Не зупинятися на півкроку, – Роман Романюк

20 Травня 2019, 15:36
Директор Волинського обласного центру зайнятості Роман Романюк 3485
Директор Волинського обласного центру зайнятості Роман Романюк

Директор Волинського обласного центру зайнятості Роман Романюк на посаді вже понад два роки. Посадовець розповів, що за цей час фахівці організації запровадили чимало сучасних форм роботи та продовжують вдосконалюватися у наданні соціальних послух населенню.

Про ситуацію на ринку праці області, розвиток Луцька та нового Президента – читайте в інтерв’ю Романа Романюка онлайн-виданню «Район.Луцьк».

НЕ МОЖНА ЇХАТИ ПО ВИСОКІ «НАМАЛЬОВАНІ» ЗАРОБІТКИ

– Яка наразі ситуація на ринку праці області?

– Стабільна. Ситуація реальна й об’єктивна: у роботодавців великий запит на працівників. Сьогодні ми маємо 3 500 вакансій на Волині. З однієї сторони, мені приємно говорити про таку велику цифру, бо це говорить про 3 500 можливостей для лучан, волинян на самореалізацію. Приємно зазначати, що 2018-ий був роком балансу між тими людьми, які виїхали працювати за кордон, і тими, хто повернувся.

Велика частина українців, які попрацювали за кордоном, спробували й зрозуміли, що не все так солодко й усвідомлено повертаються додому, бо розуміють, що стабільність тут, навіть із нижчою зарплатою, – краще, ніж поїхати на два–три місяці й заробити трішки більше. Важливість сімейних стосунків, бачити як ростуть діти – безцінна. Не можна їхати по високі «намальовані» заробітки. Потрібно реалізовувати себе тут. Варіанти й можливості є, треба тільки знаходити бажання.

– Які професії серед клієнтів служби зайнятості найбільш затребувані?

– Якщо дивитися по сумі заробітної плати, то найвища зарплата у водіїв автотранспортних засобів, особливо багато отримують далекобійники. Також водії маршруток й експедитори.

Якщо щодо кількості, то сфера торгівлі й обслуговування. Це заклади ресторанно-готельного бізнесу, кафе, бари (офіціанти, бармени, кухарі). Взагалі, сьогодні понад 60 % із цих пропозицій працевлаштуватися – це вакансії робітничих спеціальностей. Є потреба і в газоелектрозварниках, і в токарях тощо.

Читайте також: Незвичайна акція від Волинського Центру зайнятості: безробітні стригли дітей

– Який віковий розріз пошукачів роботи?

– Приблизно рівномірний. Якщо брати молодь, то до 35 років, третина – середнього віку і орієнтовно стільки ж – люди передпенсійного віку. Явного дисбалансу немає.

– Які проблемні процеси характерні зараз для обласного ринку праці?

– Розмір заробітної плати. У сучасних умовах для того, щоб втримати кадри, змотивувати прийти й працювати, це важливо. Для людини важливі умови праці, але ще більш важлива зарплата. Тобто працівник має розуміти, що виконує роботу за гідну оплату. Сьогодні завдання № 1 для всіх роботодавців – це не залежно від форми власності, від обсягів, наблизити реальну заробітну плату до хоча б приблизно європейського рівня. Якщо сьогодні ми матимемо 60–70 % зарплати тої, яка є в Польщі, то люди будуть тут працювати й жити.

Ще одна проблема – тіньова зайнятість. Люди працюють неофіційно, заробітну плату отримують у конверті. Відповідно, роботодавець має змогу маневрувати, а працівник жодним чином не захищений. Окрім того, роботодавець не сплачує відрахування і людина не може претендувати на допомогу по безробіттю. Тож виходить, що в нас величезна дірка у пенсійному фонді, він не наповнюється. Де вона взялася? Звичайно, нація старіє, велика кількість пенсіонерів і невелика кількість тих, хто наповнює казну. Якби сьогодні легалізувати зайнятих людей, повірте, не було би проблем із пенсійним фондом.

– Чому, на Вашу думку, на Волині стільки безробітних?

– Проблема малих заробітних плат не є проблемою, яку можна вирішити в силовий чи роз’яснювальний спосіб. Роботодавці мають зрозуміти: якщо вони не підвищать рівень зарплати – не зможуть втримати працівника, відповідно, не розвиватиметься бізнес.

