Як у двох громадах Луцького району досягають гендерної рівності в усіх сферах життя

Дві громади Луцького району – учасниці проєкту «Інститут гендерних уповноважених як механізм розвитку соціальноорієнтованої громади».

Із цим проєктом ГО «Всеукраїнська Демократична дія» перемогла у конкурсі гендерних ініціатив від Асоціації міст України.

Боратинська й Городищенська ОТГ увійшли до списку переможниць конкурсу на фінансування короткострокових гендерних ініціатив Асоціації міст України. Конкурсний відбір проводили серед громад трьох областей: Волинської, Запорізької та Івано-Франківської.

Головна мета ініціативи – підвищення рівня обізнаності щодо інституцій, які відповідають за гендерну політику та як на рівні громади можна надавати послуги із врахуванням потреб та інтересів дівчат, хлопців, жінок, чоловіків.

Журналістка Район.Луцьк поспілкувалася з учасницями проєкту про їхні мотивації, напрацювання та очікувані результати.

Від Боратинської громади участь беруть начальниця відділу ЦНАП Алла Пігула, спеціалістка з проєктної діяльності та промоції Ольга Цуз, методистка з питань освіти Оксана Врублевська. Вони – фахівчині саме з тих сфер, які найчастіше застосовують гендерний підхід у повсякденній роботі.

Від Городищенської – головна спеціалістка гуманітарного відділу Галина Бакош. Її, до речі, обрали й в громаді уповноваженою з гендерних питань.

Читайте також: У Городищенській громаді призначили уповноважену з гендерних питань

Ольга Цуз розповіла, що для них цей проєкт не просто чергова реалізована ініціатива, а хороша можливість для просування у громаді тих реформ та змін, над якими постійно працюють.

Для Галини Бакош із Городищенської ОТГ – це новий досвід. Вирішила спробувати, адже в громаді хочуть забезпечити умови рівного доступу мешканців і мешканок до сучасної, якісної, конкурентоспроможної освіти і створити комфортні умови для навчання і виховання у закладах освіти.

«Мені подобається участь в цьому проєкті, я не шкодую, що залучена до нього»,– підкреслила Галина Бакош.

Методистка з питань освіти у Боратинській ОТГ Оксана Врублевська зауважила, що ґендерний підхід – комплексний, результати та наслідки ґендерної нерівності відображаються на усіх сферах нашого життя, незалежно від того, стосується це чоловіків чи жінок, дітей чи дорослих.

«Ми чітко усвідомлюємо, що у нашій громаді існує потреба у вирішенні проблем гендерної нерівності в управлінській сфері, освіті, спорті та навіть у фінансових питаннях. Тому ця ініціатива – перший крок на шляху подолання суспільних стереотипів щодо жінок і чоловіків, осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення, а ще – дієвий інструмент промоції ґендерної рівності у нашій громаді», – пояснила Оксана Врублевська.

Читайте також: Б’є – значить сяде: під час карантину домашнє насильство на Волині зросло втричі

Галина Бакош активно працює над впровадженням ґендерного підходу в освітню цільову програму. Адже вирішили, що саме вона найважливіша. Та в громаді в майбутньому хочуть впроваджувати гендерні підходи в кожну цільову програму ОТГ. У Городищі керуються тим, щоб були задоволені потреби усіх учнів, педагогічних працівників тощо.

«Програма, яку ми розробляємо, буде зразком для інших, хто створюватиме решта програм у громаді надалі», – додала Галина Бакош.

Начальниця відділу ЦНАП Алла Пігула розповіла, що мета ініціативи – запровадження комплексної гендерної соціально орієнтованої політики у громаді, організація надання гендерночутливих послуг.

«Кажучи простими словами, проєкт допоможе сформувати бачення послуг відповідно до потреб жінок і чоловіків різних соціальних груп, підвищити їх доступність та якість», – додала Алла Пігула.

В Боратинській громаді переконані, що реалізація ініціативи стане важливим кроком на шляху подолання ґендерних стереотипів, зменшення нерівності жінок і чоловіків у доступі до прийняття рішень, працевлаштування, підприємницької діяльності, сприятиме їх професійній та особистісній самореалізації.

Проєкт «Інститут гендерних уповноважених як механізм розвитку соціальноорієнтованої громади» вже не перший крок Боратинської громади у царині організації надання гендерночутливих послуг. Громада з допомогою експертів розробила гендерний паспорт громади, а також зробила перші кроки щодо впровадження програми молодіжної політики в ОТГ.

Окрім цього, ініціативна група моніторинг потреб різних вікових груп населення, дещо переформатували систему надання адміністративних послуг із врахуванням гендерного підходу.

«Велику роль відіграє гендерний паспорт громади. Хочемо створити робочу групу, аби працювати над його створенням. Поки що відклали цю роботу», – розповіла про ситуацію із гендерним паспортом у Городищенській громаді Галина Бакош.

У Боратинській громаді наступним кроком у рамках проєкту буде здійснення гендерного аналізу – дослідження доступності послуг для жінок і чоловіків, гендерночутливе стратегічне планування та гендерне бюджетування, які потребують використання даних, розмежованих за ознакою статі.

Це дасть можливість врахувати відмінності в потребах жінок і чоловіків, осіб з інвалідністю, маломобільних груп населення та краще задовольнити їх потреби за допомогою реалізації місцевих програм.

«Звісно, усе це тривалий та складний процес, результати якого ми побачимо у довгостроковій перспективі. Зараз для нас найважливіше привернути увагу мешканців до цієї теми, націлити на зміни у суспільній свідомості та подолання гендерних стереотипів», – зазначила спеціалістка з проєктної діяльності та промоції Боратинської ОТГ Ольга Цуз.

Читайте також: Стамбульська конвенція: що це за документ і чому він важливий

Анна КАРПЮК

Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews