Від мрії – до дії, або Як волинську молодь навчали Soft Skills

04 Грудня 2019, 16:52
Як волинську молодь навчали Soft Skills 2749
Як волинську молодь навчали Soft Skills

Якщо ви вважаєте, що «молодь вже не та», тоді цей текст  обов’язковий до прочитання. Так, молодь справді вже не та, вона інша: займається громадською діяльністю, цікавиться неформальною освітою, реалізовує проекти, створює молодіжні центри, піклується про екологію та багато мандрує.

Але про все по-порядку.

В лютому 2019 року Фонд Родини Богдана Гаврилишина оголосив конкурс для активної молоді на участь в програмі «Молодь змінить Україну» (МЗУ).

Навчання відбувалося одночасно в десяти локальних школах, серед яких було і місто Луцьк. До луцької школи  МЗУ завітали молоді люди не тільки з Волині, а й з Рівного, Львова та Києва.

Протягом двох місяців для учасників програми проводили кілька навчальних модулів на теми креативних індустрій, брендів, маркетингових стратегій,  медіаграмотності та проектного менеджменту, куди запрошували досвідчених спікерів, бізнесменів та тренерів. Опісля кожен з учасників мав написати свій власний проект та реалізувати його за місяць.

Одним з поданих учасниками програми «Молодь змінить Україну» був проект «М’які навички для молоді», розроблений лучанками Катериною Білохвіст та Іриною Твердою й киянином Леонідом Корнієнком. «М’які навички для молоді» – це серія навчальних тренінгів про  Soft Skills для молоді 14-25 років з різних громад Волині для популяризації неформальної освіти.

Soft Skills («м’які» або «гнучкі навички») – це надпрофесійні, універсальні навички, які не мають однозначної прив’язки до конкретної професії. До них відносять ефективну комунікацію, емоційний інтелект, усвідомленість, вирішення конфліктів, роботу в команді, мотивацію, мультизадачність тощо.

Як стверджують виконавці проекту «М’які навички для молоді», актуальність їхньої ідеї полягає у тому, що молодь з невеликих містечок та сіл практично не знає про неформальну освіту, не має досвіду участі в таких проектах та не залучається до громадської діяльності. Тому основною ціллю цих тренінгів було отримання знань молодими людьми про неспеціалізовані навички через «живі» зустрічі, практичні завдання в ігровій формі та роботу в групах.

 «Про м’які навички в школах чи університетах майже не говорять. А дарма, адже це навички майбутнього. При створенні даного проекту ми хотіли допомогти молоді стати більш згуртованими, розповісти їм про можливості як для особистого, так і суспільного розвитку. Мені здається, це вдалося», – ділиться учасник програми Леонід Корнієнко.

Після успішного старту проекту «М’які навички для молоді» луцька команда отримала фінансову підтримку  від Фонду Родини Богдана Гаврилишина для продовження його реалізації, а Катерина Білохвіст та ще понад 40 учасників виграли навчальну поїздку в одну з країн Європи для отримання досвіду: Польщу, Швецію, Норвегію, Німеччину, Швейцарію та Австрію.

 «Головними темами моєї поїздки у Швецію були гендерна рівність, інклюзія та молодіжна політика. Ми мали змогу дізнатися про ці сфери зсередини, оскільки зустрічалися з представниками лікарень, шкіл та університетів, молодіжних центрів, міської влади Стокгольма. Думаю, Україні було б корисно перейняти шведську філософію догляду за новонародженими, досвід впровадження інклюзії та підтримку зайнятості людей з інвалідністю», – розповідає Катерина.

Протягом двох місяців після отримання гранту луцька команда провела ще 17 тренінгів у населених пунктах по всій Волині: Маневичі, Турійськ, Торчин, Рожище, Нововолинськ, Баїв, Княгининок, Рованці  та інші.  Проект залучив близько 400 людей. Завдяки різноманітним вправам учасники тренінгів змогли «прокачати» такі навички як управління часом, лідерство, гнучкість розуму, ефективна комунікація, креативність.
 

Про особливі моменти під час реалізації проекту ділиться учасниця програми «Молодь змінить Україну» Ірина Тверда: «Мабуть, найбільшим здивуванням і приємністю водночас стало прохання від Волинського АКМЕ-Університету (університет третього  віку) провести тренінг для літніх студентів. Було цікаво, як вестимуть себе старші люди в тій чи іншій вправі, чи виконуватимуть вони наші прохання і чи взагалі їм це сподобається. На щастя, ми знайшли спільну мову з учасницями тренінгу і, що не менше радісно, нас запрошували провести тренінг ще».

Ірина додає, що інколи були й складнощі. Наприклад, коли проводили тренінг для п’ятдесяти дітей у літньому таборі, було доволі нелегко сфокусувати їхню увагу.


Незважаючи, що проект уже реалізували, учасники не зупиняються на цьому. В планах – сформувати нову команду фасилітаторів, які зможуть надалі проводити тренінги з м'яких навичок для ширшого кола аудиторії. Розповідаючи про свій проект, учасники МЗУ мимоволі пригадують слова самого Богдана Гаврилишина: «Все, що я зробив у житті, починав із мрії».


 

 

Коментар
28/11/2021 Неділя
28.11.2021
27.11.2021