Але, розумієте, якщо збільшити платню, яка закладена в ціні на продукти, то й збільшиться їх вартість. Проте тут теж не все так критично, наші роботодавці звикли отримувати надприбутки. Коли європейська компанія отримує 10–12 % рентабельності – це хороший бізнес, а наші звикли – 300 %. Коли українським роботодавцям пропонують підвищити зарплату, не збільшуючи рівень вартості кінцевого продукту, то вони не хочуть втрачати свої відсотки. В Україні підхід до ведення бізнесу – отримання надприбутків.

– Як обласна служба зайнятості співпрацює з роботодавцями?

– Ми співпрацюємо з усіма роботодавцями Волині й не тільки. Тобто будь-який роботодавець має можливість у випадку потреби з нами сконтактувати й попросити про заміщення вакансії. Бізнес – це основа, зокрема, і розвитку окремих територіальних громад. Ми маємо один із проектів – «Успішна громада» – і хочемо, щоб на території кожної ОТГ створювали нові підприємства та, відповідно, робочі місця, бо від цього залежить і наповнення бюджету громад.

– Як служба зайнятості  допомагає військовослужбовцям, демобілізованим із зони ОСС?

– Кожному демобілізованому військовослужбовцеві важливі дві речі: реабілітація в сім’ї й зайнятість. Для нас це особлива категорія безробітних. Ми хочемо показати демобілізованим свою реальну підтримку і готовність допомогти. Велику увагу приділяємо тому, щоб мотивувати цих хлопців зайнятися підприємницькою діяльністю. Ми постійно відвідуємо військовослужбовців у госпіталі, наші спеціалісти розповідають про ринок праці, можливості, запрошуємо до таких візитів різних соціальних партнерів, залучаємо наших безробітних, які здобувають професію перукаря, проводимо майстер-класи, арт-терапію.

– Віднедавна обласна служба зайнятості почала працювати в напрямку рекрутингу. Що можете сказати про результати його впровадження?

– Це новий напрямок нашої роботи. В державній службі зайнятості такого раніше не було. Ми розуміємо, що задовольнити потребу роботодавців лише «офіційними» безробітними складно. Тому почали шукати все незайняте населення: створили сектори рекрутингу, наші працівники моніторять соцмережі, де люди часто пишуть «шукаю роботу бухгалтера», наприклад. У нас є вакансія. Ця людина не в мене на обліку, але вона безробітна. Ми контактуємо з пошукачем роботи, працевлаштовуємо його. Роботодавець щасливий і безробітний вже знаходить себе на ринку праці.


– Які ще зміни заплановані у службі зайнятості?

– Постійно вдосконалюємося й змінюємося. Ми працюємо за принципом не сидіти на місці, а постійно вчитися й вдосконалюватися. Починаючи з минулого року, маючи хороші стосунки з різними соціальними партнерами, запрошую їх для тренінгів і навчань для наших працівників. Ось нещодавно відбулися навчання з тайм-менеджменту.

До всього ж, із нового року ми почали працювати над інститутом кар’єрного радника. Наші спеціалісти глибше працюють із кожним безробітним. Кар’єрний радник веде з безробітним розмову, вивчає його психоемоційний стан, налаштування на роботу, можливості й захоплення для того, щоб зрозуміти людину. Спільно з пошукачем роботи пише індивідуальний план працевлаштування, здійснює повний супровід від моменту звернення до повного працевлаштування. Навіть коли людина вже знаходить роботу, наш працівник дзвонить до роботодавця й цікавиться, чи все добре, чи підходить новий працівник під його запити...

Часто людина не вміє себе позиціонувати, проте є класним спеціалістом, але приходить до роботодавця й забуває, як її звати. Вона не вміє скласти резюме, підготуватися до співбесіди, тому наші працівники в цьому допомагають.

НЕ ЗУПИНЯТИСЯ НА ПІВКРОКУ

– Люди скаржаться, що затяжна похмура погода заганяє їх в тугу. Чи впливає ситуація за вікном на Вас?

– Після будь-якої поганої погоди виходить сонце. Мені покращують настрій близькі, рідні люди. Це можуть бути якісь обговорення з друзями за чаєм, дозвілля з дітьми тощо. Тому я ніколи не опускаю руки. Головне – внутрішнє налаштування й позитивний настрій. Намагаюся не зупинятися на півкроку.


– Як Ви підтримуєте фізичну форму? Де берете на це час?

