час перебування туриста в старому місті.

– Наболіле, ненове але все ж актуальне питання: що робити з Центральним ринком?

– Його треба змінювати, аби він був у якомусь іншому вигляді. Так як є – він заважає туризму розвиватися. Наприклад, існує чудова ідея зв’язати парк і Старе місто в одну туристичну зону. Але ринок цього не дає зробити.

А ви тільки у явіть, якби турист міг комфортно пройтися територією парку, вулицею Замковою, дійти до замку, вийти у Старе місто, вийти на берег Стиру… Ми вже маємо чудовий парк, де є що подивитися – і Алею ліхтарів, і «Луцька Венеція»… У старому місті можна облагородити набережну, зробити Стир місцем, де можна кататися на човнах і байдарках. Над річкою зробити прогулянкові доріжки.

– Ще одне амплуа міста – Луцьк фестивальний. У нас їх - багато. Маєте улюблений?

Це фестиваль середньовічного духу «Князівський бенкет». Адже за цей фестиваль відповідає наше управління. Його ідея полягає в тому щоб пропагувати тему європейського з’їзду монархів.

До речі, цього року ми відзначаємо 590 річницю з’їзду європейських монархів і власне ряд заходів приурочені саме цій події. Ми вважаємо, що ця подія – брендоутворююча для Луцька і може вирізняти наше місто як в Україні, так і за кордоном.

А ще в 2019 році ми започаткували просвітницький проект «1429: З'їзд європейських монархів». Адже вважаємо, що перш ніж розповідати комусь про ці події, потрібно щоб лучани про них самі добре знали.


Тому на базі Центру туристичної інформації відбуваються лекції та зустрічі з цікавими істориками, краєзнавцями, як луцькими так і будуть науковці з Києва. Вони розповідають про видатних особистостей того періоду, тогочасне суспільство, політику, релігію, культуру, музику, живопис, моду та кухню, тощо.

В рамках цього нас підтримує газета «День», завдяки їй про цю подію чують за кордоном і навіть в Канаді виходили статті про те, що в Луцьку відзначається 590 річниця. Це така певна підготовка до 600-річниці.

Ми в цьому році зробили подарункову монету. Це вже буде пам’ятний сувенірний подарунок.

Ще один улюблений мій фестиваль – «Ніч у Луцькому замку». Де ще можна провести ніч на території найкраще збереженого середньовічного замку?

Театральний фестиваль «Мандрівний вішак» – це той захід, який потрібно підтримувати, бо він робить наше місто унікальним на театральній мапі України.

Звісно ж, неможливо без лицарів у нашому місті, тому фестиваль «Середньовічний Лучеськ «Доблесь віків», який проводить організація «Айна Бера».

Взагалі оцей напрямок, що Луцьк – місто лицарів, його теж треба підтримувати, бо наші лицарі завжди отримують перші місця на змаганнях в Україні і за кордоном, а за декілька днів представлятимуть наше місто на чемпіонаті світу з середньовічного бою, що відбудеться у Києві.

– Ви очолюєте управління туризму, а чи самі є затятим туристом? Назвіть місто, де ви побували востаннє?

В Амстердамі.

– Що бачите за кордоном такого, що, на вашу думку, не вистачає Луцьку?

В Амстердамі - така вело інфраструктура, якої бракує в нашому місті. А завдяки їй в Луцьку, наприклад, можна було б розвантажити центр. Адже наше компактне містечко Луцьк можна обійти пішки. І хотілося б, щоб воно було простором для людей, а не для автомобілів.

Мені хотілося б щоб в нас впроваджувався муніципальний велопрокат, коли ти можеш взяти в одному кінці вулиці велосипед, а в іншому – залишити.

– Але ж поблизу Центру туристичної інформації є велосипеди, які можна взяти й покататись.

Так, їх можна взяти напрокат, але їх немає в такій кількості, як хотілось.


– Як в Амстердамі?

- О! Там такий скажений велотрафік… Коли ти станеш ногою на велодоріжку і тебе зачеплять, то винен будеш ти. До речі, після відвідин цього міста моєю мрією були прогулянки на човнах в парку. Вона, власне, і реалізувалась.

Пам’ятаю були презентації «Що в Луцьку можна зробити» і ми показували, що було б класно зробити в парку прогулянки на човнах так, як в Амстердамі. За деякий час Леонід Баглай реалізував цю ідею.

– Чого очікуєте від нового туристичного сезону?

Більшої кількості туристів. А ще, що ті туристи, які приїздили минулого року, приїдуть знову і стануть нашими постійними гостями.

Очікую, що послуги будуть на якісному рівні.

До речі ресурс «Зручно тревел» відзначив наше місто у десятці туристично-привабливих центрів України, назвавши Луцьк «найтаємничішим містом».

Тому хотілося б не просто утримувати ці позиції, а й, навіть, увійти вже ближче до трійки в цьому ТОПі.

Спілкувалася Юлія ОСТАПОВИЧ

Коментарі
27 червня
Сьогодні
Вчора
25.06.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин