Подвійна гра: чи можна працювати, перебуваючи на обліку

Чи можна працювати, одночасно перебуваючи на обліку в центрі зайнятості?

Про порядок реєстрації на обліку, ризики та перспективи розповідає начальник юридичного відділу Волинського обласного центру зайнятості Оксана Герасимчук.

– Дуже часто громадяни, які звертаються до центрів зайнятості, помилково вважають, що під час перебування на обліку можна працювати, отримувати дохід і про це ніхто не дізнається. Це так?

– Такі прецеденти, безперечно, є. Однак варто пам’ятати, що служба зайнятості тісно співпрацює з органами Державної фіскальної служби України (ДФС), Пенсійного фонду України (ПФУ), обмінюючись інформацією про безробітних, які перебувають на обліку. Зокрема, ми знаємо, хто і в якій сумі отримує доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, зокрема за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт за цивільно-правовими договорами.

Окрім того, проводимо обмін інформацією з державними реєстраторами щодо отримання відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

– Зрозуміло, що виявити додатковий дохід, окрім допомоги по безробіттю, служба зайнятості може. Однак, чи відповідатимуть за це самі безробітні?

– Звичайно. Якщо фахівці центру зайнятості виявили факти отримання доходу осіб, які перебувають на обліку як безробітні, останні втратять статус безробітного. І це ще не все. Такі особи змушені повернути суму незаконно отриманого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг із моменту появи обставин, які впливають на умови виплати матеріального забезпечення як пошукачу роботи.

– Чи зможе така людина знову зареєструватися у центрі зайнятості?

– Так, але наступна реєстрація у центрі можлива не раніше, ніж через 90 календарних днів від дня зняття з обліку. Однак за умови, що незаконно отримані кошти на той момент будуть відшкодовані у повному обсязі.

– А якщо особа відмовляється добровільно повертати кошти?

– У такому випадку питання щодо їх відшкодуваннябуде вирішуватися у судовому порядку. Але за подібних умов сума боргу може значно зрости. Це пов’язано зі сплатою безробітним усіх судових витрат, передбачених ст. 133 Цивільно-процесуального кодексу України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15). Так, судовий збір становитиме 1,5 % від суми позову, але не менше одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зараз він становить 1 921 грн. У випадку стягнення заборгованості органами державної виконавчої служби, після винесення рішення суду, додатково стягується виконавчий збір у розмірі 10 % від суми стягнення та авансовий внесок у розмірі 2 % від суми боргу.

Окрім того, до органів поліції направлять повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190, ст. 192 Кримінального кодексу України – заволодіння чужим майном шляхом обману, за вчинення якого передбачена відповідальність у вигляді штрафу до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить  850 грн, або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.

– Що порадите тим, хто звертається до служби зайнятості?

– Радимо усім громадянам: під час звернення до Державної служби зайнятості досконало розберіться зі своїми доходами та відомостями, які подаються для призначення матеріального забезпечення та отримання соціальних послуг, задля уникнення негативних наслідків.

Інформація щодо отриманого доходу під час перебування на обліку обов’язково надійде до служби зайнятості і неправомірно отримана допомога по безробіттю та вартість соціальних послуг буде стягнута відповідно до норм чинного законодавства.