– Не можна досягти хорошого результату, не готуючись перед тим місяці, роки – це стосується будь-якої справи. Приємно, коли ти відчуваєш себе бадьорим. І візуально не виглядаєш, як мішок.

Підтримую форму елементарно: щоранку 15-хвилинна зарядка, правильне харчування і, звичайно, відвідини спортзалу. Останнє – аби підтримувати форму, щоб м’язи були в тонусі, щоб комфортно почуватися, а не для накачування м’язів. Є у нас в Луцьку дуже класний зал, роки три тому відкритий, – PLAZA. Ходжу сюди практично з відкриття. Останнім часом більш активно його відвідую, але все залежить від можливостей. Досить шалений графік роботи, постійна зайнятість, але раз або двічі на тиждень намагаюся відвідувати спортзал.

– Сьогодні багато людей буквально «помішані» на бігові. Чи є у Вас час для цього заняття?

– Якщо говорити про біг на вулиці, де люди «накручують» десятки кілометрів, то я такого не роблю. Не вважаю це рецептом ідеального самопочуття. Тому задля розминки бігаю в залі на біговій доріжці. Раз на тиждень ми колективом дві години граємо у футбол. Тут і біг, і динамічне переміщення.

ЛУЦЬК ПЕРЕТВОРИТЬСЯ НА «СПАЛЬНИК»

– На Вашу думку, чи достатньо Луцьк забезпечений спортивними об’єктами?  Оскільки міська влада з цим завданням не впоралася, чи успішно її вирішує приватний сектор?

– Межі вдосконалення, звичайно, немає. Спорт – це здоров’я нашої нації, тому потрібно популяризувати його та створювати можливості. Наразі ми спостерігаємо, як молодь усе більше часу проводить он-лайн і веде малорухливий спосіб життя. Певним чином це відбувається через недостатню увагу на створення різних майданчиків, місць для заняття спортом. Але зазначу, що молодий і креативний керівник Департаменту сім'ї, молоді та спорту Луцької міської ради Олексій Веремійчик приділяє значно більше уваги цьому напрямку ніж ті, хто був раніше. Але над цим потрібно працювати не тільки йому.

Хотілося б активнішого долучення приватного сектору. Але бізнес хоче рахувати гроші. Сьогодні бачимо активне збільшення різних спортивних залів, власники яких роблять ставку на маркетингові ходи, залучають людей для заробітку. А я говорю про елементарні майданчики, які можна створити на вулиці, відповідно облаштувавши, де люди матимуть змогу просто вийти й позайматися або пограти у футбол.

– Як би Ви оцінили нинішній стан справ у Луцьку? Чи правильний вектор обрала міська рада?

– Дуже прикро, що в Луцьку вже два роки немає справжнього господаря. Місто не має голови, того, хто організовував би розвиток Луцька, дбав і переживав про обласний центр.

Читайте також: Роман Романюк: Важливо втримати працівника на робочому місці в міжсезонні виробництва

– На чому, на Вашу думку, мають бути зроблені акценти в розвитку міста?

– Напрямків є дуже багато, але потрібно займатися не лише поточними питаннями, а й дбати про стратегічний розвиток міста.

Зокрема Луцьк має надзвичайний туристичний потенціал. Багато зробили, але в останні роки спостерігаємо призупинення в цьому напрямку. Чому в Львів не лише з України, а й з Європи хочуть їхати? Луцьку теж є що показати!

Транспортна перспектива сьогодні не може відбуватися ситуативно. Немає розвитку: ні оновлення рухомого складу, ні оновлення маршрутів. Усе котиться невідомо куди і невідомо на чому зупиниться.

Неприємно спостерігати, що Луцьк перетворюється на спальне місто. Забудовники задля отримання прибутків «захоплюють» ділянки для зведення багатоповерхівок. Розумію, житло потрібне в місті, але протягом останніх 10-ти років, а то й більше, не пригадаю жодного будівництва заводу чи фабрики в Луцьку.

Куди ми дійдемо? Луцьк перетвориться на «спальник», де не буде можливості нормально працювати, де не буде нічого створюватися.

Споживацькі настрої, звісно, добре задовольняти, але потрібно дбати про розвиток міста. На жаль, замість того, щоб відновити десь виробництво і створити нові робочі місця, ситуативна влада робить недалекоглядні кроки, просто заробляючи гроші, поки є для цього можливість.

