«Робота важка, але потрібна», – як працюють волинські хоспіси

«Якщо людину неможливо вилікувати, це не означає, що їй неможливо допомогти». Таким є сенс паліативної та хоспісної допомоги. Спеціальний догляд та медична підтримка допомагають поліпшити якість життя невиліковно хворим пацієнтам. Хоспісна допомога – напрямок, який стає дедалі актуальнішим через, наприклад, старіння населення та рівень захворюваності на рак, СНІД, туберкульоз.  

Зараз на Волині працює дві обласні лікарні «Хоспіс»: у Луцьку – на 25 ліжок та у Ковелі, в реорганізованій «залізничній» лікарні – на 50. Якщо враховувати відділення на 25 ліжок для хворих на невиліковний туберкульоз у Хотешові Камінь-Каширського району, Волинь досягла стандартів, встановлених Всесвітньою організацією охорони здоров’я – 100 ліжок у хоспісах на мільйон населення.

Волинська обласна лікарня «Хоспіс»

Обласна лікарня «Хоспіс» працює у Луцьку понад 20 років і стала третім таким закладом в Україні. Володимир Бачинський, який очолює установу з перших днів, наголошує:

«В Україні не вистачає організації паліативної допомоги, адже не кожен паліативний пацієнт потребує госпіталізації. Саме тому в Європі, наприклад, впроваджують так звану «виїзну модель» хоспісів. Це значно дешевше і вигідніше, тому що бригада на чолі з лікарем виїжджає, оцінює ситуацію, призначає методи знеболення.

Допомогу надає персонал ФАПу або лікарської амбулаторії. Лікар може приїжджати раз або двічі на тиждень – залежно від потреби. Решту допомоги, медичні маніпуляції виконують середні медичні працівники».

Володимир Бачинський

Для госпіталізації в хоспіс необхідні певні покази, наприклад, очікувана тривалість життя – 6 місяців, онкологічні хвороби в термінальній, тобто невиліковній стадії. Ці пацієнти перебувають в хоспісах до кінця життя, інших тут госпіталізують на 59 днів.

«Благодійними внесками рідні пацієнтів оплачують 50 гривень за день перебування, адже держава на харчування одного пацієнта передбачає лише 10 гривень. Повністю забезпечує лише знеболювальним», – каже Володимир Бачинський.

В обласній лікарні «Хоспіс» – 25 пацієнтів і лише дві медичні сестри, хоча в європейських країнах навантаження на медперсонал вдвічі менше: одна медична сестра на 5-6 пацієнтів.

«Робота важка, але потрібна, адже пацієнти хоспісів – це не лише онкохворі, але й люди після важких інсультів, травм. Звісно, їм необхідна медикаментозна допомога, але окрім цього і психологічна, симптоматичне лікування, звичайний догляд медперсоналу – перевернути, погодувати. Надзвичайно важливо не допускати пролежнів, що часто трапляється при неправильному домашньому догляді, та знеболення –  якщо хворий цього потребує», – каже заступниця головного лікаря Наталія Рабченюк.

1

Наталія Рабченюк

Майже рік тому пацієнтів прийняла обласна лікарня «Хоспіс» у Ковелі. Лише з початку 2018-го року тут пролікували 140 пацієнтів. Серед проблем Ковельського хоспісу першою персонал називає відсутність ліфта.

Зі слів Любомири Степаненко, виконувачки обов’язків заступника головного лікаря, вартість його ремонту – близько мільйона гривень, але завдяки підйомнику пацієнти могли б перебувати на свіжому повітрі.

Пацієнти хоспісів – це не лише онкохворі, але й люди після важких інсультів, травм

1

В обласній лікарні «Хоспіс» – 25 пацієнтів і лише дві медичні сестри

Лариса АНДРІЙЧУК

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

Дізнавайтесь останні новини Луцька першими.

• Новини Луцька за сьогодні;
• Новини Луцьк.

Стежте за нами у Twitter, Google+ та Instagram. Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!