Прикро, що через задоволення якихось політичних вподобань, політичні інтриги перекреслюється здоровий глузд. Усім було б значно приємніше, якби в Луцьку з’явився McDonald's та інші тематичні заклади, які відрізнятимуть наше місто від решти обласних центрів. Такі об’єкти додають вартості й привабливості місту. Нам 100 % потрібний аквапарк. Люди їхатимуть у Луцьк із усієї Волині й інших областей. Нам це потрібно.

– Чи потрібно очищати русло Стиру за 50 мільйонів гривень?

– Річка – складова інфраструктури міста. Звичайно, потрібно приділяти увагу тому, щоб вона мала належний вигляд, але треба розуміти з якою метою. Якщо водойму просто очистити, то тоді, певно, углибити  й пустити по ній транспорт. Але потрібно визначати пріоритети.

У мене запитання: це найбільший пріоритет у розвитку міста? За таку велику суму? Маю сумніви.

Невже немає важливіших питань? Можливо, ці гроші варто було б витратити на відновлення мережі каналізування чи водопостачання? Ми бачимо постійні прориви, проблеми. Чому не взяти окремі вулиці й не замінити теплотраси? Чому ми маємо наражати на небезпеку жителів міста Луцька, коли «на носі» опалювальний сезон, зі стартом якого у нас завжди починаються ремонти? Люди втрачають звичайні блага цивілізації.

– Із ким із чинної міської ради у Вас найкращі стосунки?

– Ні з ким не сварився, не маю ворогів. Якщо є питання, які потрібно вирішувати, я їх озвучую, наполягаю на їх вирішенні, наводжу аргументи. Прикро, що в місті багато заполітизованих речей, які формальне керівництво міста вирішує одноосібно.

– Думаю, Ви бачили, що під час сесії Луцької міської ради депутати Євген Ткачук і Сергій Була були з наклейками «Зе команда» на телефонах. Це шкодить чи на користь команді новообраного Президента?

– Це смішно. Я побачив ці фото і реально щиро розсміявся. Сьогодні багато людей намагаються «перевзутися на ходу».

– Щодо результату виборів Президента? Чому програв Порошенко і виграв Зеленський?

– Порошенко на фоні Революції Гідності отримав надто великі очікування від суспільства. Можливо, в деяких напрямках недопрацював, тобто дуже небезпечне це високе очікування. Ви ніби й робите, стараєтеся, запроваджуєте справді хороші практичні речі, завдяки яким держава розвивається, рухається, має інше «обличчя», але очікування були ще більшими.

Тому я бачу велику небезпеку в тому, що Зеленський отримав 73 % – це надзвичайно небезпечно, бо є завищене очікування. З кожним днем суспільство вимагатиме його реалізації, але не все так просто. Держава створюється роками, а ми хочемо всього досягти за короткий проміжок часу.

– ЗМІ писали, що Ви плануєте балотуватися у депутати Верховної Ради України. Чи відповідає ця інформація дійсності?

– Запит у суспільстві сьогодні на молодих, незаангажованих людей. На них покладають велику надію, аби відбувалися дієві зміни. Сьогодні ще не стартувала виборча кампанія у ВРУ. Як воно буде – залежатиме від того, на скільки збережеться запит на молодих людей. Наразі займаюся роботою, яку вважаю потрібною, тому реалізовую свої професійні ідеї у службі зайнятості.

Звісно, в мене є політичний досвід, був депутатом Луцької міської ради. Розумію ключові проблеми й стратегію розвитку міста. Також майже п’ять років займався політичною діяльністю.

– Якщо так, то чи отримували пропозиції від політсил про балотування?

– Сьогодні всі обговорюють інавгурацію Президента, формат розпуску чи не розпуску ВРУ, формат Кабміну, тому вважаю, що це питання не на часі.

– Від якої політсили точно не будете балотуватися?

– Усе залежатиме від того, яким буде виборче законодавство. Якщо навіть раптом будуть такі передумови, то, однозначно, не балотуватимуся від тих політичних сил, які мають антиукраїнські цінності та пріоритети розвитку держави. Мені імпонують молоді, відкриті, активні, прогресивні, готові до змін та європейського вектору розвитку держави команди. Із такими людьми з задоволенням реалізував би цікаві ідеї щодо розвитку Волині!

Читайте також: У Луцьку на фестивалі науки подарували 2 000 гривень за найкраще гасло

Іванна СОЛОМАНЧУК

Фото Павла БЕРЕЗЮКА

Коментар
24/10/2021 Субота
23.10.2021
22.10.2021